Новини
Вівторок, 21 лютого 2017 13:35

Податкова реформа в частині адміністрування: цілі і бачення змін

Журналісти й громадські активісти часто запитують про те, коли нарешті відбудеться податкова реформа, яка включатиме в себе зниження ставок податків і зборів? Можу з певністю стверджувати: до намірів знизити ставки ми повернемося тоді, коли буде ефективно реалізовано на практиці адміністративну частину податкової реформи, закладену з Законі №1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні». До його прийняття гасла типу «ставки — не головне», «адміністрування — наше все» залишалися гаслами. Тепер же ми надали виконавчій гілці влади законодавчий механізм, який спрямовано як на вдосконалення роботи з платниками органу, що реалізовує податкову політику, так і на структурну реформу Державної фіскальної служби, тільки цього разу справжню, а не шляхом математичного скорочення працівників.

Що було зроблено в плані адміністрування, яку філософію ми закладали в Закон №1797 і що відбувається насправді?

1. Здійснення контрольно-перевірочної роботи перенесено на обласний рівень, тоді як районні податкові інспекції мають виконувати виключно сервісні функції. Сервіс — це передусім обслуговування платників, підхід до спілкування з ними з позиції не ментора, а порадника. Відповідно районні інспекції, з якими за ієрархією структури ДФС платник має справу найчастіше, повинні вести облік платників, здійснювати усну консультативну роботу, приймати декларації та надавати іншу необхідну допомогу.

Що відбувається зараз? Низів (інспекторів) поставили перед фактом, що вони вже не можуть працювати по-старому, хоча на розробку підзаконних актів у відповідності зі змінами до Податкового кодексу відведено три місяці. Верхи ж (Мінфін) не поспішають розробляти нові функції та процедури, віддаючи цю роботу на відкуп на рівень ДФС у вигляді окремих доручень. Тому навіть актуальна на сьогодні перевірка податковою правильності нарахування і сплати ЄСВ перед зняттям з обліку фізичної особи — підприємця перетворюється на затяжний і малоприємний процес.

2. Річний план-графік документальних планових перевірок оприлюднюється на сайті ДФС. Ця норма з розряду «обізнаний — озброєний». Крім того, вона стимулює суб’єктів підприємницької діяльності до наведення ладу у фінансових документах (що рано чи пізно все одно доведеться робити) та уникнення відносин із недобросовісними контрагентами.

Із цією нормою вийшло за принципом хотілося як краще, а сталося як завжди. План-графік документальних перевірок має бути оприлюднено на офіційному сайті ДФС до 25 грудня року, що передує року проведення перевірок, сам же Закон було підписано Президентом України 29 грудня 2016 р. Тож очевидно, цю новацію в дії побачимо вже за рік.

3. Удосконалено механізм відшкодування ПДВ. На жаль, відшкодування ПДВ з бюджету ніколи не було прозорим і постійно супроводжувалося корупційними скандалами, неможливістю вчасного отримання коштів з бюджету, що негативно впливало як на фінансовий стан платників податків, так і на інвестиційну привабливість української економіки.

Наприкінці 2015 року в Україні було вперше зроблено крок до прозорості відшкодування ПДВ — запроваджено публічні реєстри заяв про повернення сум бюджетного відшкодування, встановлено механізм повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв (реєстр №1 — для платників, операції з експорту яких становлять понад 40% поставок, реєстр №2 — для інших платників). У таких реєстрах в автоматичному режимі повинна була оприлюднюватися інформація щодо стану відшкодування ПДВ в розрізі окремих платників податків та заявлених ними до відшкодування з бюджету сум ПДВ.

Проте досягти повної прозорості не вдалося. Державна фіскальна служба так і не забезпечила автоматичної роботи реєстрів, робота механізму хронологічного відшкодування ПДВ викликала велику кількість запитань, а розподіл фінансових ресурсів бюджету між двома реєстрами відбувався у ручному режимі.

У зв'язку з цим вже наприкінці 2016 року було прийнято рішення про запровадження у 2017 році єдиного Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ. При цьому дані такого Реєстру у щоденному режимі підлягатимуть оприлюдненню на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів на підставі наданої інформації від ДФС та Казначейства (у 2016 році відповідні реєстри оприлюднювалися на сайті ДФС і їх обсяг не відповідав вимогам закону).

Маю надію, що ситуація з прозорістю відшкодування ПДВ у 2017 році значно покращиться, платники податків отримають дієвий інструмент для можливості планування своєї фінансової діяльності, а громадянське суспільство — дієвий важіль контролю за діями ДФС у частині повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ.

4. Видання узагальнюючих податкових консультацій стало прерогативою Міністерства фінансів, вони є пріоритетними над індивідуальними податковими консультаціями. Водночас запроваджено ведення бази даних індивідуальних податкових консультацій на сайті ДФС.

Не секрет, що на місцях індивідуальні податкові консультації були предметом торгу, коли в разі неоднозначності норм Податкового кодексу вони трактувалися в різний, а іноді й зовсім протилежний спосіб, попри те, що п. 56.21 Кодексу щодо тлумачення норм на користь платників ніхто не скасовував.

Узагальнюючі податкові консультації – це передусім наданий Мінфіну інструмент не вимагати від ДФС спростування чи відкликання власних листів (приклад тому — минулорічна ситуація з роз’ясненням щодо візитних карток як додаткового блага), а самому оперативно втрутитися в хід подій. Поки що цей пункт діє лише на папері.

5. Передбачено ліквідацію податкової міліції разом зі створенням нового органу — фінансової поліції чи служби фінансових розслідувань, що прийде на її заміну. У Перехідних положеннях закону №1797 чорним по білому так і написано: пункт про виключення розділу XVIII-2 (Податкова міліція) набирає чинності з дня набрання чинності законом, який визначає правові основи організації та діяльності центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов’язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об’єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, та інших осіб, з якими цей орган взаємодіє.

Що стосується технічної помилки, пов’язаної з ліквідацією податкової міліції, яка з’явилася вже після подання і голосування у Верховній Раді Закону №1797, то члени Комітету з питань податкової та митної політики на засіданні 7 лютого 2017 р., зважаючи на необхідність збереження принципу неперервності влади, підтримали усунення цієї технічної помилки, аби прибрати сумніви щодо діяльності податкової міліції.

За словами міністра фінансів, за місяць відсутності податкової міліції нічого страшного в плані розгулу злочинності не відбулося. Але не відбулося тільки через усвідомлення суспільством, що податкова міліція є і продовжує працювати, — це був стримуючий фактор для розкрадання грошей з бюджету. Свідчить про таке і статистика діяльності податкової міліції з початку 2017 р.: упереджено розкрадання з бюджету ПДВ на суму 136,1 млн. грн.; вилучено з незаконного обігу майна та грошових коштів на 2,1 млрд. грн.; відшкодовано бюджету грошовими коштами 87,7 млн. грн.

У нинішньому вигляді податкова міліція не влаштовує ні владу, ні бізнес, і всі це чудово розуміють. Але й вакууму у питанні, коли орган ліквідовано через технічну помилку, а його функції залишилися, також не повинно бути.

Такими є цілі і бачення імплементації змін до Податкового кодексу профільним комітетом.

Щодо функцій Міністерства фінансів, то до однієї з них належить узагальнення практики застосування законодавства з питань оподаткування, законодавства з питань сплати єдиного внеску, розробка проектів нормативно-правових актів (ст. 19-2.1.4 Кодексу). Залишається порадити органу, що формує податкову політику, неухильно дотримуватися цієї норми і підготувати всі нормативно-правові акти у відведений законодавчо термін.


Ніна ЮЖАНІНА, голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики   

Політична діяльність

Ніна Южаніна є автором 82 законодавчих ініціатив, з них 19 вже затверджені парламентом. Зокрема, вона входить до авторського колективу відомого законопроекту №3357 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації", який в народі охрестили "кодексом Южаніної". Даний законопроект є повноцінною реформою, яка передбачає суттєве зниження податкового навантаження на підприємців та спрощення адміністрування податків. Це дасть можливість українському бізнесу працювати чесно, вийти із тіні. За переконанням авторів проекту та тисяч підприємців, така реформа перезапустить українську економіку, надавши їй поштовху для зростання.

Календар новин

« Вересень 2017 »
Пнд Втр Срд Чтв Птн Сбт Ндл
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30