Новини
П'ятниця, 28 квітня 2017 22:00

Минає місяць відтоді, як запрацював Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ

Минає місяць відтоді, як запрацював Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ (єдиний та автоматичний), і можна вже робити перші підсумки, як це нововведення Податкового кодексу вплинуло на відносини держави та бізнесу.

Процес ведення Реєстру, який розпочався 1 квітня 2017 р., має на меті нарешті забезпечити прозоре і в хронологічному порядку відшкодування ПДВ за напрямами, обраними платником податку, в тому числі повернення коштів на рахунки платників податків. І потрібно віддати належне фахівцям Державної фіскальної служби, які виконали величезний обсяг роботи, пов’язаної із розміщенням у Реєстрі необхідної інформації.

Але варто звернути увагу і на кілька принципових застережень, без  врахування яких подальша робота Реєстру не буде коректною.

По-перше, приймаючи норму про впровадження єдиного Реєстру замість двох, які публічними так і не стали, Верховною Радою передбачено керівну роль у цій роботі безпосередньо Міністерства фінансів. З боку Мінфіну просто надати майданчик на своєму веб-сайті для розміщення Реєстру — замало і навряд чи ефективно з точки зору належного виконання Мінфіном функцій, якими його наділили законодавці. Тим більше, що постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 р. № 26 саме Мінфін визначено адміністратором Реєстру як окремого інформаційного ресурсу. Відповідно інформацію, якою щодня наповнюється Реєстр, і недоліки його функціонування, що призводять до незручності роботи з ним користувачами, зокрема платниками податків, мають відслідковувати не народні депутати, і не самі платники податків, а фахівці Міністерства фінансів. Саме вони повинні відслідковувати помилки та недоліки в роботі Реєстру та негайно спрямовувати розробників відповідного програмного забезпечення на їх оперативне виправлення. Які це помилки? Наприклад, дата узгодження заявленої до відшкодування суми, починаючи з 1 січня 2016 р. і закінчуючи 31 березня 2017 р., повинна бути точною, адже від правильності її зазначення залежить, чи дійсно суб’єкту господарювання буде повернуто суму в законодавчо обумовлений строк, чи виконання цієї норми — швидше декларація про наміри, тоді як платник залишається з вирішенням своїх проблем сам-на-сам.

По-друге, у ст. 200.7.1 Податкового кодексу наведено чіткий перелік даних, які повинні вноситися до Реєстру. Мінфіну як адміністратору Реєстру слід забезпечити внесення до нього обов’язкової інформації, яка на сьогодні там досі відсутня. Йдеться про інформацію щодо поточного стану заявленої до відшкодування суми, зокрема :

- проведення перевірки (наявна в частині зменшення на суму податкового боргу);

- складення акта перевірки;

- податкового повідомлення-рішення;

- оскарження суми бюджетного відшкодування;

- подання заяви у разі зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування;

- узгодження органом ДФС суми бюджетного відшкодування;

- граничних термінів для автоматичного узгодження суми бюджетного відшкодування відповідно до підпунктів «б» і «в» п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу;

- суми бюджетного відшкодування, повернутої за рішеннями суду.

Поряд з абсолютними цифрами, що містяться в графі відшкодованих сум ПДВ, зазначена інформація, яка відсутня, є також вкрай важливою, оскільки вона дає змогу перевірити, чи узгоджена сума, чи до неї виникли запитання у представників контролюючих органів. Така інформація є необхідною в першу чергу для платників — щоб орієнтуватися у поточному статусі заявки і розраховувати на кінцевий результат, а не дізнаватися про складнощі із задоволенням заявки постфактум. Це якраз щодо прозорості процесу відшкодування.

По-третє, якщо вже говорити про черговість відшкодування, то вона повинна бути в усьому: крім дати, мають точно відображатися години, хвилини та секунди подання заявки. Особливо важливу роль час відіграє в періоди масового подання декларацій і, відповідно, заявок на відшкодування ПДВ, адже, якщо впродовж одного дня надійшло 1000—2000 заявок, то тільки виходячи з точного часу можна зрозуміти, хто з платників першим отримає на розрахунковий рахунок узгоджену до повернення з бюджету суму ПДВ. Тільки тоді можна буде стверджувати про виконання норм Податкового кодексу щодо хронологічного порядку ведення Реєстру в онлайн-режимі.

І останнє. Функціонування єдиного Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ — поки що нове явище і для держави як менеджера, і для бізнесу як клієнта цього сервісу. Потрібно удосконалити функціонування Реєстру в частині безпосереднього його формування Мінфіном з баз даних ДФС і це завдання є найголовнішим на найближчий період. Адже від того, наскільки Реєстр виправдає себе як автоматичний і прозорий, залежить, чи платники дійсно отримають дієвий інструмент для контролю виконання ДФС норм законодавства щодо відшкодування ПДВ з бюджету та планування своєї фінансової діяльності. Сподіваюся, що ми цього досягнемо.


Ніна ЮЖАНІНА

Політична діяльність

Ніна Южаніна є автором 82 законодавчих ініціатив, з них 19 вже затверджені парламентом. Зокрема, вона входить до авторського колективу відомого законопроекту №3357 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації", який в народі охрестили "кодексом Южаніної". Даний законопроект є повноцінною реформою, яка передбачає суттєве зниження податкового навантаження на підприємців та спрощення адміністрування податків. Це дасть можливість українському бізнесу працювати чесно, вийти із тіні. За переконанням авторів проекту та тисяч підприємців, така реформа перезапустить українську економіку, надавши їй поштовху для зростання.

Календар новин

« Листопад 2017 »
Пнд Втр Срд Чтв Птн Сбт Ндл
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30