Новини
Четвер, 08 лютого 2018 20:00

Чи стане розстрочення сплати ПДВ при імпорті обладнання реальністю?

Внесенню змін до Податкового та Митного кодексів у нашому Комітеті завжди передує напружена професійна робота з пошуку шляхів вирішення проблем, що спонукали до таких змін. ЇЇ продовженням є кропітка підготовка та «шліфування» тексту таких змін, пошуку однозначних та зрозумілих фраз, а іноді словосполучень та окремих слів. Ця робота, як правило, супроводжується суперечками, іноді дуже запеклими, але в більшості випадків закінчується знаходженням компромісного рішення саме тому, що всі або переважна більшість з тих, хто в Комітеті бере участь у такій роботі, є об'єднаними однією метою – покращити умови ведення бізнесу в Україні, стимулювати його розвиток, не зрадивши при цьому державницькій позиції щодо забезпечення наповнення державного та місцевих бюджетів.

Прийняття Закону України від 07.12.2017 р. №2245 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» не стало винятком. Цим Законом внесено багато різних за значенням змін до Податкового кодексу. Ефект від їх прийняття буде оцінений з часом, але я впевнена, що всі народні депутати, хто голосував за ці зміни у сесійній залі, прагнули змінити ситуацію в податковій сфері на краще.

Серед змін до Податкового кодексу, внесених цим законом, була, на мій погляд, доволі прогресивна, хоча й тимчасова (до 01.01.2020 року) норма щодо запровадження можливості отримання вітчизняними виробниками безоплатного розстрочення на два роки сплати ПДВ при імпорті технологічного обладнання. Цю ідею вперше було озвучено Президентом і Прем’єр-міністром України на зустрічі з бізнесом і спрямована вона виключно на створення більш зручних умов для розбудови вітчизняного виробництва та створення нових робочих місць саме в Україні, а не у сусідніх, хоча і дружніх країнах.

Сподіваючись, що Кабінет Міністрів як один з ініціаторів запровадження цієї норми є носієм ідеї лібералізації процедур ввезення на митну територію України технологічного обладнання, ми надали Законом №2245 саме КМУ право встановлювати порядок розстрочення ПДВ при імпорті технологічного обладнання та застосування забезпечення гарантій цього розстрочення.

Враховуючи ліберальність згаданої норми, кропітку деталізацію (у рамках можливого для норми Закону) умов та запобіжників її застосування, ми, народні депутати, які голосували за неї, сподівались на позитивний ефект для бізнесу і для бюджету від її прийняття.

Але судіть самі, що з цього виходить…

Вчора 7 лютого 2018 р. Кабінет Міністрів схвалив постанову «Про затвердження Порядку надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України».

При першому перегляді змісту цієї постанови звертає на себе увагу те, що всупереч вимогам п. 65 Прикінцевих положень Податкового кодексу та назві самої постанови в ній жодним словом не згадується про порядок застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України.  Саме по собі виникає питання, чому Кабінет Міністрів не переймається забезпеченням мінімізації ризиків ненадходження до бюджету ПДВ, тим більше, що це прямо передбачено законом.

При подальшому ознайомленні з постановою стає зрозумілим, що коректно подати всі необхідні документи для отримання розстрочення ПДВ при імпорті обладнання буде не так просто у зв'язку з тим, що вичерпного переліку таких документів КМУ не визначено. Замість нього постанова містить розмитий опис документів, значення яких для прийняття рішення щодо надання розстрочення ПДВ є спірним.

Чим далі вчитуєшся у зміст порядку надання розстрочення схваленого КМУ, тим більше виникає питань до цього порядку і тим більше зростає відчуття недовіри до такого порядку. Наприклад, порядком передбачено, що рішення про розстрочення ПДВ при імпорті обладнання приймає керівник митниці ДФС за рекомендацією комісії, до складу якої в обов'язковому порядку включаються  керівники чотирьох підрозділів митниці, які є підлеглими такого керівника, керівник підрозділу обласного аудиту ДФС та представник Мінекономрозвитку (за згодою). Визначена порядком форма рішення  передбачає наявність на ньому перед підписом керівника митниці підписів усіх перелічених осіб.

По-перше, не визначено порядок роботи цієї комісії, строки, порядок та форму прийняття нею згаданих рекомендацій. Не зрозуміло — такі рекомендації комісією приймаються одноголосно чи більшістю голосів її членів.

По-друге, не визначено відповідальність членів  такої комісії  за ненадання рекомендацій та важливість таких рекомендацій для прийняття рішення керівником митниці ДФС.

Тобто інститут передбаченої порядком КМУ комісії має всі ознаки колективно-безвідповідального органу ДФС з невизначеним статусом, порядком роботи та відповідальністю, що привнесе значні корупційні ризики процедури надання розстрочення сплати ПДВ при імпорті обладнання.

Щодо передбаченого порядком звіту про цільове використання товарів, ввезених на митну територію України, щодо яких надано розстрочення ПДВ, який платники зобов'язані подавати щомісячно, то він,

  • по-перше, навіть за формою не відповідає суті його назви;
  • по-друге, не зрозуміло, до якого контролюючого органу подається;
  • по-третє, фактично не є звітом, тому що з дванадцяти показників передбаченої ним таблиці з місяця в місяць буде змінюватись лише один, який відображає суму сплаченої платником у поточному періоді розстроченої суми ПДВ.

Обмірковуючи все перелічене, що кинулось в очі при першому ознайомленні зі змістом схваленого Кабінетом Міністрів порядку, та передбачаючи проблеми, що виникнуть при його практичному застосуванні митниками  та податківцями, стає зрозумілим, що при такому порядку інститут розстрочення сплати ПДВ при імпорті обладнання ефективно працювати не буде. Замість прозорої ліберальної процедури, покликаної спростити життя вітчизняним виробникам, що мають бажання розвиватись, ми отримаємо нові проблеми, збурення та посилення недовіри до влади.

Все це є яскравим прикладом того, коли гарні наміри та плідна професійна робота законодавців зводяться нанівець недолугими підзаконними актами та непрофесійним правозастосуванням норм закону.

Сподіваюся, що є ще час до набрання чинності цим порядком зняти всі корупційні ризики, які він містить.


Ніна ЮЖАНІНА

Політична діяльність

Ніна Южаніна є автором 82 законодавчих ініціатив, з них 19 вже затверджені парламентом. Зокрема, вона входить до авторського колективу відомого законопроекту №3357 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації", який в народі охрестили "кодексом Южаніної". Даний законопроект є повноцінною реформою, яка передбачає суттєве зниження податкового навантаження на підприємців та спрощення адміністрування податків. Це дасть можливість українському бізнесу працювати чесно, вийти із тіні. За переконанням авторів проекту та тисяч підприємців, така реформа перезапустить українську економіку, надавши їй поштовху для зростання.

Календар новин

« Квітень 2018 »
Пнд Втр Срд Чтв Птн Сбт Ндл
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30