ЗМІ
Понеділок, 22 січня 2018 14:15

«Актуальність запровадження податку на виведений капітал відстає вже років на два, але відступати нікуди»

5 канал, «Фінансовий тиждень», 20.01.2018. Голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна — про зміни до Податкового кодексу.

- Пані Ніно, ми сьогодні говоримо про зміни в податковій системі і зміни, внесені до Податкового кодексу. Що вони взагалі означають для бізнесу, для людей і для країни в цілому? Які, на Вашу думку, зміни були найважливішими?

- Хотіла би всім повідомити, що всі зміни, які вносилися до Податкового кодексу, всі буквально норми, є позитивними як для юридичних, так і для фізичних осіб. Для мене особисто найважливішою є та зміна, що нам вдалося переконати і знайти компроміс разом з Міністерством фінансів щодо розблокування податкових накладних, тобто вирішення цієї проблеми для великої кількості малих і середніх підприємців, підприємств, у яких склалося так, що майже був зупинений бізнес через те, що вони не могли зареєструвати свої податкові накладні і надати той документ, які вони були зобов’язані надати своїм покупцям товарів чи послуг.

І, Ви знаєте, що ця дискусія, чи потрібно вносити зміни в саму систему блокування податкових накладних, чи потрібно взагалі припинити блокування податкових накладних, точилася між експертами і спеціалістами протягом півроку. І коли проблема набула значних розмірів і почала стосуватись не тільки малих і середніх, а й великих платників, які раніше відмежовувалися від цієї проблеми, все ж таки, дякуючи всім, ми знайшли можливість призупинити систему блокування, якраз вирішити проблему, яка накопичилась. Адже це надасть нам можливість не тільки отримувати в бюджет більше податку, а й, безперечно, безперебійного відшкодування ПДВ.

Насправді розблокування триває більше 15 днів і розблокувати податкові накладні також не так просто, адже треба розуміти, що ти розблоковуєш, бо платники намагалися навіть по декілька разів реєструвати одну й ту ж саму податкову накладну. Тому розблокування проходить, воно не завершене, але із тих цифр, які ми отримали, із 45 тисяч податкових накладних трохи більше 35 тисяч розблоковано. Це говорить про те, що залишилося до 10 тисяч податкових накладних, які не розблоковані з різних причин, але вони є конкретні, зрозумілі фахівцям. Думаю, що і платники, і ДФС зараз налаштовані на те, щоб довести розблокування до завершення і нам пообіцяли, що ця процедура закінчиться до середини лютого цього року.

- Підвищення акцизів, на алкоголь та сигарети, на Вашу думку, — це все ж таки справедливі дії? і чи потрібно ці норми впроваджувати щороку?

- Кожна країна проводить свою акцизну політику щодо таких виробів, як тютюнові. І наша країна також приєдналася до тих норм, які має імплементувати в рамках виконання Угоди про асоціацію з ЄС, щодо поступового підняття акцизів до 90 євро за тисячу штук цигарок. Ми маємо виконати цю норму, по-перше. І по-друге, у нас була пряма норма закону про обов’язкове підвищення ставок акцизного податку на індекс інфляції.

- Тобто це не просто латання дірок бюджету?

- Ні, ні в якому разі. Дійсно, підвищення дає великий ресурс для бюджету. Цьогорічне підвищення дає 11,7 мільярдів гривень додаткових надходжень акцизного податку до бюджету, але не є головною метою. Хоча якраз акцизний податок спрямований і на поповнення бюджету, і все-таки на боротьбу зі споживанням шкідливого продукту, і це очевидно.

Щодо алкогольних напоїв. Ми цього року вперше за останніх чотири роки не підвищили акцизний податок на алкогольні напої, тому що, проаналізувавши той стан, у якому знаходиться дана галузь, ми зрозуміли, що взагалі її втрачаємо. У нас обсяги нелегального виробництва стали настільки великими, що немає сенсу легальним виробникам взагалі випускати таку продукцію. Контрафактна продукція й імпортний товар значною мірою замінили власного виробника. Це катастрофа. Жодна країна не може так для себе будувати економічну політику.

Нам вдалося переконати Міністерство фінансів у тому, щоб піти назустріч галузі один рік. Тому в нас цього року вперше не підвищено акциз на горілчані вироби.

- Ще одна ініціатива комітету – запровадження податку на виведений капітал. Який стан справ і коли він реально може бути впроваджений?

- Мабуть, всі українські підприємці і підприємства уже втомилися від наголошень, які роблять буквально всі, про те, що податок на виведений капітал треба запроваджувати в нашій країні. Я погоджуюся з усіма, що справді ми втратили дуже багато часу і актуальність запровадження даного податку відстає, ймовірно, вже років на два. Але все ж таки я не хочу відступати і, ви бачили, наскільки наполегливо переконую в цьому Президента. На Нацраді реформ у 2016 році ми досягли внесення до Податкового кодексу прямої норми про необхідність подання урядом нового розділу Податкового кодексу щодо податку на виведений капітал до 01.07.2017 р. Дана норма не була виконана і, мабуть, всі бачили, як представляв концепцію податку на виведений капітал на зустрічі Президента і Прем’єр-міністра з бізнесом міністр фінансів. Він говорив, що є дві точки зору щодо податку на виведений капітал — позитивна і не дуже.

- Не дуже — це втрати бюджету?

- Абсолютно вірно. І мені здається, що саме над цим завданням весь 2017 рік, над тим, щоб довести і собі, і, наприклад, експертам Міжнародного валютного фонду, що таких втрат не буде або що ми їх компенсуємо іншими надходженнями, мало працювати Міністерство фінансів. Вони цього не зробили і, звісно, МВФ заперечував проти впровадження податку на виведений капітал.

- А все ж таки за рахунок чого покриватимуться ці втрати?

- Ми вважаємо, що втрати можливі на першому році існування даного податку, і то незначні. Ви зрозумійте: не можуть ні експерти, ні журналісти, ні тим більше у Міністерстві фінансів говорити про прямі втрати, не маючи навіть в уяві, яке виробництво може вийти з тіні завдяки впровадженню тієї чи іншої норми.

Податок на виведений капітал дозволить вирішити багато проблем з позитивної точки зору. Ті трильйон гривень і більше накопичених збитків — з ними треба щось робити. Ви ж знаєте, що завжди існували перехідні норми про те, що підприємства не будуть враховувати у фінансовому результаті збитки за певні періоди, потім їм дозволяли якийсь відсоток включати збитків для зменшення фінансового результату до оподаткування. Це є проблемою.

Зараз, коли у нас немає окремо податкового обліку, а є один фінансовий результат, у нас більшість платників податків взагалі не сплачують податок на прибуток. Весь податок на прибуток зараз сплачується державними підприємствами і невеликою часткою транснаціональних компаній. Решта не сплачують податок на прибуток.

По-перше, ми щойно з Вами проговорили, що в нас є проблема з накопиченими збитками і тому нам треба її вирішувати, і вирішувати цивілізовано. Податок на виведений капітал дозволяє це зробити.

Наступна проблема: у нас справжній фінансовий результат завжди намагалися приховати, тому що існувала система оподаткування фінансового результату «чим більше покажеш, тим більше заплатиш». При запровадженні податку на виведений капітал ми дозволимо підняти капіталізацію наших підприємств. Це дуже важливо, це покращує, полегшує життя бізнесу.

- Головна проблема у впровадженні податку на виведений капітал, як я розумію, це дійти компромісу з Міністерством фінансів і довести необхідність його впровадження МВФ… Повертаючись до першого питання, коли це реально зробити?

- Я таку роботу вже проводжу. Ми зустрічалися в Комітеті з експертами МВФ. Абсолютно поступово, але в них змінилася думка щодо цього податку. І вже є прийняте рішення Президентом, який озвучував своє рішення, про те, що податок на виведений капітал буде впроваджений в країні з 2019 року. Зараз ми працюємо над текстом проекту закону, тому що, поки ми говоримо, у нас весь час у законодавчому полі щось змінюється. Зараз внесено великі зміни до Податкового кодексу і нам знову весь проект треба перероблювати. Але я думаю, що ми вже знайшли компроміс із більшістю.

- Наприкінці минулого року з’явилася ще одна ініціатива Комітету — Вами було презентовано засади створення Національного бюро фінансової безпеки. Чи розроблений уже законопроект і як скоро цей орган зможе запрацювати?

- Законопроект розроблений. Найближчим часом група експертів, я і деякі депутати Комітету вирушаємо з тривалим відрядженням до Литви з проектом закону — отримати аналіз і підтримку від наших колег, які нам допомагали і в створенні концепції, і в просуванні цієї концепції, і навіть починаючи з розуміння того, який новий правоохоронний орган ми маємо створювати в країні замість податкової міліції і всіх тих підрозділів, які займаються боротьбою з економічними злочинами. Робоча назва залишається — Національне бюро фінансової безпеки України, і в проекті закону, з яким ми їдемо, вона саме так і звучить.

Що я думаю? Що після того, коли нам все-таки міжнародні експерти допоможуть розставити певні акценти і ми зможемо отримати від них висновок по даному законопроекту, ми будемо спочатку з великими асоціаціями обговорювати даний законопроект, а потім реєструвати. Це вже вирішить Президент. Адже ми працюємо над створенням абсолютно нового органу і це такий глобальний проект, який заслуговує великої уваги, і не треба поспішати з цим.

Я аналізувала ті помилки, які зараз є в роботі НАБУ, і не хотілось би їх повторювати при створенні нового органу. Всі працівники нового органу мають пройти перенавчання — ми же не можемо набрати в нього абсолютно нових людей. Дилетантство уже просто всіх дістало. Ми маємо дати можливість працювати тим людям, які раніше, можливо, навіть працювали в податковій міліції, але тільки після того, як вони повністю пройдуть перенавчання і зможуть скласти певні екзамени. От тоді вони зможуть працювати в новому органі. А це певний час.

Строк, після якого може почати працювати цей орган, — через дев’ять місяців, не раніше. Тому що дуже багато нюансів пов’язано із виконанням зовсім інших функцій, зовсім іншими принципами і логікою роботи.

- Цікавлять людей і авто на європейській реєстрації. Який стан справ?

- Я думаю, що ми повернемося до цієї теми в лютому-березні. До цього часу громадські активісти нададуть нам своє бачення відносно тих пропозицій, які я їм передала, а саме — я передала закон, який працював у Республіці Молдова для того, щоб, можливо, ми його адаптували для України і пішли саме таким шляхом. І будемо рухатися далі. Розв’язати цю проблему необхідно.


Розмову вела Тамара МІШИНА

Політична діяльність

Ніна Южаніна є автором 82 законодавчих ініціатив, з них 19 вже затверджені парламентом. Зокрема, вона входить до авторського колективу відомого законопроекту №3357 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації", який в народі охрестили "кодексом Южаніної". Даний законопроект є повноцінною реформою, яка передбачає суттєве зниження податкового навантаження на підприємців та спрощення адміністрування податків. Це дасть можливість українському бізнесу працювати чесно, вийти із тіні. За переконанням авторів проекту та тисяч підприємців, така реформа перезапустить українську економіку, надавши їй поштовху для зростання.

Календар новин

« Лютий 2018 »
Пнд Втр Срд Чтв Птн Сбт Ндл
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28