Новини — Народний депутат Ніна Южаніна https://yuzhanina.in.ua/news.html Tue, 19 Mar 2024 10:57:25 +0200 uk-ua pr@yuzhanina.in.ua (Ніна Южаніна) Держмитслужба розпочала пост-митний контроль у вигляді пілотного проєкту https://yuzhanina.in.ua/news/derzhmytsluzhba-rozpochala-post-mytnyi-kontrol-u-vyhliadi-pilotnoho-proiektu.html https://yuzhanina.in.ua/news/derzhmytsluzhba-rozpochala-post-mytnyi-kontrol-u-vyhliadi-pilotnoho-proiektu.html

01.02.2024, "Ліга". Спочатку кілька простих питань та відповідей для розуміння процесу.
Що таке пост-митний контроль? Це, очевидно, форма митного контролю.

Чи є пост-митний контроль законодавчим нововведенням? Ні, пост-митний контроль як форму митного контролю визначено вже кілька років у Митному кодексі. 
Чи достатнім є визначення та розкриття поняття та суті пост-митного контролю в Митному кодексі на даний час? Думаю, що ні. Стаття 3371 у нинішній її редакції визначає поняття пост-митного контролю, але не визначає повного та детального порядку його здійснення. Гадаю, що такий порядок повинен бути затверджений Кабміном або Мінфіном на рівні підзаконного нормативно-правового акта.
Чому цього не зроблено досі? Очевидно, тому, що в нинішній редакції статті 3371 відсутня так звана «відсилочна норма», яка передбачає необхідність розробки такого підзаконного акта та надає повноваження Кабміну або Мінфіну на його розроблення та затвердження.
Що передбачає пост-митний контроль по суті? Якщо коротко, то можливість для митниці здійснити реальний, а не формальний аналіз поданих декларантом документів та інформації щодо задекларованих товарів протягом 30 днів після завершення митного оформлення.  

Яким же чином митниця здійснює аналіз таких документів та інформації зараз? Відповім. Намагається здійснити все це формально та «втиснути» в проміжок часу між поданням митної декларації та оформленням товарів у митний режим. А на це на даний час Митним кодексом передбачено 4 години.
Що робить митниця, коли не встигає перевірити документи та інформацію протягом 4 годин? Змушена вигадувати картки відмови з надуманих причин та додаткові форми митного контролю типу митних експертиз або митних оглядів, що дозволить отримати необхідний для здійснення аналізу час. 
Як же повинен працювати пост-митний контроль? Якщо коротко, то, очевидно, так: під час проведення пост-митного контролю митниця, яка вже завершила митне оформлення товарів, може, наприклад, запитати у декларанта документи, які не подавались до митного оформлення, але заявлені в митній декларації. 
Отже, за задумом, пост-митний контроль спрямований на те, щоб за можливості спростити та прискорити митні процедури шляхом перенесення  частини процедур контролю на більш пізній період – 30 днів після завершення митного оформлення товарів.
Простіше кажучи, надати можливість митниці не намагатись формально перевірити «всіх і вся» у відведений законодавством 4-годинний період, а мати можливість в 30-денний термін після митного оформлення більш детально проаналізувати ті документи та відомості, які подавались декларантом. У разі виявлення помилок та/або невідповідностей даних митниця інформує декларанта про такі невідповідності. 
І тут виникає питання: що робити далі митниці, якщо під час проведення пост-митного контролю, митниця знайшла помилки, неточності або інші невідповідності»? Просто інформувати декларанта? Складати протокол про порушення митних правил або ініціювати порушення кримінального провадження?  Ініціювати проведення митного аудиту, тобто проведення митними органами документальних перевірок, на які зараз накладено мораторій? Донараховувати митні платежі і вимагати їх сплати шляхом ініціювання виставлення податкових повідомлень-рішень? Повноцінної відповіді на це питання в статті 3371 Митного кодексу я особисто не знайшла.
А стосовно пост-митного контролю, то ця стаття в Митному кодексі є унікальною за своєю суттю та об’єктом регулювання. Саме на ці питання повинен відповісти затверджений у встановленому порядку порядок здійснення пост-митного контролю як форми митного контролю. 
Можливо, пост-митний контроль є однією з форм короткострокового митного аудиту? А можливо, весь митний аудит в редакції Митного кодексу є пост-митним контролем (короткостроковий, середньостроковий, довгостроковий), а митний аудит – це поняття зі сфери контролю діяльності підприємств, що користуються митними спрощеннями та перевагами? Якщо я не помиляюсь, саме така концепція закладена в митному законодавстві ЄС. 
Митний аудит системно проводиться стосовно тих підприємств, що уповноважені на користування митними спрощеннями та перевагами.
А пост-митний контроль в ЄС – це, по суті, те, що ми зараз називаємо митним аудитом? Виправте мене, якщо я не права. Розумію, що сприйняття такого підходу щодо уточнень понять пост-митного контролю та митного аудиту потребуватиме комплексних змін до чинного митного законодавства України.
Величезна за обсягом робота. Але її все ж таки доведеться зробити, коли ми будемо дійсно реально, а не формально адаптувати митне законодавство України до митного законодавства ЄС.
Раджу Мінфіну взяти вже зараз це до уваги. Адже саме Мінфін здійснює відповідно до чинного законодавства розробку проєктів законодавчих та нормативно-правових актів з питань реалізації митної справи. 
Чому митниця робить ці кроки щодо пост-митного контролю тільки зараз і в такому «куцому» вигляді, якщо Митним кодексом уже давно передбачено можливість застосування митницею пост-митного контролю?
Моя думка така. Причинами цього є безкінечна турбулентність починаючи з 2019 року в керівництві української митниці, нескінченні реорганізації центрального апарату та митниць «під нових керівників та начальників», відтік кваліфікованих кадрів з митниць, відсутність дієвих механізмів мотивації для залучення до митниці кваліфікованих спеціалістів, відсутність права у митниці на законодавчу ініціативу та прийняття власних нормативно-правових актів, відсутність спеціалізованих підрозділів у складі центрального апарату митниці та митниць, відсутність, очевидно, зацікавленості у керівництва митниці щодо  механізму пост-митного аудиту, який хоча б якось мінімізує можливість «ручного управління» та «людського фактору» при митному оформленні… Можна ще перелічувати багато причин, які «не дозволили», «не сприяли»  та «заважали»… Але, якщо коротко сформулювати основну причину такого стану спав з пост-митним контролем, то вона полягає у відсутності у митниці статусу органу зі спеціальним статусом з відповідними функціями та повноваженнями. Крапка.
Чому митниця змушена запускати пост-митний контроль  у вигляді пілотного проєкту, а не на постійній основі? Та тому, що порядок повинен бути затверджений на рівні нормативно-правового акта. А чому його немає, я вже писала тут вище. Поки що єдиний варіант – це пілотний проєкт. Не факт, що Мінюст не скасує порядок проведення пілотного проєкту. Поживемо – побачимо. А поки що стримано бажаю митниці успіхів у цьому проєкті і чекаю від Мінфіну конструктивних пропозицій щодо законодавчого закріплення цієї ініціативи Держмитслужби. Не буде ініціативи – будемо стимулювати.        


Ніна ЮЖАНІНА

]]>
olgagermanova81@gmail.com (Прес-служба) Новини Thu, 01 Feb 2024 18:41:36 +0200
Криміналізація товарної контрабанди майже запроваджена https://yuzhanina.in.ua/news/kryminalizatsiia-tovarnoi-kontrabandy-maizhe-zaprovadzhena.html https://yuzhanina.in.ua/news/kryminalizatsiia-tovarnoi-kontrabandy-maizhe-zaprovadzhena.html 15.12.2023, "Ліга". Прийнятий минулого тижня Верховною Радою в цілому проєкт №5420 вже направлений на підпис Президента.

І саме від Зеленського залежить остаточне рішення – чи реалізує діюча влада посилення тиску правоохоронців на бізнес через Бюро економічної безпеки.

Чому тиск правоохоронців на бізнес неодмінно посилиться?

У прийнятих змінах до Кримінального кодексу КОНТРАБАНДА товарів віднесена до категорії ТЯЖКИХ та ОСОБЛИВО ТЯЖКИХ злочинів, класифікація яких за ступенем їх тяжкості встановлена статтею 12 Кримінального кодексу і залежить від міри покарання за вчинений злочин.

Запроваджене законом покарання за контрабанду товарів у вигляді штрафу від 10 тис. неоподаткованих мінімумів і є тим основним критерієм її віднесення до тяжких злочинів.

Навіть запроваджена в 2018 році кримінальна відповідальність за контрабанду лісу і лісоматеріалів (теж товарів за митним законодавством) у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років НЕ відносить її до тяжких злочинів – це НЕтяжкий злочин.

Яка мета авторів від влади? – Надати право слідчим БЕБу проводити НЕГЛАСНІ слідчі дії (прослушка, відеоспостереження, проникнення в житло, спостереження за особою, виїмка документів, що можуть бути доказами навіть ПІДГОТОВКИ злочину) – вони проводяться, якщо злочин є тяжким та особливо тяжким.

І тут у прийнятому законі не важливі підняті пороги контрабанди, введення умисності дій особи з приховування товарів при їх переміщенні через кордон, відстрочення до 1 липня 2024 року терміну набрання чинності, які начебто мають захистити бізнес і про які так голосно звітують окремі депутати, що в попередні роки просто мовчали.

Найважливіше для влади – надання права БЕБу проводити негласні слідчі дії.

Все!

Як проводяться такі дії і для чого – пояснювати не буду. Бізнес це дуже добре розуміє і відчуває.

Чи можна було цього уникнути та збалансувати норми закону, на прийнятті якого так швидко начебто наполягали міжнародні партнери?

Так, можна, хоча б частково.

Для цього я подавала ряд поправок, але вони були відхилені, зокрема щодо:

- встановлення покарання за контрабанду товарів, що відносило б її до нетяжких злочинів (штраф до 10 тис. неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі до 5 років);

- запровадження кримінальної відповідальності посадових осіб митних органів за протидію чи перешкоджання законній зовнішньоекономічній діяльності суб'єктів господарювання;

- наділення митниці функціями слідства у справах про контрабанду товарів (як в усіх країнах ЄС та членів Світової митної організації);

- унеможливлення втручання інших правоохоронних органів у роботу митниці, в тому числі зменшення рівня безпідставного втручання правоохоронців у митні процедури.

Що матимемо у сухому залишку?

Нереформовану систему досудового розслідування економічних злочинів, 80% яких продовжують розслідувати інші правоохоронні органи, ніж БЕБ.

Радянську систему виявлення та реагування на злочини в економічній сфері, бетонування якої продовжує БЕБ.

Нову "дубину" у вигляді негласних слідчих дій у БЕБ для посилення фінансового терору бізнесу.

Відмову від реформування митних органів за правилами ЄС.

Впевнена, що повернення до проблематики протидії товарній контрабанді з точки зору запровадження дійсно ефективних механізмів боротьби з нею, а не для досягнення всім зрозумілих, але сором’язливо замовчуваних цілей, — питання тільки часу.

P.S. Дякую експертам, з якими працювала над поправками, частина яких врахована і не дозволила остаточно зруйнувати деякі митні процедури.

 

]]>
olgagermanova81@gmail.com (Прес-служба) Новини Sun, 07 Jan 2024 10:32:22 +0200
Постраждалі від війни фермерські господарства можуть отримати нову допомогу https://yuzhanina.in.ua/news/postrazhdali-vid-viiny-fermerski-hospodarstva-mozhut-otrymaty-novu-dopomohu.html https://yuzhanina.in.ua/news/postrazhdali-vid-viiny-fermerski-hospodarstva-mozhut-otrymaty-novu-dopomohu.html Сума підтримки залежить від типу фермерської діяльності та фінансових потреб конкретного учасника програми.

Критерії відбору учасників:

  • чітка аргументація необхідності надання фінансової допомоги;
  • відповідність бізнес-ідеї умовам та цілям програми підтримки;
  • життєздатність та реалістичність бізнес-ідеї;
  • спроможність учасника програми реалізувати запропоновану бізнес-ідею;
  • розуміння шляхів реалізації фермерської продукції;
  • досвід ведення прибуткової фермерської діяльності;
  • наявність соціальної або фінансової вразливості.

Більше інформації – за посиланням.

 

]]>
olgagermanova81@gmail.com (Прес-служба) Новини Fri, 17 Nov 2023 09:34:23 +0200
Нацбанк визначив критерії ризику для небанківських фінустанов https://yuzhanina.in.ua/news/natsbank-vyznachyv-kryterii-ryzyku-dlia-nebankivskykh-finustanov.html https://yuzhanina.in.ua/news/natsbank-vyznachyv-kryterii-ryzyku-dlia-nebankivskykh-finustanov.html Критеріями оцінювання ступеня ризику учасника ринку небанківських фінансових послуг є:

1) стан управління ризиками та внутрішнього контролю;

2) показники діяльності;

3) дотримання обов'язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів і ризиковості операцій, інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами.

Кожен із критеріїв оцінюється з використанням якісних та кількісних показників, в результаті чого учасникам ринку присвоюється бал від "1" до "4".

Учаснику ринку, який не подає до Нацбанку хоча б одного з файлів із показниками звітності, аудиторського звіту за будь-який звітний період, присвоюється найвищий ступінь ризику "4".

Такий самий показник присвоюється, якщо подані документи не дають можливості Національному банку оцінити ступінь ризику за відповідним критерієм.

Національний банк оцінює ступінь ризику та суспільну важливість учасників ринку небанківських фінансових послуг один раз на рік, не пізніше 15 грудня року, у якому проводиться оцінювання.

Період оцінювання – з 1 жовтня року, що передує року проведення оцінювання, до 30 вересня поточного року, у якому проводиться таке оцінювання.

Якщо немає повної (за весь період) інформації, потрібної для проведення оцінювання, НБУ проводить оцінювання на підставі наявної інформації за звітні періоди з 1 жовтня до 30 вересня.

]]>
olgagermanova81@gmail.com (Прес-служба) Новини Tue, 14 Nov 2023 18:26:20 +0200