Новини
Понеділок, 06 лютого 2017 14:12

Інститут бізнес-омбудсмена в Україні: що не так зі статусом і повноваженнями

Вже майже два роки в Україні працює Рада бізнес-омбудсмена, створена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. №691 як консультативно-дорадчий орган при уряді. Фактично ця інституція розпочала діяльність із 20 травня 2015 р. і за цей час довела свою ефективність.

Як зазначається у звіті Ради бізнес-омбудсмена, у 2016 році від підприємців з усіх областей отримано на розгляд 868 скарг, завершено 570 розслідувань. У грошовому вимірі допомога бізнесу становила 6 млрд. грн., а за весь період діяльності Ради під головуванням Альгірдаса Шемети — 8,7 млрд. грн. Серед органів влади, на дії яких скаржаться платники, традиційно перше місце посідає Державна фіскальна служба (49% скарг), водночас відомство вирізняється і сумлінним виконанням рекомендацій Ради бізнес-омбудсмена (91%).

Підсумовуючи вищенаведені цифри, можна сміливо стверджувати, що інститут бізнес-омбудсмена в Україні зарекомендував себе серед підприємців як дієва «третя сила» у відстоюванні їх прав. Діяльність Ради знаходиться, швидше, в моральній, а не правовій площині, рішення Ради мають рекомендаційний характер, але, тим не менше, у владі до цих рекомендацій дослухаються.

Наразі актуалізувалося питання закріплення в законі статусу інституту бізнес-омбудсмена в Україні. Про це нещодавно заявив спікер Верховної Ради Андій Парубій, назвавши прийняття відповідного закону боргом перед Європейським Союзом. Щодо цього питання ми постійно дискутуємо з колегою Віктором Галасюком — головою Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

У першому читанні законопроект №4591 «Про установу бізнес-омбудсмена» було ухвалено ще 31 травня 2016 р. До другого читання справа поки що не дійшла, і слід докласти всіх зусиль, щоб так зване узаконення інституту бізнес-омбудсмена не спотворило діяльність цього інституту. 

Як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту, пропонується затвердити на законодавчому рівні в Україні інститут бізнес-омбудсмена як посередника, незалежної третьої особи, що сприятиме суб'єктам підприємництва в захисті їх прав. Проте чи буде інститут бізнес-омбудсмена незалежним посередником між владою та бізнесом після закріплення в законі свого статусу? Відповідь неоднозначна. Питання про те, чи є держава ефективним менеджером, зважаючи на численні ситуації, коли законодавча гілка влади ухвалює закони, а виконавча зволікає з їх імплементацією, виносимо за дужки.

Щодо підвищення ефективності боротьби з корупцією після ухвалення закону про установу бізнес-обмудсмена, то хіба не на боротьбу з корупцією спрямовано діяльність НАБУ та НАЗК, «беззубість» яких проявилася саме після надання їм усіх необхідних повноважень? Яскравий приклад тому — перевірка е-декларацій, яку антикорупціонери досі не розпочали здійснювати.

Загалом підготовлений до другого читання законопроект зазнав серйозних змін, які потребують належного обгрунтування, – інакше ризикуємо перетворити ефективного медіатора на ще один орган із наглядовими функціями на кшталт НАБУ, НАЗК, прокуратури, які в нашій державі й так існують.

Є в законопроекті і ряд інших недоліків, які слід виправити.

1. Замість скарг, що надходять від суб’єктів підприємництва, пропонується, щоб інспектори розглядали скарги від суб’єктів, які зазнали впливу недобросовісної поведінки. Недобросовісна поведінка — це передусім прояв корпоративного шахрайства, коли компанії-конкуренти з’ясовують стосунки між собою. Навіщо посереднику між підприємцем і державою втручатися у відносити бізнес—бізнес і чи немає тоді ризику бути використаними у корпоративних конфліктах?..

2. Пропонується законодавчо встановити, що наглядова рада інституту бізнес-омбудсмена складатиметься, зокрема, з представників Американської торгівельної палати в Україні, Європейської Бізнес Асоціації, Федерації роботодавців України, Торгово-промислової палати України та Українського союзу промисловців і підприємців. Йдеться про обмежене коло організацій, які можуть давати згоду на приєднання інших членів, фінансують (що важливо) установу бізнес-омбудсмена, а до того ж представляють інтереси великого бізнесу, які не завжди збігаються з інтересами малого бізнесу, а часто й суперечать одне одному. Зараз, за словами Альгірдаса Шемети, 75% звернень до Ради бізнес-омбудсмена надходить від суб’єктів МСБ, і цю статистику в плані допомоги малим підприємцям потрібно зберегти, а не виправляти її на догоду великому бізнесу.

3. Щодо прописаного в законопроекті права недоторканності бізнес-омбудсмена та його заступників. Взагалі не на часі. Питання зняття недоторканності з усіх народних депутатів уже піднімалося і навіть окремим рядком було прописано в Коаліційній угоді наприкінці 2014-го. Виконується «зі скрипом» і тільки щодо окремих осіб, зважаючи на що плодити нову касту недоторканних у нашій державі недоречно. Зрештою, Рада бізнес-омбудсмена працює два роки, дає хороші результати і на її діяльність іще ніхто не посягав. Навіщо бізнес-омбудсмену недоторканність?

Резюме. Інститут бізнес-омбудсмена в Україні діє і буде діяти, але над законопроектом №4591 потрібно ще попрацювати у створеній з цією метою робочій групі. Суть, репутацію організації як помічника, захисника бізнесу варто зберегти і за можливості примножити, але не шляхом необгрунтованого розширення повноважень чергового новоствореного інституту «в законі». 


Ніна ЮЖАНІНА, голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики   

Політична діяльність

Ніна Южаніна є автором 82 законодавчих ініціатив, з них 19 вже затверджені парламентом. Зокрема, вона входить до авторського колективу відомого законопроекту №3357 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації", який в народі охрестили "кодексом Южаніної". Даний законопроект є повноцінною реформою, яка передбачає суттєве зниження податкового навантаження на підприємців та спрощення адміністрування податків. Це дасть можливість українському бізнесу працювати чесно, вийти із тіні. За переконанням авторів проекту та тисяч підприємців, така реформа перезапустить українську економіку, надавши їй поштовху для зростання.

Календар новин

« Січень 2020 »
Пнд Втр Срд Чтв Птн Сбт Ндл
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31