Новини
П'ятниця, 22 листопада 2019 19:18

Пристрасті за оператором. Частина третя

У минулих публікаціях я розповідала про довгий шлях до запровадження в Україні інституту авторизованого економічного оператора, а також про те, чим прийнятий закон відрізняється від статусу АЕО, регламентованого митним законодавством Європейського Союзу. Про аргументацію авторів альтернативного законопроекту і стратегію дій на найближче майбутнє задля встановлення в нашій державі справді європейських підходів до надання спеціальних спрощень при здійснені митних процедур, читайте в заключній частині матеріалу.

Аргументація авторів альтернативного законопроекту

Враховуючи ситуацію, що склалася, було прийнято рішення про підготовку народними депутатами IX скликання альтернативного законопроекту, який зареєстрований за номером 1048-1.  

У пояснювальній записці до законопроекту №1048-1 було чітко вказано на те, що аргументи, наведені в пояснювальній записці до законопроекту №1048, мають формальний характер. А як іще можна назвати аргумент про те, що законопроект не є регуляторним актом та не потребує широкого громадського обговорення, при тому, що він фактично повністю є таким по суті в контексті чинного українського законодавства у сфері регулювання підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності?

Як можна назвати аргумент про те, що законопроект повністю відповідає законодавству Європейського Союзу в той час, коли він містив прямі та опосередковані переваги та спрощення для авторизованих економічних операторів, яких в принципі немає в європейському митному законодавстві, та коли цей законопроект передбачав реалізацію принципу українського підходу «АЕО зі спеціальними прощенням» а не європейського принципу «спеціальні спрощення з АЕО»?

Як можна назвати аргумент про те, що реалізація закону не потребує додаткових витрат з державного бюджету України, коли на даний момент повністю розвалено інституційно, організаційно та кадрово складову митного пост-аудиту та не сформовано і не запроваджено систему митного пост-контролю? Адже європейський та світовий досвід практичного запровадження, реалізації інституту АЕО та надання йому найбільшого за обсягом «набору» спеціальних митних спрощень базується виключно на реалізації митного пост-контролю та пост-аудиту як форм митного контролю; а ці високоінтелектуальні форми митного контролю потребують залучення митників з найвищим професійним рівнем підготовки та рівнем аналітичного мислення, які повинні бути забезпечені відповідним комп’ютерним обладнанням та принаймні доступом до платних інформаційних ресурсів. Чи є такі професійні кадри в достатній кількості на даний час в українській митниці для забезпечення повноцінного митного пост-контролю та пост-аудиту? Чи створені фінансові стимули для залучення найкращих за рівнем професійної підготовки митників для роботи в підрозділах митного пост-контролю та пост-аудиту у вигляді підвищеного рівня грошового забезпечення, як ми зробили для тих, хто зараз опікується «єдиними вікном»? Чи створені такі матеріально-технічні та інформаційні умови для роботи цих посадовців та підрозділів митного пост-контролю та пост-аудиту? Чи існують взагалі в складі центрального апарату новоствореної Державної митної служби України  та митниць на даний час підрозділи митного пост-аудиту? Відповідь однозначна, відповідь – ні. І говорити про те, що на реалізацію цих глобальних для митниці, для держави та для бізнесу завдань не потрібно додаткового бюджетного фінансування, є, вибачте, відвертим лицемірством, непрофесіоналізмом та бажанням у «турборежимі» запровадити те, що потребує інтелектуального, розсудливого та професійного підходу.

Уявімо собі ситуацію запровадження УЕО зі спеціальними митними спрощеннями без одночасного запровадження повноцінного та ефективно митного пост-контролю та пост-аудиту, який може бути таким виключно тоді, коли буде забезпечений організаційно, кадрово, технічно, інформаційно та технологічно. Іншими словами, в новоствореній ДМСУ повинні бути створені повноцінні підрозділи на центральному та територіальному рівні з чітким визначенням їх місця та функцій у процесі здійснення митних процедур, залучені підготовлені та навчені відповідним чином кадри з адекватним рівнем заробітної плати, забезпечено відповідне обладнання та доступ до всіх необхідних інформаційних мереж та джерел інформації (дуже часто з доступом на платній основі).

Втім, об’єктивна та зрозуміла аргументація авторів альтернативного законопроекту №1048-1 щодо необхідності надання права на користування окремими спеціальними спрощеннями окремим суб’єктам підприємницької діяльності, які відповідають певним критеріям та які не претендують на отримання «пакетних спрощень», аналогічно до АЕО не були підтримані Комітетом фінансів, податкової та митної політики та не була підтримана в сесійній залі. Головним поясненням такої позиції, яка висловлювалась авторами основного законопроекту, було те, що митниця не готова контролювати таку кількість підприємств, яким можуть бути надані спеціальні спрощення в разі їх законодавчої доступності.

Але абсолютно логічною є думка про те, що новоствореній митниці з пост-аудитом, що знаходиться на початковому рівні організаційного та функціонального формування, окреме спрощення, що надається окремому підприємству, яке відповідає окремим критеріям, надавати та контролювати, очевидно, простіше, ніж комплексний «пакет спрощень», що буде надаватись для АЕО, незважаючи на штучне обмеження кількості таких АЕО. І бажаючих отримати окремі спеціальні спрощення при здійсненні митних процедур буде, очевидно, значно більше з урахуванням специфіки діяльності підприємств, що задіяні в міжнародному ланцюгу поставки товарів, та їх реальної виробничої потреби в таких окремих спрощеннях: перевізників, експедиторів, митних брокерів, експлуатантів митних складів та складів тимчасового зберігання. Цим підприємствам об’єктивно не потрібен «пакет спрощень», їм потрібне, як правило,  одне ключове для них спеціальне спрощення і вони відповідають окремим критеріям, тобто їм довіряє митниця і держава. Логіка процесу проста. Починати потрібно від простого і йти до більш складного, напрацьовуючи досвід і не створюючи штучної монополізації та законодавчо обмежуючи доступ до митних спрощень.

При цьому, детальний аналіз змісту наданої Мінфіном відповіді в контексті форми, способів та суті проведеного Мінфіном погодження з Представництвом ЄС тексту альтернативного законопроекту, викликає обґрунтовані сумніви в повноті та об’єктивності здійснення Мінфіном такого погодження, що потребує обов’язково додаткового вивчення. Крім того, такий, на мій погляд, відверто формальний підхід Мінфіну до інформування Представництва ЄС про зміст альтернативного законопроекту свідчить про відсутність у цього міністерства реального бажання та прагнення забезпечити повноцінне та неупереджене інформування європейської сторони про об’єктивну альтернативну точку зору на необхідність запровадження в Україні комплексного та доступного механізму надання спеціальних спрощень при здійсненні митних процедур, та АЕО як невід’ємної складової частини такого механізму. Крім того, така позиція Мінфіну можу свідчити про певну неготовність Мінфіну до адекватного та об’єктивного сприйняття альтернативних думок та позицій та формування у Мінфіну достатньо хибного та небезпечного комплексу «істини в останній інстанції» в частині законодавчого забезпечення реалізації митної справи в Україні та спроби пошуку способів ігнорування таких думок та позицій.        

Ми — за реальні спрощення для бізнесу

Напередодні голосування за законопроект № 1048 я отримала достатньо емоційне за формою, але правильне за змістом  звернення від ГО «Всеукраїнський митний форум», де зокрема, зазначалося наступне:

Ви – за «митні спрощення для всіх гідних та законослухняних українських суб’єктів, в тому числі АЕО» чи за «тільки АЕО з митними спрощеннями без інших гідних та законослухняних українських суб’єктів»?!

Ви – за «реальну адаптацію українського митного законодавства до законодавства ЄС в частині надання митних спрощень всім законослухняним суб’єктам, в тому числі АЕО» чи «формальну адаптацію українського митного законодавства до законодавства ЄС в частині надання митних спрощень всім законослухняним суб’єктам шляхом надання таких спрощень тільки АЕО»?!

Ви – за «створення конкурентних умов» чи за «створення умов для потенційної монополізації»?!

Ви – за доопрацьований закон про дійсно ефективну модель надання спеціальних спрощень при здійсненні митних процедур, в тому числі Авторизованому економічному оператору, чи за «напівфабрикат», який із визнаного всім світом уповноваженого оператора може створити «токсичного» для звичайного українського бізнесу монстра»?!

Відповідаю. Ми – за «спеціальні спрощення з АЕО як складовою частиною». Ми – за реальну та повну, а не формальну та вибіркову імплементацію положень європейського законодавства, яким регулюється порядок надання митних спрощень. Свою позицію ми довели в залі під час голосування.   

Боротьба за митні спрощення для всіх законослухняних суб’єктів не закінчилась. Вона тільки розпочинається і ми будемо готувати зміни до Митного кодексу України та  пропонувати імплементувати на законодавчому рівні дійсно європейські підходи до надання спеціальних спрощень при здійснені митних процедур.

Ніна ЮЖАНІНА

Політична діяльність

Ніна Южаніна є автором 82 законодавчих ініціатив, з них 19 вже затверджені парламентом. Зокрема, вона входить до авторського колективу відомого законопроекту №3357 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації", який в народі охрестили "кодексом Южаніної". Даний законопроект є повноцінною реформою, яка передбачає суттєве зниження податкового навантаження на підприємців та спрощення адміністрування податків. Це дасть можливість українському бізнесу працювати чесно, вийти із тіні. За переконанням авторів проекту та тисяч підприємців, така реформа перезапустить українську економіку, надавши їй поштовху для зростання.

Календар новин

« Грудень 2019 »
Пнд Втр Срд Чтв Птн Сбт Ндл
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31