Новини
Вівторок, 09 червня 2020 19:33

Згубний вплив ділової мети

У будь-якій незручній ситуації списуй все на попередників. Цю маніпулятивну технологію впливу на свідомість громадян нинішня влада опанувала швидко і не втрачає жодного шансу нею скористатися. Так, днями на одному з ефірів, коли голові профільного комітету Верховної Ради дорікнули новацією Закону №466, яка збурила бізнес, а саме — застосуванням до всіх господарськи[ операцій з нерезидентами принципу «ділової мети», у відповідь пролунало: «так це ще вони прийняли в 2019 році».

Вони, треба розуміти, — це ми, тобто представники минулої влади, до дій і рішень якої маю честь бути причетною.

Дійсно, після того, як 28 лютого 2019 року Верховна Рада України VIII скликання ратифікувала Багатосторонню конвенцію про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування» (конвенція MLI), підпункт 14.1.231 статті 14 Податкового кодексу «розумна економічна причина (ділова мета) — причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності» набув нового змісту.

Ратифікувавши MLI, Україна реалізувала кроки 6 і 14 плану дій ОЕСР з протидії розмиванню оподатковуваної бази і виведенню прибутку з-під оподаткування. (Плану дій BEPS), до якого приєдналася ще в 2017 році.

За допомогою конвенції Україна може змінювати угоди про уникнення подвійного оподаткування не з кожною юрисдикцією окремо (на сьогодні таких 77), а за спрощеною процедурою. Необхідною умовою для цього є внесення договірною юрисдикцією відповідної угоди про уникнення подвійного оподаткування до свого Протоколу про приєднання до MLI (ратифікація).

Principal Purpose Test, або тест ділової мети, є обов`язковим для застосування всіма країнами — підписантами MLI. Тест ділової мети застосовується до угод про уникнення подвійного оподаткування. Тобто пільги за угодами про уникнення подвійного оподаткування не можуть застосовуватися, якщо отримання таких пільг було однією з основних цілей здійснення операції.

Наприклад, українська компанія-резидент вирішить виплатити дивіденди, роялті та інші доходи з джерелом походження з України на користь компанії, що є податковим резидентом Кіпру. Щоб застосувати пільгову ставку податку, потрібно буде довести, що отримання кіпрською стороною таких доходів не є основною метою існування кіпрської компанії. Для цього потрібно підтвердити автономність кіпрської «дочки»: компанія має функціонувати (здійснювати поточні операції, витрати), володіти достатньою кількістю людських і матеріальних ресурсів (наявність приміщення, кваліфікованого персоналу), мати певні логістичні переваги тощо.

Так, можуть виникати питання і щодо чи то посередництва при закупівлі, чи то продажів, коли українські компанії використовують бізнес-моделі задля оптимізації прибутку в Україні.

Тому експерти радять, зокрема, подбати про підтверджувальні документи щодо доцільності існування господарських відносин із такою структурою.

 Ну, а поки справи щодо доведення розумної економічної причини застрягли в судах, а податківці й самі до ладу не знають, що робити з такою «бідою», як ділова мета, монобільшість вирішила розширити права фіскального органу — органу, який НЕ РЕФОРМОВАНИЙ, часто опиняється в епіцентрі корупційних скандалів, зате відтепер буде оцінювати всю господарську діяльність (!!) і всі операції підприємств (!!) на предмет наявності ділової мети.

По-перше, Законом №466 було значно розширено (а вірніше, додано) визначення у підпункті 14.1.231 статті 14 щодо «економічного ефекту» та «господарських операцій і зіставних умовах». Вони перевищують вимоги, які необхідно було б внести до законодавства задля виконання ратифікованого протоколу MLI.

По-друге, тим же Законом №466 додано новий підпункт 140.5.15 статті 140, яким передбачено коригування (збільшення) фінансового результату до оподаткування в частині витрат без економічного ефекту.

В умовах, коли господарська діяльність підприємств в усьому світі зазнає згубного впливу від коронавірусу та економічної кризи (скорочено — коронакризи), такі зміни до податкового законодавства України виглядають не тільки несвоєчасно й недоречно, а й цинічно, адже торкнуться всіх великих і середніх платників, які працюють з нерезидентами.

Мабуть, причина прийняття законопроекту №1210, який став Законом №466 (і був підписаний Президентом через чотири місяці після прийняття) криється у теоретичному замість практичного, у дилетантському замість професійного підході до регулювання всіх сфер суспільного життя. І накладається на всі ці якості ще й невміння виправляти помилки нинішньої влади, яка «ділову мету» своїх недолугих законів шукає не у власних головах, а в діях попередників і винуватості платників податків. А цей вірус є значно небезпечнішим, ніж усі інші, які Україна переживала, переживає і ще переживе й стане сильнішою.


Ніна ЮЖАНІНА

Політична діяльність

Ніна Южаніна є автором 82 законодавчих ініціатив, з них 19 вже затверджені парламентом. Зокрема, вона входить до авторського колективу відомого законопроекту №3357 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації", який в народі охрестили "кодексом Южаніної". Даний законопроект є повноцінною реформою, яка передбачає суттєве зниження податкового навантаження на підприємців та спрощення адміністрування податків. Це дасть можливість українському бізнесу працювати чесно, вийти із тіні. За переконанням авторів проекту та тисяч підприємців, така реформа перезапустить українську економіку, надавши їй поштовху для зростання.

Календар новин

« Липень 2020 »
Пнд Втр Срд Чтв Птн Сбт Ндл
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31