Новини
Четвер, 18 червня 2020 09:15

Український фальстарт спільного транзиту, або Транзитний популізм

В останній період на різних рівнях та в різних форматах піднімається питання щодо впровадження в Україні системи спільного європейського транзиту. Піднімається в контексті актуального стану справ та реальної ситуації. Дійсно реальної, а не відвертого популізму колишнього керівництва Держмитслужби в особі пана Нефьодова з його зрозумілими тільки йому «пілотними транзитними проектами» на базі окремих митниць та невдалими спробами відтермінувати ще на півроку набрання чинності Законом України  від 12 вересня 2019 року №78-IX «Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи». Позитивним є те, що нинішнє керівництво Держмитслужби знаходить у собі сміливість визнати, що з європейським транзитом «справа непроста».

Так у чому ж причини того, що європейський транзит в Україні не просто «забуксував», а навіть не зрушив з місця? Спробуємо розібратися.          

Нагадаємо, що відповідно до пункту 1 Розділу VI Закону №78 закон набирає чинності через шість місяців з дня, наступного за днем його опублікування, та діє до набрання чинності для України Конвенцією про процедуру спільного транзиту від 20 травня 1987 року. З урахуванням дати офіційної публікації цього Закону, а саме — 24 вересня 2029 року, розуміємо, що закон набрав чинності 25 березня 2020 року.  

Відповідно до пункту 7  Розділу VI  Закону №78 Кабінету Міністрів України було доручено протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону, тобто до набрання ним чинності, забезпечити розробку значної кількості нормативно-правових (підзаконних) актів для забезпечення можливості практичного застосування положень Закону. Так, наприклад, було визначено необхідність затвердження на рівні підзаконних актів більше двадцяти порядків, більше десяти форм документів, даних та дозволів; кілька вимог та одного переліку місць оформлення.

То що ж зроблено Кабміном, Мінфіном та Держмитслужбою для того, щоб закон зміг реально запрацювати?        

За результатами отримання відповіді на депутатське звернення вдалося з’ясувати, що на кінець травня 2020 року жоден, повторюю, жоден з підзаконних нормативно-правових актів затверджений не був. За окремими з таких підзаконних актів Мінфіном та Держмитслужбою наводиться достатньо спірний аргумент щодо того, що іноземна компанія-підрядник з Грецької Республіки в березні 2020 року скасувала візит своїх фахівців до України у зв’язку з поширенням коронавірусу COVID-19 на невизначений термін,  а «…роботи із адаптації електронної транзитної системи здійснюються шляхом використання засобів дистанційного зв’язку, що має негативний вплив на строки виконання робіт…». Аналізуючи ці аргументи та їх змістовність, прошу звернути  увагу на дату запланованого візиту іноземних фахівців – 17 березня, та дату набрання чинності  законом – 25 березня 2020 року.

Для повного розуміння наведу повний текст цієї аргументації, що надана Мінфіном та Держмитслужбою, тобто «мовою оригіналу»: порядок обміну електронними повідомленнями має відповідати порядку обміну такими повідомленнями, прописаному в національній електронній транзитній системі та електронній системі управління гарантіями (аналог NCTS та GMS, які використовуються Договірними сторонами Конвенції про процедуру спільного транзиту). Відповідні ІТ-компоненти було надано митною службою Республіки Литва Держмитслужбі у вигляді гранту у грудні 2019 р. За результатами міжнародного тендеру у межах міжнародної програми «EU4PFM» Держмитслужбою 13 лютого 2020 року укладено договір з компанією «INTRASOFT Іnternational S.А.» (Грецька Республіка) про надання компанією послуг у сфері IT з метою впровадження в Україні електронної транзитної системи та її технічного супроводження. Фахівці компанії 17 березня 2020 року повинні були прибути до України з метою вивчення технічної інфраструктури Держмитслужби та здійснення заходів адаптації електронної транзитної системи. Однак у зв’язку з поширенням коронавірусу COVID-19 фахівцями компанії скасовано візит до України на невизначений термін, а роботи із адаптації електронної транзитної системи здійснюються шляхом використання засобів дистанційного зв’язку, що має певний негативний вплив на строки виконання робіт. Після цього з’явиться технічна можливість розробити відповідні проекти нормативно-правових актів.

Залишаю можливість читачам самостійно визначити змістовність такої аргументації, але, як на мене, періоди здійснення процедур для залучення іноземних фахівців до практичної імплементації Закону №78 зовсім не відповідають «турборежиму» його прийняття, а посилання на ускладнення процесу у зв’язку із  використанням засобів дистанційного зв’язку в 21-му столітті  виглядає, погодьтесь, дещо анекдотично. Складається враження, що в жовтні потрібно було продемонструвати сам «турбопроцес» та «гіперактивність», зробити піар та зібрати «лайки» в короткостроковий період. А коли дійшло до конкретної роботи та практичної реалізації Закону, то виявилося, що робити її повинні фахівці, а не «вічні реформатори» та грантоїди, а оцінку цієї роботи будуть здійснювати не прихильники із Фейсбука, а ті, хто володіє предметом по суті.

А тепер спробуємо детальніше придивитися до тих, хто за посадовими обов’язками повинен був забезпечити розробку нормативно-правових актів для практичної реалізації Закону. Не знаю, як для кого, а для мене нічного дивного…  Основними структурними підрозділами Держмитслужби (головними виконавцями), що повинні були забезпечити розробку, погодження та  супроводження прийняття нормативно-правових актів для практичної реалізації Закону №78, були Департаменти митної політики Мінфіну та Департамент спрощення процедур та сприяння торгівлі Держмитслужби. Цей департамент Держмитслужби був створений за особистою ініціативою пана Нефьодова як ключовий щодо напряму вдосконалення митних процедур, а до його складу потрапляли, як правило, «видатні вічні реформатори». За інсайдерською інформацією, як зараз модно говорити, пан Нефьодов особисто робив підбір кадрів до цього департаменту, не допускаючи «старих кадрів» або «одіозних», за його особистим визначенням…    

Розуміючи, що час втрачено, нормативно-правові акти не розроблено і Закон не буде працювати, Держмитслужба та Мінфін через Кабмін спробували відтермінувати введення його в дію. Так, пунктом 3 розділу ІІ проекту Закону України «Про фінансове забезпечення першочергових заходів щодо запобігання негативним наслідкам кризових явищ, спричинених виникненням і поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», що надійшов у робочому порядку до Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики від Кабінету Міністрів України орієнтовно 25 березня 2020 року, передбачалося внесення змін до пункту 1 Розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №78, а саме — набрання чинності цим Законом не з 25 березня 2020 року, а з 25 жовтня 2020 року.

Але, знову ж таки, в стані запаморочливої «турбулентності від турборежиму» пропозиції щодо відтермінування Закону №78 подавалися після набрання чинності цим Законом, що є прямим порушенням законодавства України.  

І що маємо? Черговий «турбулентний популізм» перетворився на відверте фіаско: закон набрав чинності, нормативно-правові акти для його практичної реалізації відсутні, механізми практичної реалізації закону практично відсутні, всі «вічні реформатори» отримали багатовідсоткові надбавки, кошти міжнародної допомоги «освоюються», пілотні або, скоріше, «безпілотні» проекти начебто реалізуються, а система європейського транзиту поки що є недоступною для України. Але осіння піар-акція для широкої публіки під гаслом «зробимо спільний транзит разом» оцінена довірливими користувачами соціальних мереж. Тільки от кожен вкладає в поняття «зробимо» власний зміст…            

Політична діяльність

Ніна Южаніна є автором 82 законодавчих ініціатив, з них 19 вже затверджені парламентом. Зокрема, вона входить до авторського колективу відомого законопроекту №3357 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації", який в народі охрестили "кодексом Южаніної". Даний законопроект є повноцінною реформою, яка передбачає суттєве зниження податкового навантаження на підприємців та спрощення адміністрування податків. Це дасть можливість українському бізнесу працювати чесно, вийти із тіні. За переконанням авторів проекту та тисяч підприємців, така реформа перезапустить українську економіку, надавши їй поштовху для зростання.

Календар новин

« Липень 2020 »
Пнд Втр Срд Чтв Птн Сбт Ндл
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31