Новини
Субота, 18 липня 2020 09:10

НЕавторизований оператор, або Чергова «зелена митна» бульбашка

Сумна доля спільного транзиту спіткала і авторизованих економічних операторів, які на сьогодні виявились неавторизованими з причини відвертої бездіяльності Міністерства фінансів та Кабінету Міністрів України.

Дещо нагадаю передісторію питання. 2 жовтня 2019 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів», який набрав чинності 7 листопада 2019 року.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Закону України Кабінету Міністрів України було доручено протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом, тобто в термін до 7 травня 2020 року, підготувати та прийняти підзаконні акти, які забезпечують практичну реалізацію цього закону та реального, а не номінального запровадження інституту АЕО.

Крім того, відповідно до пункту 4 розділу ІІ закону Мінфіну та Держмитслужбі було доручено протягом шести місяців з дня набрання ним чинності забезпечити створення у складі митниць підрозділів митного аудиту та їх функціонування з урахуванням вимог митного законодавства Європейського Союзу та рекомендацій Всесвітньої митної організації.

За результатами аналізу інформації, що міститься в отриманих відповідях на моє депутатське звернення, що було направлене в червні 2020 року до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів та Державної митної служби України, можна зробити висновок, що жодного нормативно-правового (підзаконного) для практичної реалізації цього закону не прийнято. Переважна більшість проектів знаходяться на стадії погодження. А окремі з них фактично почали розроблятися в кінцевому редакційному варіанті тільки в квітні — травні 2020 року!!!

Тобто закон реально не працює… Приймаючи його, народні депутати від монобільшості навіть не уявляли собі, як саме цей закон буде реалізовуватись на практиці. І це не дивно. Адже навіть автори закону про АЕО від монобільшості, які формально «народились» як автори у вересні 2019 році, для яких поняття академічної доброчесності та відвертого плагіату не існує, свідомо підписалися під проектом, авторами якого вони реально не були і не могли бути ніколи. На прохання Мінфіну та в гонитві за «законокількістю» вони механічно підписали недоопрацьований до кінця проект закону України, зареєстрований у Верховній Раді попереднього скликання. Думаю, що новоспечені автори з монобільшості навіть не розуміли його по суті, не говорячи про механізми практичної реалізації цього закону.                         

А тепер кілька слів про створення в митницях достатньої організаційної та кадрової бази для реальної, а не формальної реалізації такої сучасної та стратегічної для митниці та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності форми митного контролю, як митний аудит. Саме тієї сучасної, ефективної та традиційної для митниць країн Європейського Союзу форми митного контролю, яка фактично стала базовою формою контролю, оскільки дає можливість:

  • максимально спростити процедуру митного контролю товарів безпосередньо під час митного оформлення товарів шляхом уникнення їх формальної максимальної концентрації в кількісному та часовому аспектах з урахуванням визначеного законодавством терміну для реалізації процедур митного контролю та митного оформлення (протягом 4-х годин);
  • максимально спростити процедури митного контролю для законослухняних суб’єктів ЗЕД, що здійснюють прозорі зовнішньоторговельні операції на стабільній постійній основі;
  • забезпечити концентрацію процедур митного контролю саме на ризикових операціях з явними ознаками сумнівності;
  • забезпечити можливість ефективної та якісної реалізації процедур митного контролю та митного оформлення та застосування окремих визначених законодавством додаткових форм митного контролю протягом певного часового періоду після завершення процедур митного оформлення товарів;
  • отримати реальну можливість для ефективного здійснення необхідних форм митного контролю, що об’єктивно потребують додаткового часу з урахуванням змісту таких форм та способів їх реалізації, після завершення процедур митного контролю та оформлення та розміщення товарів у відповідний митний режим;
  • забезпечити належний ефективний контроль за діяльністю економічних операторів, які отримали право на використання спеціальних митних спрощень та переваг.   

І що ми маємо в митницях України з точки зору інституційної та організаційної спроможності української митниці здійснювати ефективний митний аудит? Ситуація виглядає, м’яко кажучи, сумно…  

По-перше, станом на липень 2020 року затверджена штатна чисельність підрозділів митниць, на які покладено функції зі здійснення митного аудиту,  становить всього 136 посадових осіб, або 1,3% від загальної штатної чисельності митниць… При цьому призначено на посади в таких підрозділах лише 97 посадових осіб. Окремо по митницях штатна чисельність підрозділів митниць, на яких покладено функції зі здійснення митного аудиту, становить від 0,7% у Закарпатській митниці до 2% в Енергетичній митниці. Чи достатньою є така штатна чисельність підрозділів, на які покладено функції митного постаудиту, для ефективного здійснення цієї форми митного контролю? Однозначно – ні, тому що потрібно добре пам’ятати: до функцій митного аудиту повинні належати не тільки питання дотримання вимог митного законодавства щодо застосування заходів тарифного регулювання та повноти сплати митних платежів, а й перевірка дотримання заходів нетарифного регулювання. За інформацією експертів, в країнах Європейського Союзу питома вага чисельності підрозділів, на які покладено функції митного аудиту, мінімум в кілька разів вища. Не говорячи про найвищий професійний рівень співробітників митниць, які працюють у цих підрозділах, з урахуванням складності та комплексності виконуваних завдань та функцій.  

По-друге, викликає занепокоєння сучасний стан укомплектованості підрозділів митниць, на які покладено функції митного аудиту. Так, загальний рівень укомплектування цих підрозділів становить 71%, або реально всього 97 митників формально займаються митним аудитом на даний момент. І ця цифра є теж достатньо формальною та не відображає реальну кількість митників –аудиторів, що здійснюють функції митного аудиту, наприклад, на конкретно визначену дату, оскільки вона формально зазначена без врахування передбачених законодавством тимчасової непрацездатності, декретних відпусток та чергових відпусток!

При цьому за окремими митницями рівень укомплектованості підрозділів, на які покладені функції зі здійснення митного аудиту, в Галицькій митниці становить 43%; в Одеській митниці – 47%; у Волинській митниці – 60%; у Київській митниці – 65 %; в Енергетичній митниці – 60%. І це ті митниці, на які припадає на даний час 56% суб’єктів ЗЕД та 61,6% митних декларацій.

По-третє, викликає занепокоєння існуюча в окремих митницях організаційно-штатна структура підрозділів, на які покладено функції здійснення митного аудиту. Так, наприклад, виникають обґрунтовані сумніви щодо спроможності практичної організації та реалізації ефективного митного аудиту, в тому числі документальних виїзних перевірок, сектором у складі 4 посадових осіб Чорноморської митниці, зоною діяльності якої є Херсонська та Миколаївської області; сектором у вкладі 3 осіб Енергетичної митниці, зоною діяльності якої є митна територія України; відділами Буковинської, Закарпатської, Поліської митниць, зони діяльності яких поширюються на території кількох областей. Є питання і щодо обґрунтованості створення управління митного аудиту в складі 9 осіб у Слобожанській митниці та відділів у складі 15 та 14 осіб в Одеській та Галицькій митниці відповідно. За якими ж загальним, універсальним та зрозумілим критеріями визначається організаційно-штатна структура цих підрозділів? Питання риторичне… Підхід видається дещо хаотичним та ситуативним. Інакше оцінити поки що я не можу.

Висновок поки що невтішний: керівництвом Держмитслужби, і в першу чергу, паном Нефьодовим та попереднім керівництвом Мінфіну, виявлено повну бездіяльність та не забезпечено виконання вимог закону. Митний аудит не став повноцінною формою митного контролю, оскільки не створена відповідна організаційна та кадрова база для його ефективної реалізації.

Досить анекдотичним є «гнівне звернення» Голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики та одного із «співавторів» Закону про АЕО пана Гетманцева, який рівно через два місяці після встановленої законом кінцевої дати для прийняття Мінфіном та Держмитслужбою нормативно-правових актів для його практичної реалізації з вимогою розробити ці підзаконні акти!!! Думаю, що не буде зайвим акцентувати увагу та тому, що таке «гнівне звернення» направлене майже через місяць після моїх звернень щодо стану підготовки нормативно-правових актів для реалізації прийнятих законів по спільному транзиту та АЕО. І таке звернення голові профільного комітету та одному логічно було б направляти як мінімум місяці чотири тому саме попередньому керівництву Мінфіну та Держмитслужби. Можливо, симпатії не дозволили, або умовна солідарність з паном Нефьодовим та пані Маркаровою?        


 Ніна ЮЖАНІНА

Політична діяльність

Ніна Южаніна є автором 82 законодавчих ініціатив, з них 19 вже затверджені парламентом. Зокрема, вона входить до авторського колективу відомого законопроекту №3357 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації", який в народі охрестили "кодексом Южаніної". Даний законопроект є повноцінною реформою, яка передбачає суттєве зниження податкового навантаження на підприємців та спрощення адміністрування податків. Це дасть можливість українському бізнесу працювати чесно, вийти із тіні. За переконанням авторів проекту та тисяч підприємців, така реформа перезапустить українську економіку, надавши їй поштовху для зростання.

Календар новин

« Серпень 2020 »
Пнд Втр Срд Чтв Птн Сбт Ндл
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31