ЗМІ
Понеділок, 09 вересня 2019 13:31

Фінансова безпека: як захистити бізнес від безпідставного втручання силовиків

09.09.2019, Mind.ua. Тренд останнього часу – швидке прийняття великої кількості змін до законодавства, що зачіпають чи не всі сфери життєдіяльності країни, у тому числі сферу публічних фінансів. Є шанси, що невдовзі буде створено новий, він же єдиний орган, що дасть змогу протидіяти криміналізації економіки і покладе край безпідставному втручанню силовиків у діяльність чесного бізнесу.

У Верховній Раді зареєстровано два законопроекти на цю тему: мій разом з однопартійцями проект Закону «Про Національне бюро фінансової безпеки України» (№1184) і проект Закону «Про Бюро фінансових розслідувань» (№1208), що визначено як невідкладний.

Оскільки зазначене питання давно на часі і відповідає очікуванням бізнесу і суспільства загалом, акцентую увагу на ключових засадах створення в Україні нового правоохоронного органу з протидії системним кримінальним проявам у сфері економіки.

У пріоритеті превентивність

Мета створення НБФБ випливає з його назви — це передусім усунення загроз фінансовій безпеці держави, у тому числі шляхом виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, які завдають шкоди публічним фінансам, та запобігання їх вчиненню у майбутньому. Розкриття та розслідування злочинів є лише складовими в системній роботі з відвернення загроз тінізації та криміналізації економіки, а не основними функціями цього органу.

Тобто головний акцент у роботі бюро пропонується зробити на превентивних заходах, подоланні схем, які недобросовісні ділки будують ще на етапі підготовки законодавчих змін, боротьбі з причинами, а не наслідками правопорушень.

Рівновіддаленість НБФБ, або Головне — не вийти на самих себе

Новий орган повинен бути рівновіддаленим від усіх державних інституцій з метою виключення впливу в його діяльність та мінімізації корупційних ризиків. Бюро матиме в своїй підслідності справи як щодо недонадходження коштів до державного бюджету, так і щодо витрачання  коштів із держбюджету.

Кабінет Міністрів, так само як і міністерства в його складі, є розпорядниками бюджетних коштів, тому бути центральним органом виконавчої влади, підпорядкованим одному з розпорядників таких коштів, бюро просто не може, адже не виключено, що доведеться розслідувати діяльність самих себе. Тобто в даному випадку матиме місце конфлікт інтересів.

Ліквідація податкової міліції — не самоціль

Ліквідація податкової міліції, Департаменту захисту економіки Нацполіції чи Управління по боротьбі з економічною злочинністю СБУ заради створення єдиного правоохоронного органу — не самоціль. Саме по собі об’єднання функцій цих органів щодо боротьби з економічними злочинами не вирішує проблему. Мета об’єднання функцій полягає в тому, щоб запровадити нову методологію оцінки ризиків та загроз процесів, які відбуваються в економіці. І однією з таких загроз є злочини у сфері господарювання.

Дві третини роботи бюро складатиме інформаційно-аналітична діяльність, яка започатковує систему оцінки ризиків та загроз, здатна буде з’ясувати фактори, що впливають на тінізацію і криміналізацію економіки, виходячи з яких визначатимуться способи втручання в ці процеси шляхом або законодавчого регулювання, або усунення підгрунтя щодо зайвого регулювання господарських процесів, або руйнування кримінальних технологій, або кримінального переслідування ключових бенефіціарів кримінальних схем, а також забезпечення розшуку та повернення активів, здобутих злочинним шляхом.

Правоохоронна діяльність, керована розвідувальною аналітикою, успішно працює в більшості європейських країн, завдяки чому правоохоронцям вдається розкривати системні злочини, в тому числі економічні, з мінімальним втручанням в діяльність бізнесу – без відкриття нікому не потрібних кримінальних проваджень, а також проведення агресивних процесуальних дій – обшуків, вилучення документів і техніки.

Законопроект про НБФБ також містить норми, які дадуть можливість не порушувати кримінальне провадження по відношенню до тих, хто помилився, але виправив свою помилку, відшкодувавши державі нанесений збиток та сплативши передбачені законом штрафні санкції.

Не аналітикою єдиною

Щодо наявності серед функцій НБФБ досудового розслідування, а також того, що бюро виступатиме суб’єктом оперативно-розшукової діяльності, то це пов’язано з тим, що орган повинен поєднувати в собі аналітику—оцінку ризиків та загроз—оперативно-розшукову діяльність—досудове розслідування—пред’явлення обвинувачення—передачу матеріалів до суду, тобто повний цикл заходів, який допоможе мінімізувати втручання в економіку криміналу.

Якщо дехто вважає, що цей орган повинен бути тільки аналітичним: тоді виникає запитання: хто повинен розслідувати ці злочини при ліквідації всіх структурних економічних підрозділів у правоохоронних органах?

До того ж, за рекомендаціями країн — членів ЄС правоохоронний орган повинен бути автономним, тобто таким, що проводить весь комплекс слідчих дій (негласних слідчих розшукових дій) в межах досудового слідства, а також оперативно-розшукових заходів в межах оперативно-розшукових справ. Це можна реалізувати лише в концепції НБФБ, де аналітика є базою для роботи всього органу, при цьому слідство є відокремленим підрозділом. Якщо законом передбачено долучення до цього процесу інших органів, то такий процес не може бути об’єктивним у зв’язку з можливим виникненням конфлікту інтересів. Ми це спостерігали між НАБУ та МВС, між НАБУ та СБУ.

Враховуючи ж те, що економічні злочини вчиняються організованими злочинними угрупованнями групами, наявність у правоохоронного органу підрозділів фізичного захисту є цілком обгрунтованою.

Призначення і підзвітність

Законопроект №1184 скоригований порівняно з попередньою редакцією (законопроект №8157) відповідно до пропозицій представників експертного та бізнес-середовища та з урахуванням рішення Конституційного Суду щодо неконституційності призначень керівників Президентом. Відтак, передбачено, що директора НБФБ призначатиме і звільнятиме з посади Кабінет Міністрів України. Втім, це швидше церемоніальна функція. Підзвітним бюро буде не окремому міністерству, а Верховній Раді України, Президенту України та суспільству.

Саме суспільство вимагає, щоб корупцію в Україні було подолано, податки надходили до бюджету, а умови ведення бізнесу були більш сприятливими. Наскільки цього вдасться досягнути, не в останню чергу залежить, чи винесемо ми як держава уроки з помилок, які були допущені і чи будемо у власному рецепті економічного розвитку використовувати кращі європейські зразки.


Ніна ЮЖАНІНА

Політична діяльність

Ніна Южаніна є автором 82 законодавчих ініціатив, з них 19 вже затверджені парламентом. Зокрема, вона входить до авторського колективу відомого законопроекту №3357 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації", який в народі охрестили "кодексом Южаніної". Даний законопроект є повноцінною реформою, яка передбачає суттєве зниження податкового навантаження на підприємців та спрощення адміністрування податків. Це дасть можливість українському бізнесу працювати чесно, вийти із тіні. За переконанням авторів проекту та тисяч підприємців, така реформа перезапустить українську економіку, надавши їй поштовху для зростання.

Календар новин

« Вересень 2019 »
Пнд Втр Срд Чтв Птн Сбт Ндл
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30