ЗМІ
Субота, 22 серпня 2015 14:42

Южаніна: У ДФС на Львівській площі всі перейнялися нездоровим духом

Ніна Южаніна, голова комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики, посіла це крісло після переходу Романа Насірова на посаду глави Державної фіскальної служби (ДФС).

 

Розмова з Ніною Южаніною вийшла довгою і досить емоційною. Вона досить різко критикує ДФС, вважаючи, що було б краще повністю перезавантажити цю систему.

Основною темою першої частини інтерв'ю стала система електронного адміністрування (СЕА) ПДВ. На думку голови профільного парламентського комітету, СЕА в принципі краще забрати у ДФС і, глава фіскалів Роман Насіров, начебто, не проти.

"Розуміння в уряді було в той день, коли треба було голосувати за законопроект №2173а (законопроект зі змінами до системи електронного адміністрування ПДВ, - РБК-Україна). Тоді особисто Арсеній Петрович (Яценюк, - РБК-Україна) сказав, що він підтримує мою ідею, що систему електронного адміністрування повинен вести, адмініструвати інший суб'єкт, але не ДФС. Роман Насіров теж був присутній при цій розмові. І він сказав, що з радістю віддасть цю систему в інші руки", - сказала, зокрема, в інтерв'ю РБК-Україна голова парламентського податково-митного комітету Ніна Южаніна.

РБК-Україна: З 3 серпня обнулена формула в системі електронного адміністрування ПДВ. Проблема вирішена або в комітет продовжують надходити скарги?

Ніна Южаніна: Система електронного адміністрування ПДВ, з самого початку не сприймалася бізнес-суспільством, так і зараз я дуже багато отримую негативних питань. Позитивних відгуків, щоб мені хтось подзвонив і сказав "спасибі" за електронну систему адміністрування ПДВ, немає.

Хоча були зустрічі з великими підприємствами, які все-таки кажуть, що для них ця система - спосіб вирішення питань їх діяльності.

Я боролася за те, щоб система була чистішою. Але в той же час, я не підтримувала законопроект №2960 про скасування цієї системи в цілому або про перенесення введення механізму на більш глибокий термін, тому що я і не бачила можливості вирішити проблему в країні з фіктивним ПДВ, з безправними перевірками юридичних осіб, які здійснюються фіскальною службою.

І завжди обґрунтуванням є перевірка податкового кредиту. Я хотіла вже поставити крапку в цій історії.

Тому що були нескінченні запити щодо надання інформації, якими бізнес просто закидають. І, у зв'язку з цим, настільки багато зайвої роботи проводиться. Копії документів надаються фіскальній службі. Це перша частина проблеми.

Друга частина - це виходи на підприємства і звинувачення їх у тому, що вони брали участь у якихось схемах і є вигодонабувачами, транзитерами або ще чимось. Ось ці обзивання на адресу бізнесу теж не було іншої можливості зупинити.

РБК-Україна: Зараз це припинилося або хоча б менше стало?

Ніна Южаніна: Не припинилося. Я, спілкуючись з Романом Насіровим (голова ДФС - РБК-Україна), задаю йому питання щодо системи електронного адміністрування, які він бачить терміни, щоб весь цей кошмар припинився, і нарешті-то і ми почали працювати системно, спокійно і з тією ідеологією, яка була закладена в цю систему.

Буквально днями я з ним розмовляла на цю тему. І він сказав, що це може статися, звичайно, не в найближчі дні, а місяці через два. Чому?

Тому що у формулу включається від'ємне значення по ПДВ - 40 млрд грн, 24 рядок. На їхню думку, мають "сіру" складову десь 10 млрд грн, як мінімум.

Законодавець прописав норму про те, що весь негативний ПДВ за червень повинен бути включений у формулу. Так, дійсно, ми затягнули з терміном прийняття цього закону, в результаті зрушили терміни.

Ми хотіли, щоб протягом 10 днів плавно відбулося обнулення, внесення від'ємних залишків, під це і прописували багато норм. Так як закон не був прийнятий вчасно, вся схема поламалася.

Ну, і тут фіскальна служба, як завжди, проявила ініціативу і виклала своє бачення, як це можна зробити. З одного боку, виходячи з технічних можливостей, а з іншого - у них все ж фіскальна позиція була і залишається.

А чому вона не може змінитися, і про це я теж питала у Насірова. Адже він прийшов звідси, з комітету, ми як раз по один бік були з бізнесом, і він знає, як важко зрозуміти бізнесу дії з боку фіскальної служби. Зараз він з фіскалами.

Сьогодні найбільша кількість скарг пов'язана з тим, що у формулу не внесено від'ємне значення, як за законом повинно було бути. Як було обіцяно і мною, коли ми розбиралися з проблематикою на робочих групах.

Я намагалася з'ясувати, що відбувається з від'ємним значенням. І отримала усне пояснення такого роду, що від'ємне значення втягується по всім дрібним підприємствам, а це - до 1 млн грн. Він одразу був поставлений у формулу протягом декількох днів.

Весь інший податковий кредит ДФС спробувала ранжувати, прописати систему ризиків, хоч трохи промоніторити і відпрацювати це негативне значення.

РБК-Україна: Що означає "прописати систему ризиків"? На якій підставі, якщо у законі прописано чітко - обнулення формули і облік тих негативних значень, які були в червні?

Ніна Южаніна: Я так само вважаю, і точно так сказала Роману Михайловичу (Насірову, - РБК-Україна), що він не мав права навіть на камеральні перевірки ПДВ. ДФС повинна була внести суми у формулу, а потім приступити до відпрацювання системи ризиків.

Ми вже всі знаємо, як може використовуватися таке від'ємне значення. Наприклад, коли підприємство починає роздавати виписки відвантаження невластивого товару або товару взагалі немає на залишку. Ось на тому етапі і треба було виходити на такі підприємства з перевірками.

І це було б правильно, і не викликало б такий резонанс, особливо серед дрібних підприємств. Тому що мільйон - це абсолютно незначна сума.

Я кажу, чому ви тоді не внесли до 10 мільйонів? Хто визначив суму в мільйон, після мільйони це якийсь фіктивний ПДВ?

РБК-Україна: Я також чула, що весь липень бізнесу забороняли реєструвати податкові накладні з великими сумами, реєструвалися лише з маленькими. Чи не плануєте ви ініціювати зміни до законодавства про заборону на блокування реєстрації накладних, в тому числі і по,так званому "9 стану"?

Ніна Южаніна: Я планую закінчити те, що обіцяла. А я казала, що нам треба домогтися, щоб управлінням інформаційними системами - податковим блоком, єдиним реєстром податкових накладних та системою електронного адміністрування - ДФС не займалася.

Адміністратором цих інформаційних баз повинні бути незалежні фахівці. Щоб уникнути будь-яких зловживань, щоб не дати можливості ГФС що в ручному режимі коригувати і блокувати.

З скарг, які нам надходять, можна простежити, що ручному режимі насправді робиться.
РБК-Україна: Як це можливо чисто технічно? Це ж електронна система.

Ніна Южаніна: Якісь фільтри ставляться.

РБК-Україна: Точно так само, як і автоматичне відшкодування ПДВ, насправді - не зовсім автоматичне?

Ніна Южаніна: Так. Тому я прописала концепцію, як би я бачила винесення за межі ДФС цих систем. Саме трьох систем, оскільки вони між собою дуже пов'язані, їх блочно потрібно забрати і адмініструвати незалежним органом.

Це було б позитивно і Мінфіну, і для Мінекономіки. Це стало б більш керованим процесом, доступним навіть у плані отримання інформації цими міністерствами.

РБК-Україна: Так і бізнесу спростило б отримання.

Ніна Южаніна: Так, і для бізнесу це був би великий плюс.

Як я бачу структуру. Було б окреме підприємство зі штатом не більше 40 осіб, 20 з них - айтішники, які б весь час працювали над удосконаленням інформаційних систем, над системою електронного кабінету.

Цього, нарешті, необхідно досягти, щоб була можливість працювати швидко і без особистісного контакту з співробітниками ДФС. Платник міг би керувати своїм рахунком, своїми грошима, робили б "перекидання" переплат, тобто, він в онлайн-режимі бачить стан своїх справ.

Нам все-таки треба ще попрацювати над тим, щоб всі складові системи, формули були зрозумілі для користувача, для платника. І це ще довгий шлях, який треба пройти всім.

РБК-Україна: Якщо це буде держпідприємство по управлінню системами, очевидно, що з держбюджету необхідно фінансування. Чи є на це гроші в бюджеті і скільки приблизно потрібно?

Ніна Южаніна: Я думаю, що для такого окремого держпідприємства з 40 чоловік було б легше отримати гранти на здійснення певних проектів. Тому що все треба починати з закупівлі «заліза».

І, взагалі, у нас чомусь немає окремо продуманої концепції створення такого інформаційного центру, який треба озброїти професійними айтішниками, глибоко модернізувати в технічній частині. І, таким чином, всі сервіси, про які ми тільки говоримо, нарешті реалізовувати.

Поки що у нас є якась розмитість, неможливість фінансування, неможливість вибити гроші на ДФС.

РБК-Україна: Вже почався переговорний процес по гранту, є розуміння?

Ніна Южаніна: Я спробувала коротко презентувати своє бачення і як реалізувати цей проект.

РБК-Україна: Кому представили? Уряду?

Ніна Южаніна: Ні, керівництву фракції ("Блок Петра Порошенка", - РБК-Україна). Мене підтримали, будуть мені допомагати і сприяти просуванню мого проекту.

Але якби не питання, яке стало літом по концепції податкової реформи, мені вдалося б якось більш просунуться по цьому проекту.

Зараз дуже зайнята питанням бачення - і свого, і комітету - податкової реформи, та законопроектів, які повинні бути прописані і прийняті, щоб держбюджет на 2016 рік вже формувався з урахуванням того, що ми бачимо.

РБК-Україна: Ви на засіданні комітету дійсно говорили про те, щоб передати на аутсорсинг систему за аналогією з митницею. Мені здається, що це було сприйнято депутатами як жарт. А чи є розуміння в уряді?

Ніна Южаніна: Розуміння в уряді було в той день, коли треба було голосувати за законопроект №2173а (законопроект зі змінами до системи електронного адміністрування ПДВ, - РБК-Україна). Тоді особисто Арсеній Петрович (Яценюк, - РБК-Україна) сказав, що він підтримує мою ідею, що систему електронного адміністрування повинен вести, адмініструвати інший суб'єкт, але не ДФС.

Роман Насіров теж був присутній при цій розмові. І він сказав, що з радістю віддасть цю систему в інші руки.

Аутсорсинг - це було як ідея, яка народилася прямо під час проведення комітету, тому що я розуміла, що ми заходимо в глухий кут. У всіх депутатів головна претензія до цій системі - вона не поборе фіктивний ПДВ. Це знову ручне управління, тільки шляхом вже додаткового навантаження на бізнес.

І я подумала, що якщо є недовіра до самої системи, яку адмініструють люди, які будуть туди влазити, то цю систему треба від них забрати і віддати більш чесним людям, яким довіряє суспільство. Тоді я про аутсорсинг і сказала.

Потім, коли ми проговорили з експертами, з моїми консультантами, то вирішили, що все-таки ідею можна здійснити, пішовши двома шляхами. Це може бути окремий департамент у Мінфіні.

Не думаю, що в міністерстві було б бажання здійснювати якісь маневри. Але їх фіскальна точка зору з кожним днем віддаляла мене від того, що ця ідея правильна.

І ось, створення окремого центру, поки не знаю як його назвати, але його учасником могли бути всі структури - і ДФС, і Мінфін, і Мінекономіки. Крім 40 осіб, 20 айтішників, ще б хотілося бачити близько 20 методологів.

У нас в системі електронного адміністрування аж три методолога, які на Львівській площі сидять. У нас у всіх територіальних органах ДФС ніхто не володіє питанням по суті.

Тому, коли платники телефонують на гарячу лінію, там не беруть слухавку - вони не знають, що відповідати, вони не володіють інформацією.

РБК-Україна: Це проблема не тільки по електронній системі, а і з інших питань, наприклад, з трансфертного ціноутворення.

Ніна Южаніна: Ось бачите, як шкода. І я подумала, що ці 20 методологів повинні бути тими людьми, які розробляють і, незалежно від тих трьох людей на Львівській, дають цю інформацію, як для платників, так і для ДФС.

І одні, й другі - користувачі цієї системи. І у мене особисто повага до бізнесу на сьогоднішній день набагато вища, ніж до ДФС.

І я кажу їм про це відкрито. Я думала, що буде якась образа - ні, вони цього навіть не усвідомлюють.

РБК-Україна: Якщо повернутися до теми електронного ПДВ, що в підсумку ми одержали, які результати, ефект для бюджету. Що розкрилося, скільки фіктивного ПДВ вдалося запобігти? Чи є ці дані у комітету?

Ніна Южаніна: У комітету взагалі немає ніяких офіційних даних, як працює у повному режимі система електронного адміністрування. Я на днях знову відправила запит на фіскальну службу, щоб вони нас поінформували по багатьом напрямкам: по недолікам, по ефективності, по від'ємному значенню.

РБК-Україна: Наскільки я пам'ятаю, необхідність інформування про ефективність роботи системи навіть в законодавстві прописана.

Ніна Южаніна: Звичайно ж, дуже шкода, що у нас поки немає злагодженої роботи з фіскальною службою, навіть на рівні однакового розуміння норм закону немає. Ось це різночитання норм постійне...

Я собі ставила завдання і завжди про це кажу - треба виписувати закони так, щоб у них не було іншого значення.

Мені здається, що настільки глибоко працівники фіскальної служби вже розібралися в питанні, як можна обійти норми закону, що як би ми їх не виписали, завжди знайдуть спосіб трактувати по-своєму. Чому так склалася практика, не розумію.

При тому, що не в позитивну для бізнесу боці трактуються норми, а з фіскальної точки зору.

РБК-Україна: Ну, так було завжди.

Ніна Южаніна: Ось це "завжди" не підходить вже зараз. Ми перебуваємо на такій межі, що треба зупинитися. Я абсолютно не боюся зустрічатися з підприємцями і з підприємствами. Я дуже відкрито з ними спілкуюся, і для мене їх проблеми, все одно, що мої.

Чому цього розуміння немає у фіскалів? У мене єдине бажання - повністю оновити службу, створити нову національну службу доходів. Може, навіть щоб вона не була на Львівській площі, а в іншому будинку, може там дух витає якийсь нездоровий і ним перейнялися буквально всі.

Це повинна бути нова служба, куди спеціалісти б приймалися за зовсім іншими принципами відбору.

РБК-Україна: За якими?

Ніна Южаніна: Це повинні бути люди профпригодні, але не тільки в частині знання податкового законодавства, а в частині розуміння бізнесу. Для них це головний критерій повинен бути.

І я б знайшла, як скласти тести для відбору таких фахівців, щоб відчути, зрозуміти наскільки вони придатні для служби в новому органі. Може, психологічні якісь тести. Я не хочу бачити чистих фіскалів, їх час скінчився.

РБК-Україна: В цьому напрямку теж зараз працюєте?

Ніна Южаніна: Це ідея, але я думаю, що вона повинна втілитися.

РБК-Україна: Буде колосальний опір. ДФС свою реформу затіяв зі старим гаслом: "Від фіскальної служби до сервісної". Протягом двох років реформа повинна закінчитися, як Роман Насіров говорив.

Ніна Южаніна: Я чула думку, що скоротити на 50% кадровий склад нереально. А я кажу, що реально, якщо б СЕА працювала так, як прописано законом, якщо б ми перейшли на всі електронні сервіси, про які ми тільки говоримо. Тоді б така армія податківців точно не потрібна була.

А якщо у нас зараз навантаження на одного співробітника того ж аудиту залишається незмінним, то, звичайно, ми не зможемо. На одного аудитора йде чотири перевірки в місяць. Це нереально, одна повинна йти, півтори, але не чотири. Це неможливо.

В залежності від того, як пройде реформування податкової служби, тоді вже можна говорити і про таке скорочення.

РБК-Україна: Щоб закрити тему електронного адміністрування ПДВ. Експерти і бізнес кажуть, що все одно в систему вкидаються фіктивні суми: і за допомогою податківців, що частково ми вже обговорили, за допомогою фіктивних електронних ключів, що не дає потім можливості реально працюючим підприємствам зареєструвати свої накладні, з допомогою подання уточненої декларації. Відомо вам про такі факти?

Ніна Южаніна: Буквально в найближчі дні хочу розібратися з фактом, що сприяє появі фіктивного ПДВ норма, яку ми вказали в законі. Це з приводу реєстрації податкових накладних за період до 1 липня без обмеження формулою.

Як мені намагаються розповісти, що саме ця норма стала причиною того, що додатково реєструються податкові накладні попереднього періоду, якими платники можуть скористатися зараз і, тим самим, збільшують собі податковий кредит. Я вважаю, що це твердження неоднозначне.

З системою відбувається щось не те. І я зараз спробую розібратися на конкретних прикладах, що підприємства декларують, хто користувач такого податкового кредиту і так далі.

Тому що інших способів вкидання фіктивного ПДВ я не бачу. І не повинно його бути.

Єдине, повторюся, треба переробити 40 млрд грн від'ємного значення. Що значить переробити?

Якщо навіть вже зараз у систему втягнули 30 млрд грн, незважаючи на те, що фіскальна служба порушувала закон, але вона вже 30 млрд підтвердила теоретично. Тому це від'ємне значення напрацьовано підприємствами цілком законно, вони цілком законно мають право його використовувати.

Ось з фіктивним ПДВ, який ще має можливість жити в цій системі, можна буде поборотися. Просто потрібно продумати, що додатково внести в законодавство, щоб піти від цих махінацій.

Поки ще ми до цього так глибоко не підійшли, оскільки чистимо ще СЕА, для того, щоб вона почала працювати більш спокійно і не викликала у бізнесу таку агресію. Я не знаю, погодиться зі мною до кінця малий і мікробізнес, щоб ця система існувала, але я знаю, що у багатьох до цих пір існує тверде переконання, що СЕА треба скасовувати.

РБК-Україна: А яке ваше переконання?

Ніна Южаніна: Я так не думаю. Мені здається, що потрібно намагатися всім разом знайти всі можливості безболісної роботи.

Мало того, я запропонувала Роману Насірову, і він обговорив це вже і зі своїми фахівцями, що для малих платників можна розробити концепцію додаткового овердрафту. Це була наша пропозиція, я б навіть зробила такі дві категорії платників, кому б можна було дати додатковий розрахунковий овердрафт.

Тим більше, це і технічно можна реалізувати. І це зняло б усі побоювання.

Беремо платників, у яких річний оборот до 10 млн грн до 20 млн грн, вважаємо овердрафт, не як суму 1/12 від сплати платежів у бюджет, а 1/12 від податкових зобов'язань.

Якщо таке підприємство протягом року декларувало приблизно рівну діяльність, не мало ривків або стрибків, які теж є одним з критеріїв ризикового платника, якщо це систематично працююче підприємство, нехай навіть на маленьких обертах, до 10 млн грн, чому ми його повинні заганяти в депонування суми під податкові зобов'язання? Ми ж йому можемо розрахунково вже довірити 1/12 від усіх податкових зобов'язань.

Категорія до 20 млн грн охопить ще більшу частину середнього бізнесу, для яких, очевидно, це теж дуже важливо.

Це першочергове завдання - полегшити і дати можливість без додаткового депонування працювати таким системним підприємствам, незалежно від того, великі вони, маленькі або середні.

Співробітники ДФС відпрацьовують такі категорії платників. Якщо це буде на рівні внесення змін у Податковий кодекс, то ми це повинні швидко зробити, буквально у вересні.

РБК-Україна: Очевидно, що система електронного адміністрування ПДВ передбачає систему автоматичного відшкодування ПДВ. Поки що вона не в повній мірі реалізована. Коли може запрацювати, на вашу думку, ця система в повному обсязі?

Ніна Южаніна: Я думаю, що після того, як Насіров зможе поставити крапку в заборгованості по відшкодуванню ПДВ. Сьогодні є 20 млрд грн боргу, з них 16 млрд грн сформовано станом на 1 січня 2015 року. Це значний хвіст, він йому дістався у спадок.

РБК-Україна: Який може бути вихід? Черговий випуск ПДВ-облігацій? І Насіров вже й сам про це говорив.

Ніна Южаніна: Він сказав, що ідея про випуск ПДВ-облігацій жива, і що, в принципі, бізнес згоден.

Я не чула думок від бізнесу, але мене завжди ці папери насторожували. Тому що, якщо я реальний експортер і в мене реальна заборгованість саме "живими" грошима, чому я повинна знову отримувати облігації з терміном погашення 5 або 10 років, потім шукати можливість продати їх з дисконтом і т. д.

Ні один з бізнесменів не буде чекати погашення облігацій планомірним шляхом.

РБК-Україна: Тобто, це не вихід, а що може бути рішенням?

Ніна Южаніна: Я була б дуже рада, якби цього не сталося. Тому що необхідно все-таки шукати можливість погасити заборгованість. І це дасть зробити система електронного адміністрування.

Якщо СЕА 3-4 млрд буде додатково давати в місяць і дозволить за півроку повернути всю заборгованість по відшкодуванню ПДВ, ввійти в нормальне русло, то це буде ідеально.

ДФС ще зараз просить додатково 12 млрд грн для відшкодування до кінця цього року. Правильно робить, що просить, і нехай настійно це робить.

І я не розумію, чому він так довго повинен вмовляти, пояснювати необхідність цього. Це повинна бути сама по собі зрозуміла процедура, швидко узгоджена і винесена в зал.

І, тим більше, не розумію, як це може не сприйматися депутатами, до чого ці гасла депутатів "Навіщо додаткові гроші на відшкодування ПДВ, давайте краще на соціальну сферу".

При чому тут відшкодування ПДВ до соціальної сфери? Як іноді популістські гасла заважають жити.

Просто іноді змішують на купу все, а потім не можуть зрозуміти, що цим же і гроблять економіку країни.

РБК-Україна: Що робити з переплатами з податку на прибуток, яких вже 29 млрд грн? Ще Ігор Білоус (екс-глава ДФС, зараз голова Фонду держмайна) пропонував за аналогією з ПДВ-облігаціями випустити папери на погашення переплат.

Ніна Южаніна: З прибутку прийнято постанову про злиття всіх рахунків. Хочеться вірити, що ця постанова буде робочою.

Крім злиття цих рахунків, можна буде використовувати переплату в рахунок сплати авансових платежів.

Я б взагалі забула про податок на прибуток на кілька років, щоб дати можливість ось ці переплати використовувати в повному обсязі. Тобто, коли бюджетне планування здійснюється, потрібно Мінфіну весь час пам'ятати про переплату і виключати її з планів. А з урахуванням того, що в нас від'ємний фінансовий результат зріс в цілому по країні, тому я і роблю таку пропозицію - забути про податок на прибуток.

РБК-Україна: У понеділок прем'єр-міністр доручив голові ДФС провести переговори з реструктуризації податкових боргів під 36% річних. Обсяги боргів - 55 млрд грн. Як ви вважаєте, наскільки це правильно, нараховувати такі проценти за реструктуризацію, в той час, як сама держава, не відшкодовуючи вчасно ПДВ, або депонуючи кошти на електронних рахунках, може безкоштовно користуватися оборотними засобами бізнесу?

Ніна Южаніна: Якщо б це питання було відкритим, прозорим, я б сказала, що думаю. Я б проаналізувала всіх боржників у період створення цих боргів, обставини їх створення і потім могла б сказати, як я ставлюся до такої реструктуризації.

Я не знаю якості боргів, як вони сформувалися, що за структури їх сформували, це діючі підприємства, які просто юридично знаходять можливість не платити, знаходяться в судах, або це все-таки підприємства, які перебувають у депресивному стані, або це підприємства, які вже ніколи не піднімуться.

РБК-Україна: ДФС вважає, що 44 млрд грн безнадійні борги. Це заборгованість по частині держпідприємств, в частині ДП і держшахт, які в зоні АТО.

Ніна Южаніна: А кому ж ми тоді будемо реструктуризувати?

РБК-Україна: Основні боржники - "Укргазвидобування", "Енергоатом", ДТЕК, але коли і чому борги сформовані, ми не знаємо. Інформація секретна, дізнатися в податковій практично неможливо.

Ніна Южаніна: Ну що може бути простіше зробити абсолютно доступною цю інформацію, викласти на сайті весь реєстр і розписати заборгованість на кожне наступне перше число. І не було б взагалі цих пересудів.

РБК-Україна: Чому, на вашу думку, не відкриваються ці реєстри? Бізнес говорить, що за відстрочку боргів податківці беруть 10% від суми реструктуризації?

Ніна Южаніна: Я в цьому питанні не мала від бізнесу ніяких дзвінків, нарікань, тому не можу вам підтвердити цю інформацію. Я не знала, що це теж така прибуткова справа.

Я дуже погано ставлюся до всіх припрацювань податківців. Вони настільки дискредитували цю службу, що відразу треба виганяти всю цю армію людей - і на цьому ставити крапку. Якщо це навіть по реструктуризації існує, то про що тоді говорити.

 

Розмовляла Наталія Непряхіна

 

Джерело: РБК-Україна

Політична діяльність

Ніна Южаніна є автором 82 законодавчих ініціатив, з них 19 вже затверджені парламентом. Зокрема, вона входить до авторського колективу відомого законопроекту №3357 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації", який в народі охрестили "кодексом Южаніної". Даний законопроект є повноцінною реформою, яка передбачає суттєве зниження податкового навантаження на підприємців та спрощення адміністрування податків. Це дасть можливість українському бізнесу працювати чесно, вийти із тіні. За переконанням авторів проекту та тисяч підприємців, така реформа перезапустить українську економіку, надавши їй поштовху для зростання.

Календар новин

« Січень 2020 »
Пнд Втр Срд Чтв Птн Сбт Ндл
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31