Кроки до прозорості
Ще в лютому 2019 року Верховна Рада ратифікувала Багатосторонню конвенцію про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, чим засвідчила бажання держави створити більш дієву податкову систему, виконуючи всі міжнародні узгоджені мінімальні стандарти щодо податкових угод та вирішення спорів.
У грудні ж 2019 року до законодавства України було внесено зміни у зв’язку з ратифікацією Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США “Про податкові вимоги до іноземних рахунків” (FATCA)”, якими регламентується розкриття банківської таємниці та подання звітності при обміні інформацією для податкових цілей.
Можна констатувати: зміни світової фінансової системи в напрямі прозорості та відкритості є невідворотними і Україна стає активним учасником цих змін.
Так, вже зараз всі фінансові центри світу залучені до автоматичного обміну інформацією на основі єдиного стандарту обміну даними щодо банківських рахунків (CRS).
Якщо у 2008 році було укладено лише 40 угод про двосторонній обмін інформацією між країнами, то на кінець 2018 року діяло більше 4500 угод про обмін інформацією між 90 юрисдикціями на основі CRS (зі 100 юрисдикцій, які зобов'язалися розпочати такий обмін).
Якщо раніше платники податків або добровільно розкривали інформацію, або за результатами офшорних розслідувань, та сплачували належні податки, то сьогодні із впровадженням CRS така сплата тільки стабілізується, а приховування активів стане недоцільним. На кінець 2018 року сума сплачених додаткових коштів становила понад 95 млрд євро (податків, відсотків, штрафів).
Прискорена імплементація
Україна із прийняттям Закону № 466 зазіхнула на імплементацію вже 10 кроків із Плану BEPS. До прийнятих раніше змін додалися: запровадження інституту контрольованих іноземних компаній; посилення підходу до постійних представництв; посилення правил трансферного ціноутворення; визначення «конструктивних» дивідендів; запобігання оптимізації сплати податків через механізм тонкої капіталізації.
Щоправда, про те, чи є доречною така поспішність імплементації більшої, ніж вимагається від України, кількості кроків BEPS і чи приведе вона до ефективної реалізації норм закону, а не залишить їх суто рамковими, непридатними до виконання, у монобільшості не подбали.
Вражає і «готовність» нинішньої влади до співпраці з експертами від бізнесу та громадянського суспільства, в результаті чого Закон № 466 став поганою копією тієї ідеї, над якою ми працювали в парламенті VIII скликання. Адже в певний момент до дискусії перестали долучати представників бізнесу, які на власному досвіді можуть відчути, як із цими інструментами працювати, натомість законопроект обговорювався лише з представниками контролюючих органів. Як наслідок, документ став перенасиченим найбільш жорсткими нормами і наші намагання зробити більш плавним вхід до системи, відтермінувати деякі положення, зробити певні кроки поетапними, виявилися відкинутими.
Чому не варто поспішати?
Чому в минулій каденції ми дуже ретельно опрацьовували питання по деофшоризації? Тому, що за досвідом країн, що імплементували подібні кроки із Плану BEPS, запровадження правил оподаткування контрольованих іноземних компаній та постійних представництв, обмежень витрат за фінансовими операціями з пов'язаними особами, звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній потребує попереднього прийняття інших законодавчих актів..
Серед них — закон щодо проведення в України кампанії добровільного одноразового декларування активів фізичних осіб, яка б підвела риску під їх фінансовим минулим та дала б поштовх до безпечної та прозорої діяльності в майбутньому.
Щодо одноразового декларування, то воно поки що в планах влади. В одному з останніх звернень до уряду Президент України доручив підготувати такі законодавчі зміни у тримісячний строк.
А от оподаткування доходів від діяльності контрольованих іноземних компаній, отриманих фізичними особами та/або юридичними особами, законом № 466 вже запроваджено за ставкою 18%, правда з відстрочкою застосування у сім місяців — з 1 січня 2021 року.
І саме тут варто згадати про Директиву Європейського Союзу № 2016/1164 від 12 липня 2016 року «Про встановлення правил протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування внутрішнього ринку», основні положення якої держави — члени ЄС повинні були імплементувати до національного законодавства протягом двох з половиною років (відносно оподаткування приросту капіталу при виведенні активів – протягом 3,5 років, а відносно правила тонкої капіталізації – протягом 7,5 років).
Можливо, не досить вдалий, але вартий уваги приклад. В РФ після введення КІК більша частина бенефіціарів відмовляються від податкового резидентства, передають активи в трасти на родичів-нерезидентів. Як вплинуть зазначені зміни на резидентство українських бенефіціарів і чи не перетворяться на інструмент боротьби не з несплатою податків, а з бізнесом як таким — побачимо.
Крім того, за повідомленнями Міністерства фінансів, після прийняття Закону № 466 Україна зможе повноцінно розпочати процедуру приєднання до світової системи обміну податковою інформацією, який в автоматичному режимі запрацює з вересня 2020 року. Але так звану «інфраструктуру» для цього ще не підготовлено, а стати повноцінним учасником автоматичного обміну податковою інформацією Україна зможе тільки після того, як гарантуватиме дотримання основних вимог впровадження відповідних безпекових стандартів (буде розроблено відповідні підзаконні акти, забезпечено дотримання вимог конфіденційності отриманої інформації, створені системи захисту отримання, передачі, збереження та використання інформації.
Виходить так, що бізнесу «наказали» готуватися до такого обміну завчасно, але належні механізми досі не розроблено. Не перша, до речі, ситуація для нинішньої влади — прийнято закони, але не реалізовано і відтерміновано використання програмних РРО, прийнято та не реалізовано закони про запровадження інституту авторизованих економічних операторів, режим спільного транзиту, єдиний рахунок для сплати податків, зборів та ЄСВ, єдину звітність для ПДФО та ЄСВ.
* * *
І про надходження. Як свідчить досвід країн, що також зобов’язалися імплементувати в національне законодавство кроки BEPS, надходження до їх бюджетів від запровадження таких заходів не стали суттєвими. Тож даремно діюча влада вважає, що після набрання чинності Законом № 466 вирішить усі свої проблеми з невиконанням дохідної частини держбюджету. Цього не відбудеться.
А от підписання такого профіскального закону в період, коли бізнес в Україні, навпаки, потребує підтримки з боку держави, є цинізмом по відношенню до платників податків. Так само, як і твердження, що всі ці недолугі норми приймаються на благо бізнесу.
Час сказати «ні» економічному тиску.
Ніна ЮЖАНІНА
