Причиною такого результату засідання, що відбулося 6 листопада 2018 року, стало те, що погоджений Міністерством фінансів України з Міжнародним валютним фондом варіант нейтрального для бюджету запровадження нового податку, є неприйнятним ні для авторів законопроекту, ні для бізнесу в цілому.
Зокрема, запропоноване Мінфіном поширення дії ПнВК лише на суб’єктів мікро- і малого бізнесу з річним оборотом до 200 млн. грн. дискредитує саму ідею запровадження нової форми оподаткування корпоративного прибутку і залишає широкі можливості великому бізнесу уникати сплати податку на прибуток. А пряма заборона юридичним особам використовувати спрощену систему оподаткування, передбачену для третьої групи платників єдиного податку, також запропонована Мінфіном, прямо суперечить вимогам Президента України, який є автором законопроекту про ПнВК, не погіршувати умови ведення бізнесу для малого бізнесу.
Наголосимо: законопроектом № 8557 прямо передбачено обов’язок Кабінету Міністрів під час підготовки проекту закону про Державний бюджет враховувати запровадження ПнВК, забезпечуючи при цьому дотримання визначеного у стратегії управління державним боргом рівня граничного обсягу дефіциту держбюджету України на відповідний рік.
«Серед вимог щодо впровадження ПнВК є виключення юридичних осіб з третьої групи платників єдиного податку. Особисто для мене це є одним із ключових пунктів, з якими я не погоджуюсь. Адже основна мета впровадження податку на виведений капітал — це надати інструмент платнику самому зорієнтуватися — залишатись на третій групі чи перейти на загальну систему оподаткування», — зауважила Голова Комітету Ніна Южаніна.
У свою чергу, експерти від бізнесу також рішуче висловилися проти експериментів із ПнВК, наполягаючи на прийнятті його для всього бізнесу незалежно від його розмірів. Представники бізнесу наголосили, що запровадження податку на виведений капітал в редакції Президента України є настільки важливим для всього вітчизняного бізнесу, що, розуміючи необхідність для України збереження співпраці з МВФ та поважаючи думку його експертів, український бізнес готовий «профінансувати» запровадження цього податку в Україні, компенсувавши втрати бюджету, якими безперечно супроводжуватиметься заміна податку на прибуток податком на виведений капітал, авансовими внесками з цього податку.
По суті Комітет міг прийняти лише два рішення — погодитися з опрацьованими Мінфіном з МВФ «перехідними положеннями» або надати Мінфіну можливість напрацювати інші умови впровадження ПнВК, при цьому, як і наголошував Президент на зустрічі з бізнесом, залучивши до всіх етапів переговорів з експертами МВФ експертів бізнес-спільноти.
За відтермінування, одне з цих двох рішень, і віддали голоси 18 народних депутатів — членів комітету. Вони констатували, що задля збереження в актуальному стані самої ідеї запровадження в Україні нової системи корпоративного оподаткування, з одного боку, а з іншого, забезпечення виконання зобов'язань України як суверенної держави — учасника міжнародних відносин, іншого варіанту, ніж відтермінування прийняття рішення Комітетом до погодження Мінфіном редакції законопроекту щодо податку на виведений капітал з МВФ, на сьогодні немає.
«Попри те, що ми в Україні, запроваджуючи ПнВК, прагнемо перейняти досвід Республіки Естонія, Латвійської Республіки та Грузії, де цей податок діє, жодна із зазначених країн на момент його запровадження не перебувала в програмі МВФ. Естонія взагалі запровадила ПнВК у період профіциту державного бюджету, а співпраця МВФ з Грузією припинилася саме через відмову цієї країни від оподаткування податком на прибуток на користь ПнВК. Зважаючи на українські реалії, складно запровадити модель ПнВК, яка б, з одного боку, підтримувалася бізнесом, а з іншого, влаштовувала міжнародних партнерів, з якими співпрацює Україна», — підсумувала Голова Комітету.
Прес-служба Голови Комітету
