Від Мінекономіки, зокрема, просили надати інформацію в розрізі галузей та регіонів щодо кількості суб’єктів господарювання, які протягом другого півріччя 2019 року зменшили обсяги виробництва та збільшили витрати або призупинили свою господарську діяльність. При цьому окремо зазначити кількість звільнених працівників.
Також просили надати інформацію, які заходи вживаються міністерством задля підтримки підприємств тих галузей економіки, які призупинили господарську діяльність внаслідок зміцнення гривні, зокрема експортоорієнтованих.
Не буду акцентувати увагу на строках надання відповідей, які урядовцями постійно порушуються. Зрештою, це лише форма, оболонка. Що ж до суті відповіді, то вона, на жаль, виявилася нечіткою і навіть недостовірною
Передусім впала в очі констатація факту, що наразі питання зміцнення гривні не є актуальним.
Далі — більше. Цитую: «Разом із тим зазначимо, що Мінекономіки не є розпорядником інформації щодо виробників промислової продукції та її експортерів, оскільки є лише користувачем статистичної інформації з питань зовнішньої торгівлі України, яку отримує від Держстату в рамках відповідної Угоди про взаємодію інформаційних систем. Наявні статистичні дані є знеособленими і не містять інформації про суб’єктів господарювання. Власного збирання, узагальнення та формування даних Міністерством не здійснюється».
І в якості бонусу до відповіді додали статистичні дані щодо зовнішньої торгівлі товарами та послугами у 2018–2019 рр., які і так є у вільному доступі на сайті Держстату і кожна зацікавлена особа може з ними ознайомитися.
Тобто виходить, що Мінекономіки ситуацією щодо стану економіки не володіє, а її розвиток не контролює.
Можливо, керівництву міністерства невідомо й інше — що написано в Положенні про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459 (в редакції від 11 вересня 2019 р. № 838).
А саме.
Мінекономіки є ГОЛОВНИМ ОРГАНОМ у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику, державну політику у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу.
Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань проводить: аналіз стану та тенденцій економічного і соціального розвитку України, секторів та галузей економіки; аналіз впливу інструментів валютно-курсової, грошово-кредитної політики на розвиток економіки; аналіз впливу ринку банківських послуг, валютного, фондового, страхового та інших ринків фінансових послуг на економічний розвиток держави тощо.
То проводить Мінекономіки такий аналіз чи лише імітує бурхливу діяльність, апелюючи до знеособлених статистичних даних?..
Щодо заходів підтримки виробничих підприємств і міністерстві також не багатослівні. Посилаються на нещодавно створений Координаційний центру з питань промисловості (постанова Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 р. № 122, який напрацює механізми, що буде використано при розробленні Стратегії розвитку промислового комплексу України.
У положенні про Координаційний центр зазначено, що формою його роботи є засідання, які проводяться у разі потреби, але не рідше ніж два рази на рік.
Тобто фактично пропонується, що раз на півроку збиратиметься «мозковий штурм» чергового консультативно-дорадчого органу при уряді і вирішуватиме, в якому напрямі рухатиметься економіка.
Хіба ми можемо дозволити собі таке зволікання, коли ситуація в Україні змінюється дуже динамічно — однією вона була восени, іншою на початку року і зовсім іншою тепер, а наша економіка не рухається, а стрімко котиться?..
Наприкінці січня — початку лютого цього року група народних депутатів від ЄС провела ряд робочих зустрічей з представниками бізнесу та громадськістю Чернігівщини та Львова, на яких обговорювались низка актуальних питань щодо умов ведення бізнесу у другому півріччі 2019 року, пов’язаних з державною монетарною політикою.
Що ми почули від підприємців: найбільше у світі зміцнення курсу гривні, яке відбулось восени 2019, призвело до того, що продукція вітчизняних виробників стала найдорожчою на планеті, — бізнес втратив зовнішні ринки, які напрацьовувалися протягом останніх десятиліть; наші бізнесмени втратили внутрішній ринок України за рахунок масового витіснення вітчизняної продукції дешевшим імпортом. Результат — бізнес змушений скорочувати виробництво або повністю припиняти роботу.
За даними ДПС, платники податків звітують, що з жовтня 2019 р. по січень 2020 р. кількість найманих працівників в Україні стабільно скорочувалась та в цілому зменшилась на 327 тисяч осіб і це не можна списувати на сезонні коливання!
Тож, шановні урядовці, думайте, аналізуйте і прогнозуйте. Інакше, поки ви зберетеся з думками, рятувати буде вже нічого.
Ніна ЮЖАНІНА
