Щодо наступного року, то наразі вже розпочато роботу над формуванням державного бюджету – 2023, який уже планується з щомісячним дефіцитом на рівні $3 млрд. Проте процес відбудови України триває, і кошти на відновлення інфраструктури, житла та інші потреби мають виділятись вже зараз, зокрема з місцевих бюджетів. Скільки таких коштів накопичили громади, чому вони не були направлені на нагальні потреби і як запустити цей процес оперативно, розповіла Mind народна депутатка, заслужена економістка України Ніна Южаніна.
Станом на 1 вересня 2022 року, за даними Міністерства фінансів України, залишки коштів на рахунках місцевих бюджетів становлять 132,6 млрд грн.
А фактичне середньомісячне виконання місцевих бюджетів за доходами (без врахування міжбюджетних трансфертів) становить 32 млрд грн. Крім того, щомісячний приріст залишків на рахунках місцевих бюджетів збільшувався на 10 млрд грн (30% від доходів).
Чому ці кошти не виділяють на потреби громад?
Причини – влада. Громади зараз обмежені у використанні своїх коштів, і це, імовірно, йде від центральних органів влади. Іншого пояснення немає, судячи з таких великих сум накопичених залишків і великої необхідності спрямовувати видатки на нагальні потреби людей на місцях.
Доходи місцевих бюджетів використані фактично на фінансування найнеобхідніших витрат, я сподіваюся. Зараз теоретично ми маємо залишки, але практично кошти вже використані на всі ці актуальні потреби центральними органами.
Які потреби потрібно врахувати?
Наразі найнагальніша потреба громад – відновлення інфраструктури. Наприклад, Кременчук дуже постраждав у плані інфраструктури та забезпечення теплом. Але поки на державному рівні буде зроблена оцінка завданої майну громади шкоди, поки буде розроблений механізм фінансування збитків… Звісно, такі кошти могли б витрачатися з місцевого бюджету з наступною компенсацією державного бюджету чи інших джерел. Але наразі всі перебувають у певній паузі: очікують, не хочуть бути обманутими. Навіть під час війни зберігаються затримки, які викликають більше запитань, ніж відповідей.
Звісно, залишки великі для будь-якої громади, починаючи від найбільших із найбільшими залишками й закінчуючи найменшими – усе одно грошей достатньо в місцевих межах. Їх можна використати, очевидно, лише частково за умови виконання всіх процедур і дотримання вимог законодавства. А залишки перейдуть для використання громадою наступного року. Я впевнена, що ці гроші не будуть втрачені громадами.
Джерело: https://t.me/ninayuzhanina
Чому потрібно поспішати?
Кошти можна використати до закінчення цього року тільки частково. Якщо громади підготувалися й у них була одна єдина проблема, наприклад, не обслуговувалася державна платіжка в казначействі. Тоді можна встигнути.
Крім того, у липні ухвалили зміни до законодавства, які стосуються використання місцевими громадами на першочергові потреби коштів зі спеціальних фондів, що є на території окремих громад і куди надходять кошти. Наприклад, орендні платежі, тому, хто чи що зупиняє використання коштів, ми згодом з'ясуємо.
Як зарадити проблемі?
Для себе я побудувала такі етапи роботи: хочу отримати відповіді від декількох регіонів, зрозуміти, які дії вони вже зробили й що стало причиною накопичення залишків: чи в них немає потреби для фінансування певних витрат, чи це все-таки затримується свідомо на центральному рівні. І потім уже робити звернення та допомагати громадам профінансувати вкрай необхідні їм видатки.
Відколи ми не маємо доступу до звітів казначейства і все є закритим, будь-яка інформація відомства недоступна для огляду. І тому такі процеси залишаються поза увагою. Усі більше переймаються війною та не спостерігають, не аналізують і не зважують ситуацію, що склалася з місцевими бюджетами.
Також додатково звертатимуся з цими питаннями до керівників територіальних громад і запитуватиму, в чому конкретно полягає проблема по кожній громаді, рахунку. Проаналізувавши вірогідність отриманої інформації про кількість звернень чи платіжок, які не обслуговувалися казначейством, можна буде зрозуміти природу зазначеної ситуації.
Що ще заважає оперативному розв’язанню проблем на місцях?
Коли чуєш, що в тилових територіальних громадах буде введена військова адміністрація, відразу виникає запитання, чи не гроші є основним фактором, який створює підстави для таких дій у тилу.
До речі, це дуже важливе питання навіть для прийняття на наступний рік обласних бюджетів, щоб там військові адміністрації не замінили місцеве самоврядування, яке відбудовувалося попередньою владою і яке має бути в країні повноцінним, його звужувати ніяк не можна. Але без свідомості та контролю з боку громад – це корупція з верхніх ешелонів влади переміщається на місцеві.
Тому нам усім треба бути дуже уважними й чітко усвідомлювати, що зараз величезні кошти знаходяться на рахунках місцевих громад, і суспільство має бути дуже пильним щодо витрачання цих коштів. Бо й тендерні процедури скасовані, купа різних послаблень зроблені, щоб місцеві органи могли більш оперативно реагувати на виклики й допомогу своїй громаді.
Скільки потрібно часу на розв’язання проблеми?
Це (допомога у використанні коштів громадами) має бути загальна, спільна позиція всіх. Так, громади могли перетерпіти певний проміжок часу, щоб пріоритетні видатки на центральному рівні могли фінансуватися. Але це не може бути настільки жорстко щодо місцевих рад і виконання ними їх же функцій.
Абсолютно очевидно, якщо брати загальнодержавний рівень, то механізми допомоги постраждалим, ВПО, а також відновлення житла – це механізми, які напрацьовуються наразі на центральному рівні. Але є і поточні проблеми, і їх потрібно вирішувати на місцях. Вони значно менші, але найнеобхідніші для людей.
Якщо я звертатимуся з запитанням, отримуватиму відповіді й далі рухатимуся, це може зайняти до трьох тижнів. Однак медіа цікавляться питанням. Мої повідомлення на каналі щодо цієї теми прочитали чиновники чинної влади й вже ставили мені запитання щодо допомоги й реакції. Тому публічність підштовхує до більш прозорих і швидких дій. Я не виключаю, що ми отримаємо позитивний результат, тобто зсунемо з мертвої точки купу цих питань швидко.
Ніна ЮЖАНІНА
