Державна фіскальна служба цю новину вже спростувала (http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/298077.html).
Що відбувається насправді? Наша країна, яка дедалі більше інтегрується у світовий економічний простір, має дбати про захист прав інтелектуальної власності компаній, товари яких завозяться на митну територію України, певіряючи їх на справжність. Адже не секрет, що умільці давно вже навчилися видавати контрафактні товари за оригінальні, навіть не зазначаючи, що це, наприклад, «точна копія iPhone». У підсумку страждає і покупець, що сплачує за якість, а не оболонку, і, звісно, компанія, яка виробляє таку продукцію.
У Митному кодексі сприянню захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України присвячено розділу XIV, статтею 397 якого визначено порядок митного контролю і митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності.
Так, органи доходів і зборів повинні сприяюти захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Зокрема, передбачено, що заходи, пов’язані з призупиненням митного оформлення під час переміщення товарів через митний кордон України, не застосовуються до таких категорій товарів, які ввозяться або вивозяться з України для вільного обігу:
— особисті речі громадян;
— товари, які містять об’єкти права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону, та які переміщуються через митний кордон України для власного використання громадянами і не призначені для виробничої чи іншої підприємницької діяльності, сумарна вартість та/або вага яких не перевищує обмежень, встановлених частиною першою статті 374 цього Кодексу (сумарна вартість — не більше еквівалента 1000 євро для товарів, крім підакцизних, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення; сумарна вартість не перевищує еквівалент 500 євро та вага до 50 50 кг — для товарів, що ввозяться громадянами через інші пункти пропуску через державний кордон України);
— припаси.
Тепер щодо поняття «особисті речі», яке визначено пунктом 36 статті 4 Митного кодексу України. До особистих речей належать нові і вживані товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб фізичної особи, які відповідають меті її перебування відповідно в Україні або за кордоном, переміщуються через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі і не призначені для підприємницької діяльності, відчуження або передачі іншим особам.
Що таке несупроводжуваний багаж? Це товари, що відправляються їх власниками — громадянами з оформленням багажних або інших перевізних документів та переміщуються через митний кордон України окремо від цих громадян (пункт 34 статті 4 Митного кодексу).
Тобто насправді законодавчо не встановлено, що товари, які переміщуються у міжнародних поштових відправленнях та міжнародних експрес-відправленнях, можуть класифікуватись як особисті речі.
Також слід врахувати, що під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, які переміщуються у міжнародних поштових відправленнях та міжнародних експрес-відправленнях, посадова особа митного органу не має фізичної можливості визначити подальшу мету використання товарів, які містять об’єкти права інтелектуальної власності, після випуску їх у вільний обіг, а саме — для власного використання громадянами і не призначених для виробничої чи іншої підприємницької діяльності.
Це означає, що заходи з призупинення митного оформлення товарів, які містять об’єкти права інтелектуальної власності, ввозяться на митну територію України у міжнародних поштових відправленнях та міжнародних експрес-відправленнях, застосовуються.
Вони й раніше застосовувалися, оскільки митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності не новий, він діє з 2012 року, коли, власне, і було прийнято Митний кодекс України. Нещодавно до реєстру було внесено дві нові торгові марки — Meizu і Xiaomi, які стали перевіряти працівники митниць (мовою журналістики — митниця почала затримувати посилки з Meizu і Xiaomi).
От вам і поштовх до так званої зради, який став каталізатором появи недостовірної інформації.
І щодо посилок. У разі встановлення порушення прав інтелектуальної власності товари не будуть пропущені на митну територію України, але це не означає їх конфіскацію. Такі товари громадяни зможуть повернути назад, компенсувавши витрачені кошти, тож хвилювання і збурення споживачів є передчасним, а настрої — штучно роздмуханими.
Наостанок зацитую видання «Економічна правда»: «Від редакції: Текст новини виправлено. ЕП просить вибачення у читачів за розміщення неперевіреної інформації щодо планів митниці зупиняти абсолютно всі товари, про що йшлося у відповідній новині. Це є правдою лише частково. Наразі українська митниця затримує тільки деякі з товарів і поки що не йдеться про повну заборону».
Бажаю нам усім вміння визнавати і виправляти допущені помилки.
Ніна ЮЖАНІНА
