СМКОР (система моніторингу критеріїв оцінки ризиків) згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК мала запрацювати в тестовому режимі з 1 квітня, а в штатному — з 1 липня 2017 р. Втім, Наказ Міністерства фінансів № 567, яким затверджено критерії зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, набрав чинності тільки 20.06.2017 р., тобто за 11 днів до закінчення трьохмісячного тестового режиму, а порядок зупинення реєстрації ПН/РК, передбачений вказаним пунктом ПК, взагалі не було розроблено Міністерством фінансів. Тобто випробування системи в тестовому режимі фактично не відбулося, тому й про ефективність відпрацювання СМКОР у тестовому режимі взагалі не йдеться.
Пройшло вже два місяці роботи СМКОР у штатному режимі, а необхідну як податківцям, так і для платникам податків методологія процедур блокування та розблокування ПН/РК в системі повністю не розроблено. Відтак платники не розуміють, на яких підставах їх податкові накладні/розрахунки коригування підпали під блокування і що потрібно зробити для його зняття.
Разом з тим у зв’язку з великим обсягом податкових накладних, що підлягають аналізу в СМКОР, роботу якої не було чітко налагоджено та відпрацьовано, виникає велика кількість помилок системи і, як наслідок, скарг платників податків на безпідставне блокування ПН/РК обумовлене неякісними критеріями ризику, що застосовує система, проблеми, породжені збоями, в її роботі зростають із кожним днем.
Ситуація досягла кризової точки. ДФС не в змозі налагодити чітку роботу СМКОР в штатному режимі без повернення до тестового режиму, який би надав можливість ДФС налагодити роботу СМКОР та захистив би платників від помилок та збоїв у ній.
Численні скарги від представників реального бізнесу, висновки фахівців з оподаткування, представників професійних асоціацій та незалежних експертів і навіть дані ДФС та Мінфіну також свідчать, з одного боку, про невиправдано великий негативний вплив СМКОР на роботу багатьох підприємств реального сектору, а з іншого, про чималі шанси організаторів схемного кредиту обійти систему, що свідчить про її не налагодженість.
Незважаючи на твердження Міністерства фінансів і ДФС, що блокується лише незначна кількість ПН/РК (за даними ДФС і Мінфіну, що відрізняються, 0,3% і 05%), проблеми підприємств реального бізнесу, які не мають змоги вчасно розблокувати свої податкові накладні, не вирішуються, а щодня нарощуються. Зокрема, відбуваються масові випадки, що прямо суперечать вимогам Податкового кодексу, а саме:
— зупинення реєстрації ПН/РК без зазначення чітких підстав для їх блокування та вичерпного переліку документів, необхідних для розблокування;
— неприйняття інформаційною системою ДФС з технічних причин документів, що подаються платниками для розблокування податкових накладних;
— несвоєчасний розгляд комісією скарг платників;
— непоодинокі відмови в розблокуванні податкових накладних, які нічим не відрізняються від попередньо зареєстрованих;
— безумовна реєстрація системою податкових накладних зі схемним кредитом.
Про загострення проблем в роботі ДФС із СМКОР свідчить, зокрема, високий відсоток помилок, допущених системою при блокуванні податкових накладних. Так, за даними ДФС, в липні 2017 р. було зупинено реєстрацію 105,5 тис. ПН/РК, з яких комісією розблоковано 45,5 тис. ПН/РК. Тобто вже з першого місяця роботи СМКОР очевидно, що система блокує 43% податкових накладних, які не повинні блокуватися. Станом на 1 вересня 2017 р, за даними ДФС, комісією було розблоковано 63,3 тис. податкових накладних із 103,7 тис. заблокованих. Інакше кажучи, чутливість СМКОР до ризикових ПН/РК погіршилася і станом на 1 вересня система помилилася вже в 61% випадків.
Враховуючи, що за цими відсотками стоять конкретні люди, зростання таких відсотків, безумовно, свідчить про заглиблення проблем, а не про їх виправлення. І неспроможність ДФС і Міністерства фінансів налагодити роботу СМКОР у штатному режимі лягає тягарем на реальний бізнес.
Причини такої неспроможності можуть бути різні: і велика кількість податкових накладних, що підлягають аналізу, і неякісні критерії ступеня їх ризику, і суто технічні причини, однак реальний бізнес, який держава повинна підтримувати, від цього потерпати не повинен. Тому єдиний вихід з ситуації, що склалася, — це повернення до роботи СМКОР в тестовому режимі та надання ДФС можливості спокійно відпрацювати навики роботи з системою, без завдання зайвої шкоди підприємствам реального бізнесу та економіці країни в цілому.
З цією метою групою народних депутатів —членів Комітету було розроблено та зареєстровано законопроект № 7115, що спрямований на вирішення трьох основних проблем:
- Зняття перешкоди в роботі підприємств реального бізнесу, що виникли в результаті некоректного застосування контролюючими органами фіскального інструменту (блокування реєстрації податкових накладних), наданого законодавцем, та не відпрацювання процедур його застосування.
- Надання часу та можливості контролюючим органам у штатному режимі відпрацювати процедури застосування ризикоорієнтованої системи протидії схемному ПДВ без створення зайвих фіскальних ризиків для платників податків.
- Недопущення поширення застосування схемного податкового кредиту у період проведення тестового режиму, передбаченого законопроектом, без застосування фактичного масового блокування реєстрації податкових накладних у ЄРПН.
При цьому для недопущення використання роботи СМКОР в тестовому режимі недобросовісними компаніями, які створюють схемний кредит, законопроектом передбачено надання права керівникам головних управлінь ДФС під їх персональну відповідальність в окремих виключних випадках застосовувати процедуру зупинення податкових накладних, що мають найвищий ступінь ризику. Безумовно, спрацювання цієї норми великою мірою залежатиме від активності громадськості щодо контролю за її застосуванням керівником ДФС, Міністерством фінансів та Кабміном.
Щодо тривалості тестового режиму законопроектом не встановлено жодних часових рамок — доки контролюючі органи не навчаться працювати із системою на підставі максимально ефективних критеріїв ризику, доти триватиме тестовий режим.
Народні депутати — члени Комітету закликають колег підтримати законопроект № 7115 з тим, щоб вийти із цієї кризової ситуації і надати можливість і бізнесу, і контролюючим органам у перспективі співпрацювати без зайвих штучно створених перешкод.
