Позиція та підходи з використання сканерів, які мають складну професійну назву (рентгенівські скануючі установки для здійснення неінтрузивного (неруйнівного) контролю), повинні бути професійними, а не відверто поверхневими та популістичними.
По-перше, рентгенівський сканер при митному контролі дає можливість отримати об’єктивну загальну візуальну картинку того, що переміщується у вантажівці або в контейнері, без здійснення фізичного митного огляду митником. Сканери дають також змогу отримати попередню загальну інформацію про матеріали або речовини, з яких виготовлено товари, органіку або неорганіку, метал або дерево, тканину або пластик, рідину або твердий матеріал тощо. При цьому сканер допомагає «зазирнути» в ті конструктивні порожнини, а також штучно створені людиною порожнини в кабінах, причепах, кузовах, паливних баках та інших деталях транспортних засобів, порожнини в упаковці та товарах, порожнини в контейнерах, де приховуються контрабандні товари, які не є легкодоступними при здійсненні звичайного митного огляду. Для виявлення такого приховування без сканера потрібно фізично руйнувати товари, деталі та конструкції. Розуміючи це, складно уявити собі свідому освічену та професійно підготовлену людину, яка б виступала проти застосування сканерів при здійсненні митного контролю. Сканери на даний час використовуються в переважній більшості митних адміністрацій країн світу, в тому числі дуже широко – в країнах Європейського Союзу. До речі, всі пункти пропуску на кордоні України з країнами Європейського Союзу обладнані сканерами з боку ЄС. Сканер – обов’язковий для ЄС елемент митної інфраструктури пунктів пропуску.
По-друге, сканери є не просто технічними засобами митного контролю, особливо – сканери для сканування великогабаритних вантажних автомобілів та морських контейнерів. Такі сканери – це цілі високотехнологічні автоматизовані комплекси, експлуатація яких потребує постійного контролю, обслуговування та технічної підтримки. Я вже не говорю про ремонт таких систем у разі збоїв в їх роботі або виходу з ладу. Причому вихід з ладу такого обладнання може статися як з технічних причин, що не залежать від «людського фактору», так і в результаті неправильної експлуатації. Крім того, вихід з ладу сканерів може бути результатом свідомого втручання людини, свідомого створення умов для його некоректної роботи або свідомого псування такого обладнання. Саме так можуть діяти контрабандисти, порушники митного законодавства та ті з митників, хто хотів би протиправно та злочинно сприяти цим «особам» у здійсненні переміщення через державний кордон України товарів з порушенням законодавства. Це – абсолютно природньо для таких «персонажів», оскільки сканер неможливо підкупити і з ним неможливо домовитись. Тому в багатьох випадках наявність функціонуючого сканера в пункті пропуску є суттєвим профілактичним заходом та стримуючим фактором у протидії суспільно небезпечній контрабанді та переміщенню товарів з порушенням митних правил.
По-третє, сканери є устаткуванням, яке має закладений виробником багаторічний тривалий період експлуатації, в тому числі – модернізацію та вдосконалення. Саме тривала, постійна та безперебійна робота сканера як технічного засобу контролю у весь багаторічний період його технічної експлуатації є однією із основних умов його ефективного використання. Адже саме в період виходу сканера з ладу, в тому числі – свідомого псування, свідомого створення людиною умов для некоректної роботи сканера, і відбуваються злочини, пов’язані з контрабандою та незаконним переміщенням товарів.
По-четверте, практичні результати діяльності сканерів як технічних систем митного контролю повинні бути включені до загальної автоматизованої системи контролю та повністю захищені від фальсифікації або фізичного знищення. Інакше використання таких систем контролю буде мати виключно формальний результат, а фальсифіковані результати можуть бути навіть складовою скоєння злочину.
По-п’яте, стаціонарні сканери так званого «ангарного типу» є фактично повноцінними елементами інфраструктури пункту пропуску, особливо – для автомобільного сполучення. А якщо враховувати, що пункт пропуску є елементом транспортної інфраструктури, то не складно зрозуміти роль такого комплексу в забезпеченні належного функціонування всієї транспортної мережі. Тобто, з урахуванням значної площі земельної ділянки, що необхідна для встановлення таких сканерів, в тому числі – спорудження технічної будівлі, стоянок та під’їзних шляхів, зони безпеки, облаштування таких стаціонарних сканерів здійснюється, як правило, як елемент загальної реконструкції пункту пропуску.
Таким чином, при вирішенні питання придбання сканерів повинні бути передбачені всі аспекти розміщення, встановлення, запуску (введення в експлуатацію), включення в систему митного контролю, експлуатації, технічного обслуговування, ремонту, модернізації такого обладнання. Цим обумовлена необхідність здійснення відповідних фінансових витрат, необхідних для забезпечення всіх зазначених вище складових функціонування сканера. При цьому слід підкреслити, що зростання таких фінансових витрат є прямо пропорційним терміну експлуатації сканера. Чим «старший» сканер, тим більшими є витрати на його експлуатацію.
Натомість нехтування цією об’єктивною реальністю та нездатність або небажання думати на перспективу призводить до зворотних результатів. Можна, наприклад, згадати історію з мобільними сканерами, які Держмитслужба отримала як технічну допомогу, якщо я не помиляюсь, у 2008 – 2009 роках та які були введені в експлуатацію тільки в 2010 році. Та от, як мені розповіли митники, ці сканери працювали в повному обсязі тоді, коли їх сервісне обслуговування, технічна підтримка та ремонт здійснювалися в рамках тієї ж технічної допомоги. Коли термін цієї програми закінчився, робота сканерів перестала бути системною, їх ремонт, сервісне обслуговування та технічна підтримка почали здійснюватися тільки в разі наявності відповідного бюджетного фінансування. За моєю інформацією, на даний час працює тільки кілька таких технічно справних систем.
Не менше питань виникає із обґрунтуванням та доцільністю закупівлі ДФС саме стаціонарних сканерів «ангарного типу» з метою їх встановлення в уже функціонуючих пунктах пропуску для автомобільного сполучення, не всі з яких передбачається реконструювати. За моєю інформацією, в окремих пунктах пропуску, що мають обмежену територію та вже сформовану інфраструктуру руху (доріг), виникли об’єктивні серйозні проблеми із забезпеченням введення стаціонарних сканерів в схему руху в пункті пропуску, а також їх повноцінного та ефективного використання.
Це із загальної теорії, як кажуть, для розуміння питання. А тепер щодо моєї позиції як голови профільного комітету минулого скликання та члена комітету цього скликання.
Проблематику використання сканерів при здійсненні митного контролю я добре вивчила та розумію в деталях і ця позиція не є короткостроковою та ситуативною. І тому, коли в 2017 році обговорювалось питання щодо закупівлі сканерів для митниці, позиція комітету та моя особисто полягала в тому, щоб забезпечити постійний «життєвий цикл» цих сканерів, а не закупити, поставити, відрапортувати, отримати всілякі «бонуси» та піти реформувати наступну сферу, як це роблять «професійні реформатори» та «професійні патріоти». При цьому реалізація такого довгострокового підходу до реального, а не формального забезпечення митниці працюючими сканерами, повинна була бути здійснена з урахуванням економічного та фінансового стану держави та використання відповідних доступних та зрозумілих фінансових інструментів. На моє переконання, одним із таких інструментів, який, до речі, пропонувався потенційними постачальниками такого обладнання, може бути фінансовий лізинг, про що інформувала ДФС. Копію листа долучаю.
Як резюме в якості коротких висновків:
- сканери на митниці – об’єктивна необхідність;
- сканери – дуже дороге устаткування, вартість їх обслуговування та підтримання в робочому стані зростає прямо пропорційно терміну їх експлуатації;
- придбання сканерів повинно здійснюватися не бездумно або аби як, а із обов’язковим визначенням максимально тривалих умов гарантійного та післягарантійного обслуговування, джерел та обсягів фінансування на технічне обслуговування та утримання;
- придбання сканерів повинно супроводжуватись паралельним процесом отриманням всієї необхідної документації на їх використання та підготовкою фахівців та персоналу;
- закупівля стаціонарних сканерів ангарного типу повинна здійснюватися тільки після визначення місць їх дислокації та подальшого встановлення, з урахуванням існуючої інфраструктури пунктів пропуску та мережі смуг руху, а не по принципу: спочатку купимо, а потім будемо вирішувати як і де встановлювати;
- сканери повинні бути включені в загальну автоматизовану систему митного контролю, ця робота в проектній формі повинна бути зроблена заздалегідь;
- говорити та коментувати публічно потрібно тільки те, що достеменно та досконало знаєш та розумієш, в чому досконало розбираєшся, а не те, що хочеться та що здається… Це стосується, в тому числі, і думки та позиції інших осіб з обговорюваної проблеми.
Ніна ЮЖАНІНА
