Виступи у ЗМІ

  • Прес-служба

«Дорожчі харчі, житло, комуналка: нові податки вдарять не по олігархах, а по простих людях», – економістка Ніна Южаніна

11.07.2021, «Еспресо». Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт 5600, який передбачає низку змін у Податковому кодексі. Навіть самі «Слуги народу» називають його «ресурсним», зазначаючи: «Нам потрібні ресурси, тому треба прийняти ресурсний законопроєкт». Дехто називає цей законопроєкт антиолігархічним – спрямованим проти великого бізнесу. Інші ж вважають навпаки: коли оподатковуються малі фермери та продаж квартир, то це передовсім ударить по людях. Про те, чому цей законопроєкт таки не можна назвати антиолігархічним, а також про наслідки його ухвалення для українців ішлося в розмові з ексголовою комітету Верховної Ради з питань податкової політики, політикинею, заслуженою економісткою України Ніною Южаніною в програмі «Вечір з Миколою Княжицьким».


На ваш погляд, яка мета прийняття законопроєкту, що має стати законом, який підвищує податки, спрощує систему роботи податкової проти тих, хто має сплачувати ці податки? Які його основні положення та як влада хоче досягти цієї мети?

Насамперед ви правильно зазначили: цей проєкт закону не можна називати антиолігархічним. Там небагато змін, які стосуються справді олігархів і, можливо, знизять їхні доходи та прибутки. Решта норм прямо чи опосередковано стосуються виключно людей. Окрім того, дуже великий блок (треба на цьому акцентувати, бо це стосується ще працюючого бізнесу в Україні: середнього і малого) – це надання додаткових прав і можливостей податковим органам. Податкова зараз здобуде право виходити на позачергові перевірки через такий інструмент як постійний запит щодо інформації, яку мають надати всі юридичні особи: від маленького підприємця й закінчуючи середньою та великою компанію. Якщо раніше ці запити могли подавати лише тоді, коли є факт порушення податкового законодавства, то тепер – при можливих порушеннях податкового законодавства. Тобто нібито заміна одного слова, але це в тисячу разів розширює права податкової, яка й так надає стільки запитів до підприємств, що в нас бізнес тільки й працює, що надає копії документів.

Чи не пов'язано те, що тепер податок на землю платитимуть мікрофермери, з тим, що великі холдинги або люди з великими грошима просто хочуть купити цю землю, тобто зробити невигідним для фермерів займатися сільським господарством?

Це навіть не обов'язково має бути малий фермер, це може бути просто родина, яка обробляє свій пай, два гектари. Сільське населення постраждало від автоматизації всіх процесів у сільському господарстві. Тому залишалися такі острівки саме особистого, тобто 2 гектари землі, які обробляли.

Подивіться, якою популярністю в нас користуються фермерські ринки, де й товарна сільськогосподарська продукція, й овочі, й фрукти. Ти йдеш туди і трошки дорожче за собівартість купуєш ці продукти. Що це означатиме для таких фермерів? Це просто знущання, тому що кожен, хто продаватиме будь-яку сільгосппродукцію, може отримати запитання з боку перевіряючих: покажи довідку, скільки в тебе землі у володінні. Більше 50 соток чи менше? Покажи, за скільки ти продав цю продукцію. Ця людина має оподаткувати свій дохід, від цієї проданої продукції сплатити 18% податку на доходи фізичних осіб.

Відразу після Майдану логіка й уряду, і тодішнього президента полягала в тому, щоб зменшити ПДФО для розвитку економіки – для того, щоб економіка почала працювати, а зараз говоримо про збільшення…

Абсолютно правильно. Крім цього, є податкове зобов'язання з одного гектара, який має сплачувати в будь-якому випадку той, хто володіє землею сільськогосподарського призначення. Зараз цей податок становить 283–500 грн з гектара на рік. Якщо порахувати, скільки доведеться платити цього мінімального податкового зобов'язання, то це приблизно 1400–1500 грн на рік з гектара. Це вже порахували економісти й дали мені цифру, звідки ж цей «ресурс», порахований самим Мінфіном. Так от, за розрахунками, лише ця норма має дати в бюджет 10,3 мільярда гривень. Тобто 10 мільярдів мають заплатити ті люди, які зараз працюють у скрутних умовах, бо в них немає жодної підтримки від держави. Це в основному ті, хто забезпечує себе та свою родину, і ще може мати декілька працівників.

Зовнішні продовольчі ринки ростуть. Ті люди, які зараз мають багато землі, дуже добре почуваються, і коли заходить ринок землі, можуть її скуповувати. Держава мала б робити все, щоб підтримувати фермерів. Натомість проєкт 5600 у пакеті з ринком землі робить так, що фермерів у нас фактично не буде. Це стане невигідним, земля буде дорогою. І тоді люди, які хочуть мати величезні банки землі, стануть монополістами. Правильно?

Ви правильно розумієте, бо коли йдеться про згадане мінімальне податкове зобов'язання – у великих холдингів виходить ця сума сплати з одного гектара. Тому для них це не буде відчутно. Усе більше мови про «тінь» в аграрному секторі. Можливо, так, але це можна побороти, лише давши прийнятний інструмент, логічний для тих, хто має вийти з тіні. Бо коли ми свого часу впроваджували селянське господарство з обробітком до 20 га і держава протягом 10 років дає їм допомогу навіть у частині сплати ЄСВ, – це була насправді суттєва програма виведення з тіні, надання інструментів, щоб людина була застрахована в майбутньому. Тобто в неї накопичувалися внески на пенсію, тому що в нас велика частина аграріїв узагалі перебуває поза межами соціального забезпечення. Це неправильно, адже це люди, які мають також право, гарантоване державою.

Кажуть, що квартири подорожчають…

Насправді збільшення ставки ПДФО з продажу квартир від третьої і наступної з 5% до 18% не означає, що це стосуватиметься перепродажу громадянами квартир, бо вони нібито не продають аж по три квартири. Це взагалі стосується продажу первинного житла, новозбудованого житла. Бо зараз багато таких механізмів, коли новозбудоване житло реєструють просто на фізичну особу-забудовника. І тепер усі квартири, які продають такі забудовники (а таку систему використовує 50% забудовників), подорожчають на 18%. Для людей буде дорожче просто купити квартиру. Тим паче, що є ще така лобова норма про оподаткування податком на додану вартість тепер не лише постачання першого житла, а й іншого постачання. Тобто це ще додаткова норма для тієї решти забудовників, які працюють через реєстрацію юридичної особи – платника ПДВ. Для них також оподаткування зросте на 18%. Таким чином, у будь-якому разі, в якого б забудовника не купувала людина квартиру, за якою б системою він не працював, вона сплачуватиме дорожче. До речі, поки зараз ця тема обговорюється ще як проєкт закону, квартири вже подорожчали на 7%.

Мені здається, що це абсолютно не відповідає тому, що говорив президент про доступно іпотеку, про те, що вони планують забезпечити можливості людей купувати нове житло. Усе йде абсолютно проти. Нещодавно влада дякувала саме будівельній галузі, яка навіть у період пандемії, трималася зростала і виконала значну соціальну роль. Тепер подивіться, скільки нарахував Мінфін від впровадження цих двох норм – 2,3 мільярда гривень. Я хотіла б звернутися до всіх українців: готуйтеся. Усі, хто навіть інвестував, але не добудував квартиру, доплачуватимуть за це житло, інакше його просто не добудують. Це зараз говорять усі забудовники, які працюють на цьому ринку.

Тобто це «Еліта-Центр» у масштабах країни? Люди розраховували на одну ціну, вклали кошти на нульовому циклі, а потім забудовник каже: вибач, прийняли податок, тому треба доплатити ще 20%, інакше квартир не буде.

Так. Ось, наприклад, строк введення в експлуатацію 2022 чи 2023-й рік – це точно те будівництво, де люди інвестували більш ніж половину, можливо, хтось і всю суму. А тепер при введенні в експлуатацію й передачі цього житла людині забудовник має доплатити ще 18% податку на додану вартість чи ПДФО. Або недобудують, або людина має з кишені заплатити більше.

Подорожчання житла, подорожчання продуктів, зменшення надходжень до місцевих бюджетів…

Ми точно можемо говорити про збільшення вартості електроенергії, тому що на це вплине встановлення акцизного податку на електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел. Збільшення на 5% ставки за користування радіочастотним ресурсом – це подорожчання послуг мобільного зв'язку, яке обов'язково відбудеться. 14,5% ставки рентної плати за використання води та лісових ресурсів – тут немає винятку, кошти платитимуть і державні лісгоспи. А ми знаєм такі лісгоспи, які не спроможні збільшувати податкове навантаження – це схід і південь країни, вони там узагалі збиткові. Зазвичай вони зверталась, аби щодо них робили певні винятки…

У нас обов'язково зростуть тарифи на воду для населення, тому що ставка рентної плати за використання води збільшиться на 14,5%. Я добре знаю, що тільки-но ми намагалися в минулому скликанні індексувати, відразу всі водоканали говорили про те, що в такому разі маємо збільшувати тарифи. Тоді ці питання треба об'єднувати й відразу говорити людям: збільшення тарифів з причини збільшення податку, рентної плати.

Тепер говоримо про збільшення ставки на акциз на алкогольні напої. Здавалося б, може, менше питимуть? Ні. Просто буде більше фальсифікованої та тіньової продукції. Ми ж недавно чули, що боротьба цієї влади з тіньовим цигарковим сектором провалилася. Там дуже багато кришування і спонукання до тіні з боку правоохоронних органів.

Ще є норма про виключення зі спрощеної системи оподаткування вирощування свійської птиці. Після цього м'ясо птиці обов’язково подорожчає. Також місцеві бюджети втратять надходження єдиного податку, тому що 4 група сплачувала єдиний податок, який повністю йшов у місцеві бюджети.

Чому ті фракції, які називають олігархічними, проголосували за цей нібито «антиолігархічний» закон?

Дві фракції, які підголосували «Слугам народу», говорили, що зможуть щось там допрацювати до другого читання, а одні навіть заявили, що податки в Україні мають платити всі. Це, здається, у фракції «За майбутнє» таке сказали. Хотілося б, щоб вони продовжували сплачувати податки, якщо вони сплачують, бо вони також є власниками великого бізнесу. Але це несправедливе твердження на тлі того, що власників офшорів звільнено від оподаткування податком на доходи фізичних осіб при ліквідації таких офшорних компаній повністю. Тож вони вже отримали той бонус, якого навіть не очікували. Це бонус вартістю 10 мільярдів доларів США. Тому вони не поскупилися своїми голосами, щоб люди поповнили за рахунок своїх коштів, своїх доходів 50 мільярдів гривень, бо вони вже виграли 10 мільярдів доларів.

Ніна Южаніна

  • Перегляди: 304

Читайте також: