05.10.2024, «Українське радіо». «Це один із законів, до якого буде багато поправок, обґрунтованих пропозицій». Про це заявила в ефірі Українського Радіо членкиня фракції партії «Європейська Солідарність», членкиня Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна, висловлюючи свою оцінку ухваленому в першому читанні законопроєкту про реформування Рахункової палати. На думку Южаніної, зменшення кількості членів Рахункової палати з 13-ти до 11-ти є необґрунтованим. «Коли вони пропонують 11, я тут вбачаю саме зменшення рівня колегіальності. Чим менше членів Рахункової палати, тим легше виконувати вказівки», – стверджує Южаніна. На її погляд, Рахунковою палатою хочуть замінити всі органи держконтролю. Хоча вона не може бути головнішою, ніж, наприклад, Державна аудиторська служби.
«Рахункова палата — це наші очі»
Я би хотіла почати навіть не зі змісту законопроєкту (Верховна Рада підтримала 19 вересня цього року в першому читанні законопроєкт № 10044-д про реформування Рахункової палати – ред.), а з листа наших західних партнерів — групи послів G7+. Цей лист наші партнери західні написали майже рік тому – в листопаді 2023 року. Лист стосувався Рахункової палати. Його було адресовано голові Верховної Ради під назвою «Загроза інституційному оновленню Рахункової палати». І у цьому листі якраз і йшлося, що західні партнери, які надають так багато допомоги, зокрема грошової, розраховують на те, що ці гроші й загалом всі гроші, які витрачаються державою, будуть витрачатися без корупції, прозоро, ефективно. І висунули чотири елементи, як має відбуватися реформа Рахункової палати. Посли G7 вважають, що Рахунковій палаті треба:
► надати повноваження проводити аудит усіх публічних коштів відповідно до міжнародних стандартів;
► посилити фінансову і політичну незалежність;
► забезпечити відкритий конкурсний відбір членів Рахункової палати на основі перевірки, зокрема на компетентність і доброчесність;
► кодифікувати офіційні парламентські процедури розгляду цих аудиторських звітів та виконання їхніх рекомендацій.
Посли G7+ вважають, що саме зараз є історична можливість для такого інституційного оновлення Рахункової палати. І от з'являється вже законопроєкт, ухвалений у першому читанні. Прошу вас співвіднести ці очікування наших західних партнерів і того, що ви зараз, як народна депутатка, побачили у першому читанні.
Я хотіла би акцентувати увагу, що Рахункова палата — це не єдиний орган державного фінансового контролю. Це якраз орган, який представляє, здійснює контроль від імені законодавчої гілки влади – Верховної Ради України. Це наші очі, наш дієвий орган, оскільки Верховна Рада ухвалює закони, що стосуються державного бюджету, а це функціонування всієї країни, правила, порядок і життя кожного року в цифрах. Тож контроль за виконанням державного бюджету здійснює Рахункова палата. Вона дуже часто пересікається при виконанні своїх функцій із Аудиторською службою України.
«Зменшення кількості членів Рахункової палати необгрунтовано»
А нагадайте, який функціонал Аудиторської служби. У чому відмінність від Рахункової палати?
Вона також контролює витрачання коштів, але і з місцевих бюджетів, і з державного бюджету тільки там, де вони перетинаються з використанням далі комунальними підприємствами, по спеціальних програмах, те, що надходить з державного бюджету для витрачання вже на такому от рівні. Коли зробити схему функціоналу і відання Рахункової палати й Державної аудиторської служби, десь в одній 25-й частині вони накладаються. Тому зараз замість того, щоби розвести це все, навпаки це накладання зробили ще більшим. Тому я абсолютно не розумію, як зараз розділяться ці функції, що ми можемо зробити цим законом. Я читаю зараз пропозиції, буду тоді визначатися і бачити, як далі можна уникати цих непорозумінь. Бо тоді ми не будемо контролю мати жодного. Бо якщо Рахункова палата буде все прикривати, то ми тоді від Аудиторської служби ніколи не почуємо правдивої інформації, бо їх туди не будуть пускати, бо нібито це буде там у планах роботи десь Рахункової палати.
Я неодноразово читала їх звіти і висновки й бачила, що вони десь перетинаються у певних моментах, і тому, на мій погляд, Рахункова палата не допрацьовувала до кінця, бо там, де закінчувалася їх сфера діяльності, закінчувався контроль. А як далі там потім розподілялися кошти, наприклад, субвенції, які видаються місцевим бюджетом чи іще по якихось окремих програмах — то вже було не в полі відання їх.
Ви зараз проговорили про лист послів Групи семи. І насправді, якщо вчитатися в кожний із чотирьох пунктів, на яких ви наголосили, це треба дуже добре розуміти роботу, наприклад, хоча би цих двох контрольних органів: Рахункової палати і Державної аудиторської служби, щоб виконати рекомендації наших партнерів. Мені вчергове здалося, що під гаслом виконання рекомендацій вносяться зміни, які на практиці означають все до точності навпаки. Вони розпочали перебудову організаційної структури самої Рахункової палати. Для чого? Щоби посилити, як ви там говорили, її фінансову і політичну незалежність? Але подивіться, що вони для цього роблять: перше — зменшення кількості членів Рахункової палати з 13-ти до 11-ти. Здавалось би звичайному громадянинові, що це нічого. Буде їх менше. Але ж при цьому не пропонується зміна, перелік функцій, які здійснюватиме Аудиторська палата. 13 членів Рахункової палати було доведено таким чином, щоб покривати всі напрямки, всі розділи не тільки державного бюджету, а і всіх інших об'єктів контролю, який здійснює Рахункова палата. Коли вони пропонують 11, я тут вбачаю саме зменшення рівня колегіальності цього органу. Тому що чим менше членів Рахункової палати, тим легше виконувати вказівки. І навіть якщо там зараз п'ять членів Рахункової палати, чомусь хтось вважає в країні, що це повноцінний склад, який може голосувати і ухвалювати рішення. Насправді ні! Повноцінний склад — це 13, а якщо говорити про можливість ухвалення рішення, то це проста більшість від членів, від 13. Тому п'ять членів, які зараз там працюють, не є спроможними ухвалювати рішення. Я думаю, що прийде час, коли абсолютно очевидно буде це доведено і хтось за це понесе відповідальність. Тобто, зменшення кількості членів необгрунтовано. Тепер гранична чисельність апарату. Чомусь вперше вписали, що її формуватиме не сама Рахункова палата, а за погодженням із профільним комітетом. Це прямо говорить про те, що політичний вплив на формування навіть організаційних рішень Рахункової палати буде здійснений через членів профільного комітету.
«Намагаються вивести з-під дії закону „Про державну службу“ секретаря Рахункової палати, його заступників, державних аудиторів, радників членів палати»
Тут я хочу уточнити: це ви говорите саме про те, які є пропозиції у законопроєкті, який уже ухвалений у першому читанні. Тобто скорочення із 13 членів Рахункової палати до 11. І навіть оця штатна структура буде затверджуватися політиками та профільним комітетом, народними депутатами, які є членами відповідних політичних партій чи фракцій політичних партій.
Люди, які дотичні й знають про роботу цього органу, знають і про те, який вплив там зараз здійснюють люди, які не є членами Рахункової палати, але нібито забезпечують її роботу. Так от: у новому проєкті намагаються вивести з-під дії закону «Про державну службу» секретаря Рахункової палати, його заступників, державних аудиторів, радників членів Рахункової палати. Це означає, що ці люди, по-перше, не будуть подавати декларацію про майновий стан, як державні службовці, і це зараз є найбільш болючим питанням. Всі говорять про це в суспільстві, і про це навіть знають у посольствах, але хіба вони побачать такі тонкощі в запропонованому проєкті закону. Тобто тільки члени Рахункової палати залишаються. Члени Рахункової палати призначаються і звільняються і взагалі мають особливий конституційний статус. Тут все зрозуміло, до них є виписані в спеціальному в цьому законі окремі вимоги. Всі решта — працівники, весь апарат Рахункової палати були підпорядковані закону Про державну службу. Зараз їх виводять в силу того, щоби вони не несли відповідальності, не показували декларації свої. Тобто там дуже зараз багато якихось мені не відомих людей, які точно не хочуть публічності. Але вони хочуть обіймати офіційні посади. І оці офіційні посади їх би змусили зараз подати декларації, пройти конкурсний відбір, бути призначеними, бути звільненими по закону. Але зараз намагаються все це оминути. Зараз організовуються, будуть такі новоявлені особи, радники, але вони насправді будуть формувати політику Рахункової палати, не відповідаючи, не звітуючи перед суспільством і найголовніше — не декларуючи свій майновий стан.
Рахункова палата виявляла досить часто незалежність і багато було скандальних ситуацій, коли Рахункова палата оприлюднювала якісь дані нецільового використання коштів у великих розмірах. І тепер питання, чи так далі буде зберігатися?
Ми ж зараз тільки ще організаційну структуру обговорюємо, а далі буде ще гірше. Тепер вносять додаткову норму про припинення повноважень голови Рахункової палати і позбавлення його статусу члена Рахункової палати. Бо тоді виходить, що насправді, якщо ви зараз намагаєтеся прописати прямо це в законі, значить, тоді звільнення попереднього очільника Рахункової палати не давало вам можливість позбавити його статусу і роботи члена Рахункової палати. Він мав залишитися, так як це є в інших подібних інституціях Верховної Ради — це, наприклад, голова Верховної Ради. Він же при відкликанні його з цієї посади залишається в статусі народного депутата.
Західні партнери вимагають від нас забезпечити відкритий конкурентний відбір членів Рахункової палати на основі ретельної перевірки на незалежність, професійну компетентність і доброчесність. У першому читанні законопроєкту про реформу Рахункової палати чи ви бачите перспективу, що такий конкурс дійсно буде і будуть обирати членів Рахункової палати так, як ми бачимо, обирають там, наприклад, суддів у деякі суди, чи там НАБУ, наприклад, НАЗК і так далі.
Тут у цьому проєкті насправді є декілька пунктів, які якраз присвячені конкурсному відбору групі експертів, які будуть це робити. Але все це може стосуватися лише нових членів Рахункової палати. І отут давайте зупинимося, тому що ми з вами ще не проговорили щодо змін, які пропонуються по оплаті праці членів Рахункової палати. Я, коли побачила ці розміри, я просто зрозуміла, що це просто вже якесь знущання і хтось закидає цю інформацію, щоби просто обурювати людей. Коли говорять, що тепер у голови Рахункової палати буде один оклад понад 160 тисяч, а потім ще можуть бути премії та інші надбавки, то це означає 166 000 може бути оклад. Тому, мені здається, тут іще щодо цієї організаційної структури оплат і всієї їх роботи треба розібратися і тоді перейдемо до відповіді нашим поважним партнерам. Я вважаю, що цим законом просто обманюють їх, тому що коли говорять, що всі п'ять членів, які обрані в незаконний спосіб, непрозоро, без конкурсу…
Я бачила інтерв'ю, які проводили з цими майбутніми членами, а потім вони вже стали членами Рахункової палати в профільному комітеті. Мені здається, що для такого органу рівень знань зовсім недостатній цих людей. Вони мають довести — можливо, я помиляюсь — але вони мають це довести і пройти наразі з усіма повторний конкурс, оскільки суспільство дуже довго обговорювало і досі вважає, що їх призначення відбулось в політичний спосіб і задля того, щоби вони насправді не були такими, що відповідають прозорості й незалежності й надати нам повну інформацію щодо витрачання коштів нецільового чи розкрадання. Я кожен звіт тепер читаю з призмою того, що там відображено тільки 10%. Так якщо в мене таке враження, то скажіть, будь ласка, як можна довіряти цим цифрам і їх звітам. Прикриваються величезні порушення, які навпаки через їх інформацію ми мали би припиняти і очищатися від оцих розкрадань під час такого дефіциту бюджету. Просто я не уявляю, як ми далі можемо голосувати за ухвалення бюджету, за підвищення податків, якщо ми не отримуємо інформації достовірної про те, а що відбувається з тим, що ми вже проголосували і виділено з державного бюджету?
«Це буде один із непростих законів, до якого буде багато поправок»
Я нашим слухачам нагадаю, що очолює зараз Рахункову палату Ольга Піщанська, раніше вона очолювала Антимонопольний комітет України. Між першим і другим читанням є можливість виправити ті недоліки в законопроєкті, про які ми зараз з вами говорили?
Мені здається, що це буде один із непростих законів, до якого буде багато поправок, пропозицій, обґрунтованих пропозицій і насправді який би точно заслуговував на процедуру повного обговорення при ухваленні в першому читанні. Нам не дали навіть можливості висловитися в залі й почути інших колег. Мені дуже важлива думка інших представників політичних сил, окремих депутатів. Цього всього немає, тому що, як ви знаєте, два за, два проти, це чотири виступи по дві хвилини… Що ти скажеш щодо такого системного проєкту закону, який регулюватиме діяльність такого важливого органу? Нічого! Тому зараз усі сидять у поправках. Сподіваюся, що ще буде можливість проговорити всі ці питання і побачити все ж таки і подальший розподіл обов'язків між Рахунковою палатою і Державною аудиторською службою. Тому що наразі виглядає так, що, оскільки вона повністю «своя» — Рахункова палата, і все буде далі тривати в такому руслі, то Рахунковою палатою хочуть замінити всі — так виглядає — інституції і її зробити найголовнішою. Навіть таке слово десь є там на початку самого проєкту, що вона найголовніша з усіх органів державного контролю. Ну, такого не буває. У кожного органу контролю є свої функції і свої якби підконтрольні суб'єкти. Вона не може бути головнішою, ніж, наприклад, та ж сама Державна аудиторська служби.
