У Бюджеті-2023 немає реального скорочення витрат у держорганах та на чиновників – нардеп

29.09.2022, ICTV. Сьогодні окремим регіонам, де не проходять бойові дії, не можна сидіти на грошах і продовжувати ремонтувати плитку на зупинках в той час, коли в Україні величезна частина території взагалі знищена.

Про це та головні особливості Держбюджету 2023 в інтерв’ю Факти ICTV розповіла народна депутатка від фракції Європейська солідарність Ніна Южаніна, яка у парламенті 8-го скликання очолювала Комітет з питань податкової та митної політики, а у цьому скликанні є членкинею Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

Ретельно проаналізувавши проєкт Головного кошторису на 2023 рік, Ніна Южаніна має чимало зауважень. Та головне – Держбюджет наступного року потрібно рахувати зважаючи на показники 2022-го. Адже саме цього року у нас перший воєнний бюджет в Україні, переконана депутатка.

Тому і депутатам, і урядовцям потрібно брати реальні цифри, а не номінальні, які були закладені у бюджет 2022. Саме так побачимо справжню ситуацію, вважає нардеп, адже впродовж цього року Рада вже багато разів змінювала кошторис.

– Для того, щоб аналізувати, всі експерти і народні депутати мали б отримати цифри, як складається перший воєнний бюджет 2022 року. Без цього не можна говорити про правильність формування бюджету на наступний рік, – каже вона.

Южаніна довго чекала на інформацію від Міністерства фінансів України. Однак, не дочекавшись, сама підрахувала реальний бюджет 2022-го і порівняла, що ж планується на 2023 рік. Найбільше її вразили видатки на Міністерство оборони, заплановані на наступний рік.

– Наш перший бюджет воюючої країни – це 22-й. В 23-му особливо нічого не змінилося. Якщо порівняти з усіма коригуваннями бюджету 22-го року – то на 23-й рік збільшення відбулося лише на 50 млрд. Підкреслюю ще раз. От яскравий приклад – це видатки, заплановані на Міністерство оборони України. Вони відрізняються від видатків реального бюджету 22-го року лише на плюс 50 млрд, – розповіла нардеп.

Опозиційна депутатка також не погоджується із заявами влади, що Держбюджет 2023 сконцентрований на обороні та безпеці. Вона не побачила реального скорочення витрат на державні органи та чиновників. А повідомлення про зменшення витрат на 10% не витримують жодної критики.

– Ми дуже добре і декілька разів вже чули і від прем’єра, і від міністра фінансів про те, що видатки скорочені. Я можу заперечити. Тому що видатки не скорочені, тому що видатковою частиною по розпорядниках справді ніхто не займався. Це рутинна робота, яку треба було провести з кожним міністерством, по кожному виконавчому, виконавчій службі, яка є у віданні цього міністерства. Для того, щоб розібрати детально всі статті й по крупинках максимально скоротити. Що зробила влада? Вона запропонувала скоротити загалом видатки на 10%. Як сказав міністр фінансів: це не їхня функція – переглядати детальні, реальні видатки по міністерствах. Очевидно, що в масштабі Кабінету міністрів не було такої ініціативи, ця ініціатива не йшла від прем’єра. Тому ніхто цим не займався, – каже вона.

Схожі “скорочення” у нас відбуваються постійно, і переважно вони формальні, а не реальні, вважає Южаніна. До речі, цього року теж зменшували витрати на державні органи на 10%.

– Скорочення на 10% – це для всіх служб взагалі нічого не означає. За рахунок вільних місць, вакантних місць. За рахунок непрофінансованих видатків, вже міністерства звикають, що для них скорочення 10% – це лише на папері. Вони його не відчувають, і це реально не скорочення. Це просто інформація для населення, що ми щось скорочуємо, – пояснює Южаніна.

Водночас без індексації й будь-яких змін залишаються мінімальна зарплата, прожитковий мінімум, пенсії та усі соціальні виплати.

Також парламентарі говорять, що у 2023-му не буде традиційних депутатських “забаганок” – грошей на округи. Адже зазвичай так званий “соцеконом”, ДФРР (Державний фонд регіонального розвитку) чи інфраструктурна субвенція – були тими речами, які дозволяли зібрати необхідні голоси у сесійній залі під час голосування за держбюджет. Але ж і цього року їх теж не було – 400 млрд грн були вилучені у резервний фонд, нагадує Южаніна.

– Те, що вважалося завжди хабарем для депутатів – Державний фонд регіонального розвитку. Він повністю був обнулений і спрямований в резервний фонд. Тому практика така цьогоріч вже є, і тому говорячи, що щось зробили неймовірне в бюджеті на 23-й рік… Ну я ось маю всі цифри перед собою – це не так. Бо ми будемо 23-й рік жити на основі вже зробленої роботи в 22-му році. Але ж вона робилася дуже спонтанно. Деякі рішення приймалися не продумуючи, не прораховуючи. Тому у нас, я вважаю, що взагалі у влади є величезний відрізок часу для того, щоб привести все у відповідність з глибоким розумінням і повними розрахунками, що держава собі може дозволити і як має далі рухатися, – розповідає Южаніна.

Депутатські пропозиції та побажання профільний комітет прийматиме до 1 жовтня. А розглянути та проголосувати проєкт держбюджету народні обранці планують ще до початку листопада. Це потрібно ще й для переговорів з МВФ та іншими кредиторами. Адже дефіцит бюджету буде не просто рекордний, його ще й хочуть перекрити за рахунок запозичень.

– Успіх переговорів має бути. Інакше – у нас пів бюджету. А це буквально всі видатки на бюджетні структури, на соціальні виплати, не забезпечені власними надходженнями. І тут питання до влади: який план “Б”? А що, якщо так не вдасться? Ми ж бачимо, що сьогодні нам надійшло допомоги з початку широкомасштабної війни в межах $19 млрд. Нам на наступний рік треба $38 млрд, а це вдвічі більше, – каже нардеп.

Вона пояснює, що Україну підтримують з усіх сторін.

– Але може скластися так, що популісти будуть дуже впливати на думку урядів і керівників держав наших партнерів. І щось складеться не так. Тому хотілося б розуміти: а що реально ми будемо робити? – питає парламентар.

Ніна Южаніна застерігає – внутрішні запозичення через друк грошей НБУ призведуть до збільшення інфляції. Яка проти 2021 року зросте на 50%. Разом з цим відбудеться знецінення зарплат, пенсій і соціальних виплат.

– Я просто закликала б владу все ж таки повернутися обличчям до своїх функцій, проаналізувати ще раз бюджет. І можливо, вже не цього разу, але найближчими місяцями, внести до нього зміни і насправді попрацювати над видатковою частиною. Це єдиний шлях для того, щоб утримати ситуацію в разі, якщо нам не буде вистачати допомоги. Тому що збільшити дохідну частину ми не можемо. Економіка у нас відновлюється – поступово, впевнено, але дуже повільно. І тому наступним кроком може бути лише скорочення видатків. Тут треба детально працювати. Тому що у кожного розпорядника, я впевнена, можна знайти резерв до 40%, чого не було зроблено, – каже вона.

Витрачання грошей зі спеціального Дорожнього фонду у нас поки що залишається без змін – лише на оборону і погашення боргів. Проголосовані у вересні зміни не дозволяють спрямовувати гроші на відновлення доріг та мостів. З’ясувалося, що депутати ухвалили дві правки, які виключають одна одну. Тому це питання знову потрібно буде голосувати у сесійній залі. Але на думку Южаніної – гроші з Дорожнього фонду повинні йти насамперед на оборону.

– Ми ж всі розуміємо, що поки не закінчилась війна, не можна ремонтувати дороги в Києві, біля Києва і так далі. В нас величезна проблема з територіями, які були окуповані. Територіями, на яких продовжують йти бойові дії. І ми пропонували тоді, якщо й займатися ремонтом, відновленням можливо навіть інфраструктури та доріг – то це тільки за погодженням з головнокомандувачем. Тому що поки не закінчиться війна, Україна має забути про ямковий ремонт, про точкові якісь ремонти. Я так вважаю особисто, – резюмує Южаніна.

Нардеп вважає, що сьогодні “не можна сидіти регіонам, де не проходять бойові дії, на грошах і продовжувати ремонтувати плитку на зупинках в той час, коли у нас величезна частина території взагалі знищена”.

За її словами, окремі території постраждали настільки, що туди потрібні капіталовкладення.

– І треба про це вже думати сьогодні. Ми маємо тут теж бути об’єднані, а не кожен на своїй території витрачати кошти і радіти тому, що нас не зачепило, чи мало зачепило, – сказала парламентар.