20.09.2021. Depo.ua. У Харкові відбувся форум «Бізнес vs Влада», під час якого депутати від «Європейської солідарності» Ніна Южаніна та Олександр Скорик розповіли про зміни в оподаткуванні та посилення податкового тиску на малий та середній бізнес.
На думку парламентарки Ніни Южаніної, дефіцит бюджету переслідує Україну вже багато років, але саме зараз він досягнув критичних показників, передає Depo.Харків.
«Бюджет неспроможний нести те соціальне навантаження, яке має нести по Конституції. Завжди є дефіцит. Цього року він склав майже 300 мільярдів гривень, на наступний рік — 188 мільярдів. В 2018/2019 році граничний дефіцит був в два рази меньшим, 91 мільярд»,— розповіла Южаніна.
Саме через це, на думку представниці «Європейської солідарності», влада посилює тиск на бізнес. В таких умовах підприємцям не залишається нічого іншого, як об’єднуватись.
«Якщо цього не буде і кожен буде думати „якби тільки залишили мою палатку або щось ще“, не розуміючи фундаментальних причин, то змін не буде. Ми не доб’ємося взаєморозуміння: будемо казати про податкове навантаження на бізнес, а держава відповість, що податки замалі, а ви ще й їх не платите»,— вважає народна депутатка.
Саме тому, на думку Южаніної, можновладці вирішили боротися зі спрощеною системою оподаткування. Вона визнає, що ця система може використовуватися для певних зловживань, а також, з точки зору великого бізнесу, створює неконкурентне середовище. Відмовитися від спрощеної системи вимагали представники Європейської та Американської бізнес-асоціацій. Однак за попередньої влади були прийняті лише рішення щодо фіскалізації складної побутової техніки, а також медичних препаратів та виробів.
Представник «Європейської солідарності» в Харківській обласній раді Олександр Скорик зауважив, що замість допомоги бізнесу, який постраждав через карантини та COVID-19, влада активно проштовхує масове встановлення касових апаратів. При цьому майже 20% підприємців або тимчасово зупинило свою діяльність, або взагалі закрилися.
«Просте запитання: чи є держава нашим партнером? Або це все-таки каральний і перевіряючий орган? Або структура, яка не те, що не допомагає бізнесу, а заважає йому? Структура, яка приймає алогічні рішення, через які цілі галузі знаходяться в стресовому стані або навіть можуть закритися „,— заявив Скорик.
Одним з напрямків такого тиску є знищення спрощеної системи оподаткування. При цьому будь-які протести влада сприймає як проплачені. Також вона не враховує наслідки пандемії COVID-19, після якої багато сфер бізнесу не змогли відновити свою фінансову спроможність.
“Готуючись до Жіночого конгресу, я брала цифри щодо наслідків пандемії в Україні. Виявилось, що в нас найбільше постраждали ті галузі, де найбільше задіяні жінки. Це готельні послуги, це б’юті-індустрія, туризм, де зникло багато компаній. І тепер ще два мільйони жінок, які займаються підприємницькою діяльністю на свій власний ризик, також треба закрити?» — обурилась Южаніна.
Також представниця «Європейської солідарності» розповіла, що в діючому парламенті законопроектами не завжди займаються спеціалісти в тій чи іншій сфері.
«Я не хочу нічого сказати про своїх колег. Я десь чула думку, що кожен кандидат в народні депутати має казати, в якій профільний комітет він піде після обрання. Щоб суспільство знало — чи розбирається людина в екології, якщо вона збирається в екологічний комітет…Бо якщо журналіст чи журналістка пише закон про Бюро економічної безпеки, правоохоронний орган — в мене виникає дуже багато питань. Якщо викладачка початкових класів пише закон про СБУ — люди, які роками працюють в цій сфері, задають багато питань»,— вважає Южаніна.
Тому, на її думку, підприємці мають озвучувати претензії та пропозиції на будь-яких площадках, а також залучати до обговорення представників влади. Саме бізнес має реагувати на те, що відбувається в державних органах. Якщо не буде реакції суспільства — то депутатам не має на що відповідати й вони просто проголосують за будь-який законопроект, навіть щодо зміни податкового законодавства.
Крім загальної фіскалізації, нардепка звернула увагу на декілька інших законопроектів. На її думку, в так званий «закон про деолігархізацію» включили норми, які стосуються не лише великого і середнього бізнесу, а всіх громадян.
«Він зовсім перетворився в інший. Всі антиолігархічні норми прибрані. Ставки на залізну і марганцеву руду залишили на існуючому рівні, лише змінили формулу обрахунку. На думку мого знайомого з податкової, втрати бюджету складуть два мільярди гривень. Тобто, їх просто подарували»,— заявила Южаніна.
На її думку, єдиним з видів великого бізнесу, з яким буде боротися цей законопроект, стало виробництво курятини. Тепер виробник курятини не може бути на 4-й групі оподаткування. Однак, намагаючись вдарити по агроолігархам, влада також зачепила 254 підприємців, в яких до тисячі голов курей.
Ще однією загрозою для малого і середнього бізнесу Ніна Южаніна назвала розширення повноважень податкової інспекції, яке передбачене законопроектом № 5600. Наприклад, він забороняє виїзд за кордон директорів підприємств, які мають заборгованість перед бюджетом. На думку авторів цієї дивної норми, директори зможуть «впливати» на власників бізнесу, щоб ті виплатили необхідні гроші. Інше нововведення стосується пошуку «нелегальних» працівників.
«Теперь податкова має право застосовувати фото- та відеозйомку, щоб робити висновки при документальній перевірці. Як це буде працювати — незрозуміло. Як будуть знімати? В кущах? Теперь інспекція праці спільно з податковою міліцією буде ходить по підприємствам і шукати неоформлених людей. І прямо на засіданні комітету пояснили, що людину зможуть питати чи працює вона та скільки отримує зарплатні»,— розповіла Южаніна.
Додатковим податком планують обкласти власників земельних ділянок поза межами населених пунктів. Вони мають сплачувати мінімальне податкове зобов’язання — це 5% від нормативно-грошової оцінки землі. Причому норма стосується навіть льготників та ветеранів АТО/ООС, які отримали свої земельні ділянки.
Якщо ж людина продала продукцію зі своєї ділянки на суму більше 8–12 мінімальних заробітних плат (від 48 до 72 тисяч гривень станом на 18.09.2021), то їй доведеться сплатити податок на доходи фізичних осіб.
На думку представниці «Європейської солідарності» більшість таких або схожих інструментів використовувалися за часів Азарова — Кліменко. Якщо вони знову будуть застосовуватись, то країна втратить чільне місце у рейтингу Doing Business (легкість ведення бізнесу), втратить іноземних інвесторів, а власний бізнес почне йти «в тінь».
Виходом з цієї ситуації може стати звернення до іноземного досвіду. Зокрема, в Польші зараз запускають програму повернення робочої сили. Громадянам, які виїхали на заробітки в інші країни, пропонують повернутися і платит 50% податку на доходи фізичних осіб. Польша дає можливість легалізувати доходи, отримані десь, та бореться за трудовий ресурс, як тільки може. Ще одну можливість дає нещодавнє отримання 2,7 мільярдів доларів від МВФ.
«Ці гроші направлені на відновлення і підтримання економіки після пандемії COVID-19 та її наслідків. 2,7 мільярди! Міністерство економіки має провести різні галузеві дослідження, зрозуміти, хто і як пережив цей період, де нас піджимають конкуренти. Ви знаєте, що зараз хлібобулочна промисловість використовує муку з Молдови та Білорусі? Не українську! Тому що в нас неврегульоване питання експорту зернових. Очевидно, що треба розробити комплексну програму підтримки виробників та навіть маленьких проектів. Не роздавати всім гроші, а виробляти системні рішення по підтримці бізнесу. Наприклад, звільнити від податків, але зобов’язати інвестувати ці кошти у оновлення виробництва і нові технології»,— резюмувала Южаніна.
