14.04.2020, 112.ua. До річниці президентства Володимира Зеленського та перебування у владі його команди, що отримала більшість у парламенті, Україна підходить із сумними результатами. Нічого з того, що повинно було бути зроблено, що не зроблено. Системних поліпшень у сферах податкової та митної політики, у напрямку детінізації економіки не відбулося: закономірний результат – серйозне недовиконання показників держбюджету і стагнація. Особливо сильно це відчувається у зв'язку з найгострішою кризою, в яку входить Україна через пандемію коронавірусу: про незалежність від зовнішніх кредиторів вже не може бути й мови.
Складається враження, що нова влада обраного скоро вже як рік президента Володимира Зеленського, що одержала більшість мандатів в парламенті, починає розуміти, що розкидатися обіцянками так, як вони це робили під час президентської та парламентської виборчих кампаній, було занадто легковажно. Зараз вони зіткнулися з тим, що в реальності нічого не мають для виконання кожної з цих обіцянок. Зокрема, це видно на прикладі обіцянок врегулювати ситуацію з автомобілями на іноземній реєстрації. Нічого нового в цьому, як і в інших напрямках, вони запропонувати не змогли.
У цілому в податковій сфері жодних зрушень, поліпшень або нових інструментів за рік перебування Зе-команди у владі ми не побачили. З фундаментальних законодавчих напрацювань Зе-більшістю у Верховній Раді ухвалено тільки ті, які напрацював ще попередній склад комітету: зокрема, це внесення змін до Митного кодексу про уповноважених економічних операторів і приєднання до автоматизованої системи спільного транзиту та обміну інформацією про вантажі, що переміщуються між країнами. Водночас передбачені цими законодавчими ініціативами механізми не почали працювати, Зе-урядом за півроку так і не розроблено підзаконні акти, тому їх введення в дію було відтерміновано іншими законами ще на 6 місяців. Серед фундаментальних ініціатив від нової влади в гірших традиціях було ухвалено закон № 1210, в якому, безумовно, є низка потрібних норм бізнесу, але, на жаль, також є багато норм, які неприйнятні, як, зокрема, те, що цей документ дає значні дискретні права контролювальним органам, посилюючи корупційні ризики.
При цьому найправильніше з того, що могла б зробити влада, – так це як мінімум «прибрати руки» від спрощеної системи оподаткування. Культура серед підприємців вже досить висока, і ми бачимо, що вони вийшли на високий рівень сплати єдиного податку, єдиного соціального внеску, легального оформлення найнятих осіб, сплати податку на доходи фізосіб. Це говорить про те, що система працює краще якраз у разі зниження жорсткого контролю, зменшення кількості проведення перевірок.
Той курс, який було обрано чинною владою, виявився абсолютно провальним. Тоді як ми бачили необхідність продовжувати створення умов, які б стимулювали українців самим впливати на роботодавців у частині виплат їм зарплат «по-білому». Для цього мали бути розширені можливості для повернення податку на доходи фізичних осіб за річною декларацією. Цей механізм потрібно використовувати активніше, інакше ми не досягнемо виходу зарплат з тіні і, відповідно, не зможемо збільшити надходження до місцевих бюджетів від податку на доходи фізосіб. Зараз це дуже важливо, оскільки в ситуації запровадження карантинних заходів і масових скорочень, вимушеного відправлення у відпустку своїм коштом має велике значення, щоб люди були працевлаштовані легально – це істотно підвищує їхні можливості отримати адресну соціальну допомогу.
Із законів, ініційованих та проведених президентською командою, мають місце ініціативи, які були різко негативно сприйняті бізнесом і не знайшли підтримки в суспільстві: це закони про введення системи cash back, про обов'язкове тотальне застосування касових апаратів без скорочення системи штрафів під час їх застосування. Інших потрібних норм, які повинна була запропонувати нова влада, ми не побачили. Запевняють, що працюють над черговою податковою реформою, але про що йде мова, які концептуальні основи цієї реформи — незрозуміло.
Внаслідок неприйнятних дій влади відбулося різке погіршення економічних показників, і вже в четвертому кварталі 2019 року було абсолютно ясно, що показники бюджету не буде виконано. Провальна ситуація з доходами бюджету і в першому кварталі 2020 року (і це ще періоди, коли не було впливу карантинних заходів). Неабиякою мірою цьому сприяла відсутність професійних кадрів на митниці. Керівник, який зараз очолює Державну митну службу, очевидно, занадто переоцінює своє розуміння її роботи і тому повністю втратив контроль над операційними процесами.
У цих умовах про незалежність від МВФ вже не може бути й мови. Якщо такі наміри, як зменшити залежність від зовнішніх кредиторів, у влади й були, то діяти потрібно було протягом останніх чотирьох місяців минулого року – в цей період слід особливо активно нарощувати можливості, вікно для яких було відкрито. Але нічого з того, що влада могла зробити, не було зроблено. Тепер вже пізно виправляти ситуацію. У глибоку кризу, що почалася через пандемію коронавірусу, ми увійшли з великим невиконанням бюджету і найгострішою потребою в транші МВФ як найдешевшого кредитування. Єдине, що ще може врятувати ситуацію, – співробітництво з МВФ. В України немає іншого виходу, крім як прийняти умови співпраці з фондом.
Ніна ЮЖАНІНА
