25 September, 2017, канал «Прямий».
Голова комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна у ефірі телеканалу “Прямий” оприлюднення низку претензій до проекту закон про державний бюджет на 2018 рік.
“Важливо, яка запланована дохідна частина, на основі якої податкової бази, яких намірів, які має уряд, чи закладені тут якісь певні зміни в бюджеті на 2018 рік.
Доходи публічного сектору, які складали в 17 році 40,2% ВВП, на 18-й рік плануються у розмірі 42,1% ВВП. Це означає, що приблизно на 2%, на 60 мільярдів гривень, дохідна частина бюджету змінюється без зміни податкової системи, податкової бази. Ми починаємо аналізувати далі, який ріст середньої заробітної плати передбачено – 121%. Не мінімальної, а середньої. Який ріст фонду оплати праці передбачено – 122%.
І починаємо говорити про те, що, на мій погляд, переходячи далі до фіскального навантаження, я вбачаю, що в планових надходженнях Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування, за прогнозами уряду, закладено зростання на 46,4% – тобто з 5,9 ВВП до 7,6 ВВП відповідно”, – заявила Южаніна.
Крім того, за її словами, є питання до питання наповнення Пенмійного фонду України та щодо запланованих показнків ВВП.
“Базові оподаткування для надходжень до Пенсійного фонду є одна і та ж сама база, що і для ПДФО – це фонд оплати праці. Якщо він зростає на 22%, то звідки можуть зрости надходження в Пенсійний фонд на 46,4? І Це найбільша моя зараз збентеженість відносно того, чи не буде у нас запропоновано підвищення єдиного соціального внеску, чи не буде запропоновано збільшення для сплати єдиного внеску для спрощеної системи оподаткування, і таке інше. Тому що якраз такі наміри треба обговорювати завчасно.
Якщо ми говоримо, що у нас реальний ВВП на 103% збільшення планується і плюс інфляція, тому у нас номінального ВВП планується збільшення на 114,1%. Ми маємо розуміти, що, наприклад, збільшення надходжень по податку на додану вартість мають бути десь в цих межах. Тому що податок на додану вартість – це споживання на внутрішньому ринку.
А в частині надходження податку на додану вартість планується збільшення на 26,7%. Що це? Це не можна пояснити за рахунок макропоказників. Тому хотілося б глибше зрозуміти, чому збільшення по ПДВ відрізняються від зростання номінального ВВП. Це по-перше. По-друге, у нас збільшення планується ПДВ від імпортного товару на 34,6%, при цьому ввізного мита – на 13,6. Також хочеться зрозуміти, де відбувається такий розрив. Тому що не можна пояснити за рахунок нульової ставки на мито такий великий розрив”, – додала голова комітету.
Також є питання щодо ренти на газ та податку на виведений капітал.
“Так точно, як хотілося б зрозуміти, чому в дохідній частина, наприклад, рента на газ зменшується і складає загальна сума 87,8 від поточного року. Що відбувається? Адже ми власний видобуток маємо нарощувати і для цього робити спеціальні програми і всі спеціальні заходи. І зменшення порівняно з 2017 роком для мене поки не зрозуміло.
Це мій швидкий аналіз тих показників, які я можу зробити відносно того, щоб точно відповідати, чи буде змінюватися податкова база на наступний рік. І для мене це є важливим питанням. Тому що всі мої колеги і більшість ззовні представників бізнесу задають питання: до чого нам готуватися?
І останнє питання: що у нас у бюджеті на 2018 рік не враховано податок на виведений капітал, про який ми говоримо вже досить довго і який ми обіцяли для бізнесу зробити як стимулюючий податок, для того щоб в операційній діяльності залишалося більше грошей. Замість того ми бачимо все-таки планування податку на прибуток. Звісно, на податок на прибуток і корпоративний податок і в інших країнах є основою основ. Але оскільки ми знаємо, що є дуже багато факторів, які впливають на штучне заниження, на оптимізацію цього податку, ми мали би відреагувати.
Так як ми у свій час – ці вже 2,5 роки – скільки зробили величезної роботи, направленої на те, щоб оптимізація ПДВ, особливо в таких “чорних” схемах, припинилася. І тому такі зараз великі надходження в бюджет по ПДВ.
Тому саме через прийняття великої кількості норм в Податковий кодекс ми зараз змогли забезпечити ресурсом майже стовідсоткове відшкодування ПДВ своєчасно і в повному обсязі. Але цим має займатися уряд постійно. Прийнявши норму, яка щось дозволила, не зважувати на те, що при цьому бізнесу легше працювати не стало. Тому що неможливість оптимізації ПДВ для держави добре, а для бізнес це стало інколи просто загрозою їх подальшого існування. Тому насправді треба думати, як провадити фіскальну політику, для того щоб збалансувати інтереси і держави, і підприємців”, – зазначила депутат.
