Бізнес не може терпіти
Співавторами законопроекту є 18 народних депутатів. Рекомендації його ухвалення Верховною Радою в першому читанні передувало широке обговорення на засіданнях робочих груп, де спільно з представниками Мінфіну, Мінекономрозвитку, ДФС, експертного середовища вивірялася кожна буква закону. Законопроект 2554а-д комітет розглянув на своєму засіданні ще 20 квітня 2016 р., оскільки, як справедливо зауважили колеги по комітету, бізнес терпіти не може – в нього запасу міцності вже немає. На жаль, низка народних обранців не поділяють таку точку зору.
Базовий Закон України «Про індустріальні парки» було прийнято ще в 2012 році. Він передбачав, зокрема, звільнення суб’єктів індустріального парку від сплати ввізного мита за ввезення устаткування, обладнання та комплектуючих до них, що не виробляються в Україні. Механізм надання податкових послаблень не був досконалим, а пряма державна підтримка індустріальних парків наскочила на риф економічної кризи.
Залучення інвестицій через індустріальні парки може радикально підвищити інвестиційну привабливість України і сприяти вкладенню в нашу економіку близько 8 млрд. дол. Йдеться також про промислову модернізацію економіки, переорієнтацію її з сировинної на високотехнологічну. На такі проекти покладаються великі надії через залучення в регіони потужних інвесторів, що, в свою чергу, сприятиме створенню нових робочих місць (до 300 тис.) і значному збільшенню надходжень до бюджетів усіх рівнів.
Передбачено, що учасники індустріальних парків звільнятимуться від оподаткування податком на прибуток впродовж перших п’яти років, а ще в наступні п’ять років користуватимуться пільгою зі сплати податку в розмірі 50%, тобто сплачуватимуть його за ставкою 9%.
В частині ПДВ планується надати учасникам індустріальних парків право на розстрочення сплати податку на термін до 60 календарних місяців без нарахування процентів та пені при ввезенні ними на митну територію України за їх заявою у митному режимі імпорту устаткування, обладнання та комплектуючих до них без сировини.
Пільги і критерії
Пільги з місцевих податків стосовно індустріальних парків можуть надаватися органами місцевого самоврядування.
У минулому Україна має негативний досвід функціонування вільних економічних зон і технологічних парків. Тому в доопрацьованому законопроекті усунуто всі лазівки, які можуть виникати на практиці, і передбачено чіткі критерії, що дають право користуватися пільгами. Вони такі:
- сума дохідів від здійснення господарської діяльності становить не менше як 70% доходів від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг;
- розмір нарахованої заробітної плати штатним працівникам є не меншим трьох розмірів мінімальної заробітної плати;
- середньооблікова кількість штатних працівників – не менше як 30 працівників.
Жодної прив’язки до конкретних галузей української промисловості законопроект не має.
При цьому всі учасники індустріальних парків щокварталу звітуватимуть щодо діяльності з отриманою пільгою зі слати податку на прибуток. У разі порушення вимог, встановлених для учасників індустріальних парків, здійсненні діяльності, не передбаченої законопроектом 2554а-д, податок на прибуток сплачуватиметься за загальною ставкою – 18%.
Особливо звертаю увагу, що пільг зі сплати ПДВ з виготовленої продукції немає. А це означає, що учасник індустріального парку, не маючи податкового кредиту при ввезенні обладнання на територію України, буде сплачувати до бюджету податкові зобов’язання з ПДВ в повному обсязі. Підкреслю: право на включення до податкового кредиту сум податку з вартості ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту устаткування, обладнання та комплектуючих до них виникає тільки в частині фактично сплачених коштів.
Що також пропонується? За заявою платника контролюючий орган надає розстрочення сплати ПДВ терміном до 60 календарних місяців, без нарахування процентів та пені, при ввезені на митну територію України у митному режимі імпорту: устаткування, обладнання та комплектуючих для облаштування індустріальних парків та подальшої експлуатації; для здійснення господарської діяльності у сфері переробної промисловості, а також науково-дослідної діяльності, діяльності у сфері інформації і телекомунікацій. Так само, як і випадку з податком на прибуток, в разі нецільового використання ввезеного устаткування законопроектом передбачено наслідки. А саме: платник зобов’язаний сплатити різницю між сумою ПДВ, що мала бути сплачена.
Інакше кажучи, жодних умов, що призводили б до дискреції податкової бази або створення неконкурентного середовища для одних платників податків порівняно з іншими, не передбачено.
Світова практика
В економічній практиці ідея створення індустріальних парків не є новою. Багато держав світу за їх допомогою активізували інвестиційну та інноваційну сфери економіки. Парки створювали умови для виникнення нових підприємств, реорганізації вже існуючих, зародження нових сфер бізнесу. Впровадження високих технологій у виробництві збільшувало обсяги та асортимент випуску продукції, підвищувало конкурентоспроможність економіки і, що дуже важливо як на сьогодні, створювало нові робочі місця.
Позитивний досвід таких країн, як Росія, Словенія, Чехія, США, Англія, де було засновано індустріальні парки як спеціалізовані об'єкти власника, лише підтверджує ефективність новації. У Туреччині закон щодо організованих промислових зон було ухвалено ще у 2000 р. — створено 263 індустріальні парки, 148 з яких уже функціонують. Лише за період з 2002 р. по 2010 р. ВВП Туреччини та її експорт збільшилися втричі. У Китаї функціонують п'ять СЕЗ та 54 індустріальні парки, які забезпечують 10% ВВП, 30% прямих іноземних інвестицій та 37% товарного експорту.
У світовій практиці 1 га території індустріального парку — це від 1 до 5,0 млн. дол. інвестицій та від 20 до 50 нових робочих місць. За даними експертів, на створення індустріальних парків в Україні необхідно від 7 до 10 тис. га, що становить не більше 0,00017% земельних ресурсів України.
Досвід зарубіжних країн свідчить, що створення індустріальних промислових парків — один з перспективних шляхів залучення інвестицій, зокрема іноземних, для розвитку економіки. Тож Україні на даному етапі її розвитку доцільно не вигадувати щось нове, а перейняти світовий досвід.
Перспективи інвестування
4 жовтня 2016 р. законопроект 2554а-д прийнято в першому читанні за великого шквалу критики і мінімальної кількості голосів (227). Як справа піде далі, покаже час і готовність політиків перейти від вішання на кожну податкову пільгу ярликів «офшори» (щоправда, цього разу внутрішні) до використання одного з небагатьох шансів залучення інвестицій в Україну.
Завтра кредити міжнародних донорів закінчаться, податкову реформу ще не відомо коли буде реалізовано, а економіку вже зараз потрібно виводити з колапсу. Хоча б і з допомогою надання преференцій індустріальним паркам. Можливо, потрібно з чогось починати?
Ніна ЮЖАНІНА, голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики
