Нагадаємо, саме такий найбільший гріх розгледіли у законопроекті представники Міністерства фінансів, мовляв, Україна не може собі дозволити зниження податків такою ціною, та й МФВ проти, адже вимагає, щоб дефіцит бюджету був не більше 3,7% від ВВП.
За словами Голови парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної (є одним із авторів проекту), якщо виходити з простих математичних розрахунків, то Мінфін міркує правильно: «Тобто зменшення ставки ЄСВ з 41% до 20% дає вполовину менше надходжень в Пенсійний фонд. Те саме стосується і податку на додану вартість – зниження ставки з 20% до 15% за умови, що кожен відсоток дорівнює 10 млрд грн, призводить до втрати ще 50 млрд. Таким чином, цифра, яка була озвучена Мінфіном, «мінус 200 млрд», вона, за логікою прямих підрахунків, є правильною.
Але такого впливу на бюджет, звичайно, не буде. Навіть якщо ніяким чином не чіпати видаткову частину бюджету, яка обов’язково має бути проревізована (це є навіть в коаліційній угоді і це якраз є задачею Мінфіну), то залишається ще дохідна частина. А вона, як це, проаналізувавши наш варіант реформи, визначив сам Мінфін, буде на рівні 688 млрд грн при планових видатках 813 млрд. Але якщо видатки — це певна стала цифра, то доходи – сума, яка може змінюватися в залежності від багатьох факторів: зокрема від інфляційних процесів, які відбуваються незалежно від Міністерства фінансів.
І тут я хочу наголосити, що такого унікального моменту для проведення ліберальної реформи ще не було і, можливо, більше не буде. Тому що той одноразовий вплив реформи на зменшення дохідної частини, який розрахований Мінфіном, може покритися тим інфляційним хвостом, який обов’язково надійде у бюджет у 2016 році. Ми знаємо, що інфляція 2015 року дорівнює десь 50%, а це, за законами економіки, означає, що у наступному році ми також матимемо інфляцію (т.зв. інфляційний хвіст), яка не може бути меншою за 25% (в кращому варіанті). Це той інфляційний дохід, який ми отримаємо просто через економічну логіку процесу – це вже даність, яка зіграє свою позитивну роль, надавши можливість провести ліберальну податкову реформу. Яка, до речі, вже у другій половині 2016 року призведе до стрімкого економічного зростання».
За розрахунками Незалежної групи макроекономічного аналізу та прогнозування IMF GROUP, інфляційний податок (тобто, той самий ефект від неминучого інфляційного хвоста) може складати від 67 млрд грн (при інфляції у 2016-му на рівні 12%, як прогнозує Мінфін) до 166 млрд грн (якщо вона сягне 35%). Це ті гроші, які надійдуть у бюджет додатково до 688 млрд грн, визначених Мінфіном, і забезпечать необхідний рівень витрат у 2016 році з профіцитом, навіть не враховуючи додаткового ефекту детенізації.
Отже жодного ризику збільшення дефіциту бюджету у наступному році не існує, вважають експерти парламентського комітету. А навпаки: прийняття нового податкового Кодексу, розробленого під керівництвом Ніни Южаніної, здатне збільшити податкові надходження до Консолідованого бюджету-2016 при одночасному зменшенні ставок основних податків.
