«Рішення сьогоднішнього засідання − ми повинні напрацювати спільний пакет податкової реформи, який буде відповідати вимогам уряду, бізнесу та парламентаріїв», − сказала голова профільного комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна.
«Було кілька моделей, вони відрізняються за ставками, і тому будемо працювати, щоб напрацювати єдину модель, яку підтримають уряд, президент і парламент», − зазначила заступник міністра фінансів Олена Макеєва.
Як уточнив перший заступник голови профільного парламентського комітету Андрій Журжій, на Нацраді реформ розглядалися два варіанти податкової реформи: Міністерства фінансів та Южаніної. За його словами, всі сторони погодилися, що дуже важливо спростити адміністрування податків і провести якісну реорганізацію фіскальної служби.
Він додав, що всі також погодилися з тим, що має статися кардинальне скорочення податкового тиску на фонд заробітної плати.
Згідно з презентацією Мінфіну на Раді реформ, пропонується встановити на єдиному рівні в 20% ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ) (зараз в більшості випадків від 36% до 40% плюс 3,6% з працівника), податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) (зараз 15% і 20% понад 12,57 тис. грн − 10 мінімальних зарплат), податку на прибуток (зараз 18%) і ПДВ (зараз 20%, для ліків − 7%).
Крім того Мінфін пропонує з 2018 року об'єднати ЄСВ та ПДФО і знизити цей загальний податок на зарплату до 20%.
Як наголошується в презентації щодо спрощеної системи оподаткування, основна ідея реформи − ця система повинні служити приватним підприємцям, а не великому бізнесу. З цією метою група I (як правило, торговці на ринках) перетвориться в групу А зі збереженням граничного річного обороту в 300 тис. грн, групи II і III c граничними оборотами відповідно в 1,5 і 20 млн грн будуть об'єднані в одну групу «Б» з обігом до 2 млн грн, але збереженням права працювати з юрособами, а групу IV для сільгоспвиробників буде перетворено в групу «В» з обігом до 2 млн грн.
«Хто виграє? − Мікро- та малий бізнес», − зазначає Мінфін. За його розрахунками, при доходах до 72 тис. грн на рік ставка податку на «спрощенців» складе 4% замість нинішніх 25,1–12,6%, при 144 тис. грн вона збільшиться до 5,7%, що приблизно дорівнює нинішньому рівню податкового навантаження в 6,3%, проте вже при 180 тис. грн досягне 6,2% проти нинішніх 5%.
Надалі зі зростанням річного доходу від 240 тис. грн до 1,827 млн, відповідно до представленого в презентації графіку, вона буде поступово зростати з 6,6% до 7,8%, тоді як зараз знижується з 3,8% до 0,5%.
Відносно децентралізації варіант Мінфіну передбачає скасування централізованих пільг з податку на комерційну та складську нерухомість з передачею цих повноважень на рівень місцевих рад, підвищення максимальної ставки податку на нерухомість до 3%, введення податку в 25 тис. грн на «розкішні» квартири і будинки площею відповідно більше 300 кв. м і 500 кв. м і авто класу «люкс» вартістю понад 1 млн грн (зараз незалежно від вартості при обсязі двигуна понад 3000 куб. см). За розрахунками відомства, це може принести до місцевих бюджетів додатково 6,9 млрд грн.
Альтернативний проект глави парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної, згідно з презентацією на Раді реформ, припускає зниження ставок податку на прибуток і ПДВ до 15%, ПДФО − до 10% (але з відмовою від податкової соціальної пільги), а ЄСВ − до 20%.
Відносно «спрощенки» вона пропонує залишити групу I без змін, у групі II скоротити максимум найманих працівників з 10 до 5. У групі III передбачається ввести обмеження на кількість найманих працівників до 10 у фізособи і до 25 у юрособи, скоротити максимальний річний оборот з 20 млн грн до 5 млн грн і підвищити ставки з 2-4% до 4-10% залежно від виду діяльності, 6% − у 2016 році і 8% − у 2017 році.
Нарешті, в IV групі сільгоспвиробників запропоновано обмежити оборот 100 млн грн, а площу земель − 3 тис. га.
Проект глави профільного комітету пропонує також введення диференційованих ставок рентної плати за спеціальне використання надр замість встановлених сьогодні абсолютних ставок, встановлення рівня рентабельності користувача природних ресурсів 25% з розділом прибутку 60/40 між користувачем і державою.
Южаніна також пропонує компенсувати скорочення податкових доходів від такої реформи за рахунок перегляду моделі оподаткування спеціального використання вод та екологічного податку, а також підвищенням акцизного податку як на алкоголь і тютюн, так і, в меншій мірі, на паливо, введенням оподаткування предметів розкоші.
Forbes Україна за матеріалами Інтерфакс-Україна
