Про подальшу фінансову децентралізацію

Наведу приклад. На сьогодні розмір земельного податку для сільськогосподарських угідь становить не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки. Якщо ж земля перебуває не у власності чи постійному користуванні, а в оренді (а щодо сільгоспугідь в основному так і є), розмір орендної плати за землю становить від 3 до 12% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок (ст. 288 Кодексу).

На практиці органи місцевої влади часто йдуть назустріч платникам, зважаючи на їх скрутне фінансове становище, і встановлюють розмір земельного податку на значно нижчому рівні. Втім, передбачений Кодексом розрив мінімальної ставки орендної плати за землю та встановлену ставку земельного податку у понад 2% нікуди не зник, а зважаючи на необхідність щороку проводити індексацію нормативної грошової оцінки, часто лягає на плечі платників орендної плати за землю непомірним податковим тягарем.

Що ми пропонуємо? Встановити, що мінімальний розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності не може бути менше розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території. Таким чином усувається диспропорція у ставках земельного податку і орендної плати за землю, а оскільки орендна плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків і зборів, то право встановлювати мінімальний розмір орендної плати повинно належати саме місцевим органам влади.