Forbes попросив Олену Макеєву та Ніну Южаніну вибрати по п'ять головних переваг своїх проектів податкової реформи і розповісти, чому саме їхній варіант кращий для України на сьогоднішньому етапі її розвитку.
Уперше свої проекти податкової реформи Міністерство фінансів і Податковий комітет Верховної ради презентували ще у вересні. Проте жоден із них не було визнано досконалим з погляду Національної ради реформ при президентові України і жоден не дістав схвалення Міжнародного валютного фонду. Під час обговорення стало очевидно, що обидва документи не розв’язують наявних проблем фіскальної системи. Кожен із них пропонував зміни податкових ставок, але не зачіпав адміністрування податків. Тому обидва проекти відправили на доопрацювання для створення якоїсь єдиної моделі, яка б відповідала нинішнім економічним реаліям країни.
За два місяці автори кожного з проектів так і не змогли досягти консенсусу, і спільну концепцію не було розроблено. 21 жовтня Ніна Южаніна, голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики, презентувала свій другий проект податкової реформи, який знову не знайшов підтримки з боку МВФ. Але все-таки 26 жовтня в Раді було вже зареєстровано проект закону № 3357 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації. За інформацією прес-служби Южаніної, розгляд проекту закону в сесійній залі та голосування в першому читанні заплановано на 24 листопада.
13 жовтня заступник міністра фінансів Олена Макеєва повідомила, що остаточний варіант податкової реформи Мінфіну буде готовий до листопада. Відомство презентувало його минулого тижня дуже обмеженому колу осіб – міністрам і їхнім заступникам. Джерело Forbes повідомило, що в проекті з часу першої презентації нічого суттєво не змінилося, але його можуть ще добряче доопрацювати.
Forbes попросив Олену Макеєву та Ніну Южаніну вибрати по п'ять головних переваг своїх проектів податкової реформи і розповісти, чому саме їхній варіант кращий для України на сьогоднішньому етапі її розвитку.
Олена Макеєва, заступник міністра фінансів:
5 переваг податкової реформи Мінфіну
1. Комплексний підхід
Важливо зазначити, що Міністерство фінансів уперше комплексно підійшло до розроблення податкової реформи. Ми провели 14 індустріальних платформ – зустрічей із різними індустріями, на яких обговорили специфіку та проблеми в кожній галузі. Додатково провели шість відкритих платформ, де разом із громадськістю обговорили 14 різних податкових моделей. Крім того, на кожному засіданні цільової команди, а їх було всього 12, ми презентували результати індустріальних і відкритих платформ і обговорювали питання податкової реформи. Національний діалог також відбувся у Львові, Харкові та Дніпропетровську. Нам удалося залучити до дискусії велику кількість професійних організацій, профільних асоціацій, представників бізнесу, уряду, депутатського корпусу та громадянського суспільства – і це напевне наша перевага. У результаті дискусії ми прорахували і проаналізували близько 20 можливих податкових моделей. Пріоритети податкової реформи вперше визначив сам бізнес, і саме на ці пріоритети ми спиралися, розробляючи реформи. Модель податкової реформи, презентована міністром фінансів, – це якраз результат широкого обговорення майбутньої податкової реформи з усіма зацікавленими особами.
2. Зниження податкового навантаження на зарплату
Наша модель передбачає зниження податкового навантаження як для працівника, так і для роботодавця. Вона проводитиметься в два етапи.
Перший етап – за рахунок надання податкової соціальної пільги працівникам у розмірі однієї мінімальної зарплати, незалежно від рівня доходу, а також за рахунок скасування ЄСВ, який сплачує працівник, знизиться податкове навантаження, і, як результат, люди отримуватимуть більше грошей. Не варто забувати, що соціальні стандарти 2016 року збільшаться на 12%. Для роботодавця податковий тягар знизиться із 41% до 20%, при цьому максимальний поріг нарахувань ЄСВ становитиме 25 мін. ЗП. Треба визнати, що знижувальний коефіцієнт для ЄСВ, прийнятий у грудні 2014 року, не спрацював через обтяжливі додаткові умови для роботодавця.
Другий етап – введення єдиного податку на зарплату за ставкою 20%, який працівник сплачуватиме з 1 січня 2018 року, при цьому ЄСВ буде анульовано. Цей етап безпосередньо тісно пов'язаний із пенсійною реформою.
Власне кажучи, саме на високе навантаження на зарплату скаржилися абсолютно всі індустрії. І цей показник, серед іншого, вплинув на низьку оцінку України в рейтингу Світового банку Doing Business за позицією «Оподаткування».
3. Адміністрування податків і зборів
Ні для кого не є таємницею, що чинний Податковий кодекс містить велику кількість неоднозначних норм і колізій, які дають змогу контролювальним органам маніпулювати законодавством, ухвалюючи рішення не в бік платників податків. По суті, норма презумпції невинуватості не працює. Упродовж кількох місяців у робочій групі з представниками бізнесу ми провели аудит кожної статті кодексу і виявили всі невідповідності. Ми наполягатимемо на новій редакції Податкового кодексу, яка усуває всі ці різночитання. Крім того, щодо адміністрування ми пропонуємо заборонити контролювальним органам проводити горезвісні документальні позапланові перевірки за результатами перевірок інших платників податків, і це якраз те, на що чекає від нас сьогодні бізнес.
До речі, час, витрачений на адміністрування податків і зборів, – це ще один критерій, за яким Україна отримала низьку оцінку в рейтингу Doing Business. Що простішим і прозорішим буде процес адміністрування податків, то менше можливостей для корупції. Ми переконані: єдина плоска ставка 20% за основними податками і зборами сприятиме поліпшенню адміністрування. При цьому електронні сервіси не мають прописуватися в Податковому кодексі, це частина сервісної функції ДФС, яка має перманентно розвиватися і не обмежуватися лише електронним кабінетом платника податків.
4. Інвестиційний податковий кредит
Платники податку на прибуток, які в період із 1 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року здійснювали капітальні інвестиції, можуть зменшити свої податкові зобов'язання з податку на прибуток за звітний період на суму інвестиційного податкового кредиту за умови виконання таких умов:
інвестиції здійснюються шляхом придбання чи створення матеріальних активів, що підлягають амортизації;
мінімальний строк корисного використання таких матеріальних активів становить не менш як чотири роки;
такі матеріальні активи було введено в експлуатацію платником податків у межах зазначених трьох років.
Розмір інвестиційного податкового кредиту з податку на прибуток становить 30% від балансової вартості окремого матеріального активу чи їхньої сукупності, але не більш як 50% від розміру податкових зобов'язань за окремий звітний період. Так ми пропонуємо стимулювати інвестиції в матеріальні активи як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів.
5. Справедливість і рівність
В умовах, коли абсолютно всі галузі перебувають у важкому фінансовому стані, зниження пільг і преференцій окремим індустріям буде несправедливим. До того ж бізнес скаржиться на податкові диспропорції між внеском галузі у ВВП країни порівняно з кількістю податкових надходжень. Наприклад, внесок сільськогосподарської галузі у ВВП становить близько 10%, але тільки 1% податкових надходжень генерується галуззю, частково через наявність спеціального режиму ПДВ і можливості великих агрохолдингів не платити цей податок до бюджету країни.
Водночас оптова та роздрібна торгівля, металургія, транспорт, зв'язок, а також сфера послуг не мають жодних податкових преференцій, проте генерують левову частку податкових надходжень. Ми пропонуємо відмовитися від будь-яких податкових пільг і преференцій, кожен має зробити свій внесок у розвиток країни, і абсолютно кожна галузь економіки є для нас важливою й пріоритетною.
Спрощена система оподаткування має залишитися перевагою для мікробізнесу, а не можливістю для великих платників податків мінімізувати податки. Чому робітники заводу чи фабрики легкої промисловості є штатними працівниками і платять усі податки на зарплату, тоді як представники ІТ-індустрії – одні приватні підприємці на єдиному податку? Нерівні та несправедливі податкові умови призводять до монополізації ринку окремими гравцями, витісняючи чесних платників податків нижчою ціною.
Ніна Южаніна, голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики:
5 переваг законопроекту № 3357 щодо податкової лібералізації (проект податкової реформи Податкового комітету ВР)
1. Створення унікальних фіскальних умов для розвитку бізнесу, детінізації та відновлення економіки країни
Стимулювання створення та оновлення основних засобів, збільшення обігових коштів підприємств через перехід до оподаткування розподіленого прибутку за ставкою 15%.
Здешевлення вартості інвестицій через зниження ставки ПДВ до 15%.
Зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці через зниження ЄСВ до 20%.
Детінізація економіки – встановлення загального рівня перерозподілу ВВП через бюджет (35-37% від ВВП), який дозволяє відмовитися від використання поширених сьогодні схем оптимізації сплати податків.
Впровадження бюджетного відшкодування в автоматичному режимі для всіх сум ПДВ підтверджених СЕА ПДВ.
Встановлення мораторію на 3 роки щодо зміни базових елементів податків.
2. Нові податкові можливості для мікро- та малого підприємництва
Запровадження системи оподаткування ПДФО одноосібної діяльності за фіксованим розміром у фактичні місяці її здійснення без необхідності реєстрації підприємницької діяльності.
Встановлення особливостей оподаткування ПДФО на загальній системі оподаткування, які передбачають спрощений облік доходів та витрат за касовим методом, мінімальні вимоги до первинних документів, можливість амортизації основних засобів, перенесення збитків на наступні періоди.
Скасування драконівських авансових внесків за результатами діяльності за минулий рік.
Надання права всім самозайнятим особам самостійно для себе визначати розмір ЄСВ, але не менше мінімального страхового внеску.
3. Збільшення реальних доходів населення, збільшення купівельної спроможності громадян
Збільшення чистих доходів громадян на 10% через зниження ставки ПДФО до 10%, скасування ЄСВ, що утримується із заробітної плати робітників у розмірі 3,6%.
Збільшення до 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб порогу для оподаткування пенсій (зараз 3 мінімальні заробітні плати).
Здешевлення вартості товарів через зниження ставки ПДВ до 15%.
Трансформація податкової соціальної пільги в удосконалену систему податкових знижок з урахуванням річних доходів всіх членів родини.
4. Нова філософія системи адміністрування
Перехід до нової структури фіскальних органів: податкові інспекції здійснюватимуть лише сервісні функції та не матимуть функції податкового контролю (аудит на рівні області).
Створення в державі єдиного центру прийняття рішень у сфері бюджетно-фіскальної політики – Міністерство фінансів – повне нормативне та методологічне забезпечення, аналіз та прогноз сплати податків, супроводження баз даних, облік платників та планування їх перевірок, надання права скасування рішень контролюючих органів.
Повноцінне запровадження електронного кабінету платника податків.
Створення інституту податкових консультантів – допомога у сплаті податків, складанні звітності, представлення інтересів платника у суді та податкових органах.
5. Боротьба з корупційними проявами в контролюючих органах
Запровадження публічного Реєстру заяв на бюджетне відшкодування ПДВ.
Встановлення обов'язку контролюючого органу щодо відшкодування ПДВ виключно в порядку черговості надходження заяв.
Встановлення заборони контролюючому органу перевіряти правильність ведення бухгалтерського обліку, повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком та формування показників фінансової звітності;
Перехід до нової системи апеляційних оскаржень платниками рішень контролюючих органів – другій рівень апеляцій переміщується до Міністерства фінансів.
«Демілітаризація» податкового контролю – ліквідація податкової міліції та створення нового правоохоронного органу – Служби фінансових розслідувань – у складі Міністерства фінансів.
Автор: Ольга Левкович
[button url="http://forbes.ua/ua/nation/1405498-minfin-vs-parlament-p-yat-perevag-dvoh-proektiv-podatkovoyi-reformi" background="#2d9def" background_hover="#2defce"]Джерело: Forbes Україна[/button]
