Проведення другого етапу податкової реформи — одне з найактуальніших питань, на вирішення якого сподіваються бізнес-спільнота і громадськість.Про те, що чекає на платників у 2016 р., «Вісник» запитав у голови Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніни ЮЖАНІНОЇ.
В. — Ніно Петрівно, основним положенням вашого проекту закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації» (від 26.10.2015 р., реєстр. № 3357) є перехід служби від здійснення фіскальної функції до сервісної. У зв’язку з цим запроваджується інститут податкових консультантів. Хто будуть ці податкові консультанти? Колишні працівники ДФС? І на базі чого буде запущено інститут?
Н. Ю. — Інститут податкових консультантів планується створити як незалежний орган, діяльність якого буде подібною до аудиторської, але це будуть справді податкові консультації, надання допомоги платникам у складанні звітності, сплаті податків, представленні інтересів платника як у податковому органі, так і в суді. Тобто це така собі нова професія і виокремлення у тому числі з професії аудиторської кластеру людей, які замінять бухгалтерів. Для чого це? Для того, щоб позбавити суб’єктів підприємницької діяльності взагалі необхідності утримувати штат бухгалтерів. Передав податковому консультанту документи — і більше ні про що не піклуєшся. Навіть якщо у податкового органу виникнуть запитання щодо складеної звітності, то він матиме справу виключно з податковим консультантом, а не з платником.
В. — Нещодавно з’явився системний звіт від інституту бізнес-омбудсмена «Проблеми адміністрування податків для бізнесу в Україні». Радять, зокрема, вилучити з Кодексу принцип депонування коштів на ПДВ-рахунках. У вашому законопроекті цього немає. Чому?
Н. Ю. — Про негативні наслідки СЕА ПДВ говорять в основному в столиці. Я нещодавно об’їхала деякі регіони, де на зустрічах із бізнесом майже не виникало питання про негативні наслідки у вигляді вимивання обігових коштів. Складно було на початку запровадження системи, у липні місяці, коли справді довелося вилучити кошти з обороту, але зараз це питання вже знято.
Я неодноразово говорила, що з самого початку була великим противником СЕА ПДВ, але, враховуючи завдання, які можливо було вирішити тільки через систему електронного адміністрування, ми погодилися на її виважене запровадження з урахуванням усіх негативних наслідків, що можуть виникнути у бізнесу. Про скасування СЕА ПДВ, на мій погляд, поки що говорити недоречно. Справді, позитивний ефект від СЕА ПДВ для бюджету є.
Зараз маємо рухатися з максимальною віддачею до того, щоб прибрати норми, які взагалі суперечать здоровому глузду і перешкоджають працювати з використанням системи, наприклад, щодо встановлення відповідальності контрагента за нереєстрацію своєму покупцю податкової накладної.
В. — До відшкодування ПДВ Ви плануєте підходити в порядку черговості заявок, без будь-яких критеріїв для «автомату». Як у такому випадку бути зі старими боргами, яких накопичилося понад 20 млрд. грн.? Спочатку віддати їх?
Н. Ю. — Система, яку ми пропонуємо для відшкодування ПДВ, передбачає створення реєстру в режимі он-лайн і автоматичне відшкодування всіх сум ПДВ, забезпечених грошима в СЕА. Якщо туди втягнуто рядок 24 декларації, який дає змогу реєструвати податкові накладні платникам податку на суми від’ємного значення, то у разі відшкодування така заявка не може бути безперешкодно включеною до нового реєстру, а потребує перевірки податковим органом.
Щодо старої заборгованості, то вона зменшується у зв’язку з тим, що було внесено зміни до бюджету щодо збільшення суми до відшкодування ПДВ. Думаю, до кінця року ми матимемо порівняно мінімальну заборгованість за останні роки. Стару історію ми маємо закінчити достойно.
В. — Чого очікувати зі спецрежимом для сільгосппідприємств? Чи буде він змінений і для кого?
Н. Ю. — Спецрежим з ПДВ має бути скасований з 2016 року для всіх сільгоспвиробників, крім тваринників. По тваринництву в нас є розрахунки експертів, які підтверджують, що при скасуванні такої пільги тваринництво взагалі не зможе далі існувати як галузь. Тобто для того щоб підтримати цей напрям діяльності сільгоспвиробників, ми маємо залишити для них спецрежим.
В. — Що передбачено зі ставкою ПДВ для виробів медичного призначення? У Мінфіні її планують підняти з 7 до 20%. Що пропонуєте Ви?
Н. Ю. — Ми пропонуємо її залишити на рівні старої ставки 7% і зможемо говорити про скасування цієї пільги тільки після проведення реформи охорони здоров’я і врахування в ній усіх можливостей надання соціальних гарантій незабезпеченим людям щодо вартості ліків. Чи це будуть персоніфіковані картки з фіксованою сумою, яку може витратити на ліки особа, що потребує соціального захисту, чи інша система, яка розробляється в Мінохорони здоров’я України, але до цього питання ми можемо повернутися тільки після такої реформи.
В. — Щодо оподаткування прибутку. Зараз об’єкт оподаткування — прибуток, який визначається шляхом коригування фінансового результату на податкові різниці. Яка основна ідея змін з податку на прибуток?
Н. Ю. — Основна ідея полягає лише в тому, щоб залишити всі обігові кошти на підприємствах. Слід закласти такі норми, щоб суб’єкт підприємницької діяльності не шукав можливості оптимізації. Всі знають, що для збільшення витрат суб’єкт підприємницької діяльності знаходить певні оптимізаційні статті й спрямовує на оплату таких послуг свої обігові кошти лише для того, щоб сплатити менше податку на прибуток.
Податок на прибуток є найбільш вразливим, тому що існує низка витрат, щодо яких контролюючий орган не до кінця може довести, чи є вони оптимізаційними, і дуже часто між податковим органом і платником виникає конфлікт, який закінчується корупційною історією. Але це — другорядне питання. Все ж таки насамперед ми маємо надати змогу підприємствам, які не мають доступу до дешевих кредитів, оперувати власно заробленими коштами без сплати податку на прибуток. Я гадаю, що таким чином ми залишимо десь на 30% більше коштів у їх операційній діяльності.
Крім того, реінвестиції в необоротні основні засоби, у збільшення запасів, підвищення заробітної плати принесуть тільки користь, тому що, куди б не спрямовувався отриманий прибуток, якщо він не вилучається у вигляді виплати дивідендів або інших прирівняних платежів, кошти можуть вільно працювати без оподаткування на користь підприємства або просто знаходитися на його рахунках у банку.
В. — Ви пропонуєте нову систему оподаткування доходів від підприємницької діяльності шляхом розширення самого визначення самозайнятої особи й виділяєте індивідуальну діяльність. Що це за діяльність?
Н. Ю. — Це якраз побутові послуги населенню, ремонт, прибирання, а також народні промисли — роздрібна торгівля тим, що ти виростив чи виробив.
Дуже часто ми бачимо, як люди продають плетені корзини, в’язані речі тощо. Для чого ми запровадили цю індивідуальну діяльність? Щоб спростити роботу таких осіб без обов’язку зареєструватися як СПД та дозволити сплачувати податок за фактичний період діяльності. Адміністрування має бути мінімальним.
В. — У мережі «розганяється» теза про те, що ставки податків — не головне для економіки. Поясніть, будь ласка, звичайній людині й громадянину, чому запропоновані Вами 10% ПДФО краще за нинішні 15/20%, крім того, що це й так очевидно?
Н. Ю. — Ставки — не головне і головне. Тому що саме в комплексі зниження ставок дає той ефект, який ми хочемо отримати від лібералізації. Ми очікуємо виведення з «тіні» економіки і легалізації заробітних плат. І низка заходів, запропонованих у законопроекті, може привести до такого результату. Це і зміни в адмініструванні, і зміни в самих підходах до оподаткування (я маю на увазі податок на розподілений прибуток), і глибоке розуміння щодо прикриття лазівок, які можуть використовуватися для оптимізації.
В. — Ви пропонуєте новий механізм нарахування податкової соціальної пільги виходячи з доходів домогосподарств. Розкажіть про нього докладніше.
Н. Ю. — Ми намагаємося запровадити оподаткування сімейного доходу через трансформацію соціальної пільги, яка сьогодні прив’язана лише до заробітної плати та значно ускладнює роботу бухгалтерії підприємств, в удосконалену систему податкових знижок.
Ми робимо тільки перший крок, далі цю систему треба буде розвивати, вивчаючи досвід інших держав. Є ситуації, коли в сім’ї працює одна доросла людина, є родини, де на утриманні перебувають двоє і більше людей, що не можуть працевлаштуватися.
Тому передбачаємо, що за результатами року одна фізична особа, розмір місячного доходу на кожного члена сім’ї якої становив менше двох мінімальних зарплат, матиме право на повернення з бюджету частини сплаченого ПДФО.
В. — Чи потрібно враховувати детінізацію, плануючи надходження до бюджету?
Н. Ю. — Я думаю, що після проведення лібералізації на детінізацію варто розраховувати вже за підсумками півріччя.
Розмову вели Марія ДАНЮК, Ольга ГЕРМАНОВА та Інна ГОЛОВКО
[button url="http://www.visnuk.com.ua/ua/pubs/fromarchive/1/id/9106" background="#2d9def" background_hover="#2defce"]Джерело: «Вісник»[/button]
