Eпопея з податковою реформою, яка триває вже третій рік, нарешті увійшла в логічне русло. І хоча реформи як такої чекати наразі не доводиться, відповідним законопроектом передбачено удосконалення адміністрування, усунення раніше допущених помилок та внесення інших технічних поправок, спрямованих на полегшення взаємодії між державою і платниками податків. А головне — на відміну від торішньої ситуації, уряд і парламент працюють над змінами разом, а не поодинці. Якими є ці зміни і яких податкових новацій слід очікувати надалі, БУХГАЛТЕРІЯ запитала у голови Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної.
– Ніно Петрівно, одне з ключових рішень, прийнятих нещодавно на засіданні Нацради реформ, – запровадження податку на виведений капітал. Коли це реально може відбутися?
– Сподіваюся, з 1 січня 2018 року.
– А якщо Мінфін займе принципову позицію в цьому плані, чи буде Комітет пропонувати свій законопроект з податку на виведений капітал?
– Кабінет Міністрів і Міністерство фінансів отримали завдання щодо розробки цілого розділу Податкового кодексу на заміну податку на прибуток. Можливо, у процесі дискусії лунатимуть конкретні пропозиції щодо податку на виведений капітал від Міністерства фінансів та інших експертів, тому що досі цього не було. Частина суспільства, яка вже давно сприйняла суть податку на виведений капітал, не брала участі в дискусії, яка відбувалася останнім часом, коли Мінфіном готувався проект закону. Дискутували тільки ті сторони, які минулого року не поділяли нашої точки зору, не підтримували пропозицію щодо податку на виведений капітал. Тому було складно говорити з Міністерством фінансів. Це по-перше. А по-друге, я зараз не приділяла величезної уваги податку на виведений капітал, бо зрозуміла, що ми його не зможемо запровадити з 1 січня 2017 року. І тому, щоб не втрачати час, я більше займалася питаннями адміністрування податків, структурної реформи ДФС, перерозподілу функцій цього контролюючого органу. Наразі, буквально через кілька годин після того як уряд схвалив проект закону, ми домовилися з Міністерством фінансів, що розпочнемо працювати над податком на виведений капітал найближчим часом і, я думаю, що це буде плідна робота. Головне одне: зберегти суть податку на виведений капітал. При цьому нам не обов’язково зберегти авторство колективу законопроекту № 3357 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації». Необхідно досягнути мети: запровадити податок і працювати з ним, як це зробила Естонія, як це зробить Грузія з 1 січня 2017 року. Якщо в процесі дискусії у нас виникнуть запитання, нерозуміння того, як взагалі працює система, я буду наполягати на спільній поїздці в Естонію. Це найкраща можливість дізнатися, як працює цей податок там і що він дає. Я хочу, щоб представники Мінфіну почули, який ефект отримала Естонія при запровадженні податку на виведений капітал і які недоліки були при його запуску. Це щоб не повторювати помилок, а відразу вийти на більш-менш рівний режим застосування цього податку і працювати на результат.
– У Комітеті є напрацьований і доопрацьований текст відповідного законопроекту. Як Ви думаєте, наскільки він може змінитися?
– Я не наполягаю на тому, що потрібно повністю взяти текст законопроекту, напрацьований нами після проекту № 3357, адже в проекті № 3357 ми включали цей блок на тому етапі, як ми сприймали, розуміли і могли викласти розділ III Податкового кодексу восени минулого року.
– Тоді ще йшлося про запровадження податку на розподілений прибуток…
– Так, а за цей рік ми виросли і напрацювали новий текст. Він є більш досконалим, професійним. Намагатимусь робити все для того, щоб законопроект зазнав якомога менше змін – від початку підготовки його до реєстрації в парламенті до остаточного прийняття. Попередня практика показала, що майже всі законопроекти доопрацьовуються в Комітеті. Це неправильний шлях. Оскільки зараз більшість авторів і так само уряд співпрацюють із Комітетом, то і технічні, і деякі чисто професійні поправки ми будемо обговорювати в секретаріаті Комітету в процесі підготовки з ініціаторами законопроекту й експертами. Так буде зручніше.
– Щодо поточних змін до Податкового кодексу, які затвердив уряд. Крім податку на виведений капітал, що для Вас є прийнятним, а проти чого категорично виступаєте?
– Я взагалі не хочу говорити, що в законопроекті податку на виведений капітал приділено велику увагу. Ні. Про податок на виведений капітал – лише один рядок, але він відкриває перед нами нові законотворчі можливості. Сам законопроект, який вчора (1) затвердив уряд, є дуже ємким, значущим. Майже всі запропоновані зміни у цьому законопроекті є суттєвими, сприймаю їх як такі, що необхідні і для бізнесу, і для держави. (1)26 жовтня 2016 року (прим. ред.).
– Коли Ви очікуєте прийняття змін до Податкового кодексу? Чи можуть їх прийняти раніше, ніж у грудні?
– Я думаю, що, зважаючи на всі терміни, які ми маємо попереду, найімовірніше, ми зможемо розглянути законопроект у першому читанні до кінця листопада, а в грудні, хоча б у середині, розглянути в другому читанні і в цілому.
– Запитання «вічне»: чи буде прийнято закон про одноразове декларування?
– Щодо одноразового декларування, то ми обов’язково маємо пройти цю процедуру. Інакше я не бачу надалі можливостей рухатися у бік лібералізації податків, тому основну увагу треба зараз приділити податку на доходи фізичних осіб. ПДФО – це найбільша проблема в оподаткуванні, адже величезна частина заробітних плат знаходиться в тіні саме тому, що завеликим є податкове навантаження на фонд заробітної плати, яке складається з ПДФО та ЄСВ. Стосовно ЄСВ ми зробили кардинальний крок минулого року, коли прийняли рішення про зменшення ставки внеску вдвічі. Це означає, що найближчим часом ми не зможемо рухатися у бік зменшення цієї ставки, бо взагалі без реформи пенсійної системи не можна говорити про зменшення ставки чи якісь інші зміни в адмініструванні ЄСВ. Але ми маємо ще шанс на зменшення ставки ПДФО. Щоб втілити це, потрібно переходити до нової системи оподаткування доходів фізичних осіб, за якої ми маємо обов’язково впровадити непрямі методи контролю за витратами фізичних осіб. Без цієї складової лібералізацію робити неможливо. І приклад тому – 2016 рік, на який дуже часто посилаються деякі експерти, що не є прихильниками зниження ставки ЄСВ. Вони закидають: подивіться, будь ласка, чи відбулося збільшення бази оподаткування у 2016 році? Ні, тільки частково, і то виключно за рахунок держслужбовців. Я зверталася із запитом до фіскальної служби щодо даних зі сплати ЄСВ певними категоріями працівників. Справді, виглядає так, що приватний сектор не збільшив відрахування ЄСВ у такій же пропорції, як державний сектор. І це відбулося тому, що ми передбачили недостатньо стимулів і недостатньо можливостей для виведення заробітної плати з конвертів у легальну площину. Маю надію і вже маю відгуки від великої кількості підприємств про те, що у 2017 році вони збираються легалізувати зарплату. Досвід підтвердив, що державі можна довіряти. 2016 рік показав, що ми не будемо змінювати курс, а це означає стабільність, якої від нас так чекали.
– Минулого року ставки ПДФО змінилися з 15 і 20% (із суми, що перевищує 10 мінімальних зарплат) на 18% для всіх. Чи вважаєте Ви це справедливим?
– Я вважаю справедливою єдину ставку 18%, але вона завелика. Варто використати якусь європейську модель або навіть американську щодо оподаткування сімейного доходу і надання більшості знижок за результатами річної декларації родини. Це буде більш правильний підхід. І вважаю, що для того аби виховати податкову культуру, треба, щоб і багаті, і бідні сплачували з кожної гривні однакову ставку податку. Не треба боятися бути багатим. Не треба приховувати, що ти отримуєш більші доходи, ніж інші. Це повинен бути стимул – працювати і показувати великі доходи. Ви дивіться, як це завжди відбувається. Якщо ми починаємо будувати прогресивну шкалу оподаткування, то керівництво і топ-менеджмент компаній або дроблять зарплату на своїх працівників, або вдаються до інших подібних можливостей, але ніхто високі зарплати не показує. Навіть зараз, коли були названі зарплати топ-менеджменту на деяких державних підприємствах, то в суспільстві їх обговорювали з великим подивом, збуренням – мовляв, звідки такі зарплати? Так такі ж зарплати і у приватному секторі існують, тільки в приватному секторі вони виплачуються по-іншому. А в державному виплачуються «в білу». Такі зарплати є в країні і боятися цього не слід. Справді, має місце велике розшарування, бо значна кількість людей одержує мінімальні зарплати. Але це не означає, що працююча людина, яка добре заробляє, повинна соромитися цього. Так не повинно бути.
– В урядовому законопроекті змін до Податкового кодексу я не побачила Вашої пропозиції щодо запровадження категорії платників, які займаються індивідуальною діяльністю без реєстрації підприємцем, мають річний дохід до 250 розмірів мінімальної зарплати і сплачують ПДФО за ставкою 10% від мінзарплати на місяць. Чому?
– Це точно так, як і з податком на виведений капітал. Ми – знову ж таки повертаюся до проекту № 3357 – пропонували широкий підхід до надання нових можливостей підприємцям, аби припинити розмови про те, що спрощену систему оподаткування треба змінювати. Пропонували і зараз під час дискусії з Міністерством фінансів. Але вирішили відступити, оскільки декілька разів довелося повертатися до одного й того ж самого і знову ми не були почуті до кінця. Навіть елементарні речі не сприймалися, чому ми наполягаємо на вирішенні проблеми у такий спосіб, а свій варіант не пропонувався. Плануємо підійти до цього питання окремо, в комплексі і з ПДФО, і з єдиним податком, і це все треба вирішувати не нашвидкуруч, враховуючи соціальне невдоволення, яке може викликати будь-яка інформація, яку не дочитали, не зрозуміли або неправильно потрактували.
– Так звані акцизні законопроекти «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків» (реєстр. № 5044) і «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (реєстр. № 5132) наразі зависли. Чи буде повернення до перегляду ставок акцизного податку і в якому саме вигляді цей перегляд відбудеться?
– Гадаю, що законопроекти № 5044 і № 5132 насправді не зависли, адже вони є ресурсними для бюджету-2017. Тому ми будемо їх розглядати. Ми включимо їх до порядку денного і мені б хотілося швидше почати їх розгляд на комітеті, почути думки колег, представників галузі і поставити врешті-решт крапку у тій нісенітниці, яка точиться навколо збільшення ставок акцизного податку та інших плате-жів. Я думаю, що збільшення на індекс споживчих цін і на індекс цін виробників промислової продукції, передбачене в законопроекті № 5044, має відбутися. Щодо підвищення специфічної ставки і міні-мального податкового зобов’язання з акцизного податку до 30%, закріплених у законопроекті № 5132, то треба прорахувати ймовірний ефект і слухати галузь. Не перестаю дивуватися: чому сусідні країни здійснюють більш прогнозовану і правильну політику стосовно підняття акцизного податку? Чому ми не враховуємо цей досвід і не реагуємо на те, що відбувається в Білорусі, Молдові, звідки можуть завозитися дешеві сигарети, не будуємо свою політику залежно від навколишнього оточення?
– Яка доля очікує СЕА ПДВ? Зокрема, яка позиція вироблена щодо блокування податкових накладних і дати його введення в дію?
– У змінах до Податкового кодексу, підтриманих урядом, міститься кілька статей щодо блокування податкових накладних. Отже, експеримент щодо призупинення електронного договору, який проводився в ДФС у м.Києві, показав: якби такі дії були проведені в масштабах всієї країни, ми б змогли боротися із залишками можливостей з розкрадання ПДВ, які все ще є в системі електронного адміністрування. Всі знають, що СЕА ПДВ принесла користь державі та, мабуть, і платникам. На початку було величезне відволікання обігових коштів через систему депонування (за підрахунками експертів, до 15 млрд грн.), але згодом до неї пристосувалися. Постачальник – покупець побудували відносини таким чином, що постачальник чи продавець перестав затримувати строки реєстрації податкових накладних, і кругообіг запрацював правильно, рівно, без значних зривів. Найголовніше було – запустити цю систему. Водночас з’явилися нові інструменти використання в системі фіктивного ПДВ і це вже стало великою проблемою. Зараз левова частка зловживань – так звані скрутки: перетворення одного товару на вході в інший на виході. Втрати колосальні. Тому, враховуючи досвід, отриманий у процесі експерименту в Києві, ми колегіально, тобто експерти, представники фіскальної служби, Міністерства фінансів, секретаріату Комітету, прийняли рішення про те, що правильніше було б не блокувати всю електронну звітність платника. Ми можемо знайти механізми і блокувати податкову накладну з фіктивним ПДВ на етапі її реєстрації. І якщо це робити в масштабах країни, зловживання припиняться відразу – в системі через посередників не буде розпорошуватися, роздаватися фіктивний податковий кредит. Податкові накладні зможуть блокувати виключно в автоматичному режимі на основі системи ризиків податкових накладних, яку буде розроблено Мінфіном. Сама ж система ризиків буде весь час удосконалюватися для того, щоб під блокування потрапляло якомога менше податкових накладних, які є дійсними, коректними, але з тієї чи іншої причини спрацювала система ризиків.
– Припустімо, податкову накладну, в якій платник впевнений, заблокували. Якими мають бути подальші дії платника?
– Якщо спрацювала система блокування, то платник протягом п’яти днів має надати підтвердні документи, після чого ця податкова накладна або реєструється, або вона не реєструється ніколи. В цей час платник податку може реєструвати наступну податкову накладну, і, якщо по ній не спрацювала система ризиків, то він собі спокійно працює і розбирається тільки стосовно тієї податкової накладної, яка була заблокована. Це значно полегшений спосіб блокування, ніж, наприклад, у ДФС у м.Києві, тому що коли там на п’ять днів блокували договір, то ніяких наступних дій платник не міг зробити, поки не приніс документи і поки комісія, створена в Києві, не прийняла рішення про розблокування. Зараз буде простіше. Тим більше що електронний кабінет платника податків дозволить надавати документи в електронному вигляді. Можливо, хтось випадково потрапить у такі ситуації, коли треба буде надавати пояснення податковому органу. Це з одного боку. З другого, я хочу вірити, що всі платники податку зацікавлені, щоб у системі не «гуляв» фіктивний ПДВ. І оскільки ми створюємо не дуже комфортні умови для платника, то прийняли спільно з урядом рішення стосовно того, що наявність податкової накладної, зареєстрованої в СЕА ПДВ, у покупця, є достатньою підставою для податкового кредиту і не потребує від нього доказів – пов’язано це з господарською діяльністю чи не пов’язано, є факт поставки чи немає, і всіх інших доказів, які зараз вимагає податкова при проведенні перевірки ланцюга, в якому крутився фіктивний податковий кредит. Правда ж, неприємно, коли говорять, що ви п’ята компанія в ланцюгу, але маєте нести солідарну відповідальність за весь ПДВ в ньому? Щоб цього не було, нам і потрібне блокування податкових накладних.
– Чи будуть діяти старі і укладатися нові договори про визнання електронних підписів після запровадження електронного кабінету?
– Будуть діяти старі договори. Єдине що – платнику потрібно буде подати заяву про обрання подальшого способу спілкування з контролюючим органом – або через електронний кабінет, або у паперовому вигляді. Ми відпрацювали різні варіанти і дійшли висновку, що комбінувати ситуації, за яких платник податків хоче – користується електронним кабінетом, хоче – не користується, не вийде. Тоді не можна буде реалізувати всі завдання і функції податкового органу щодо роботи з платником.
– Після того як було прийнято рішення, що узагальнюючі податкові консультації надаватиме Мінфін, з’явилися коментарі, що Мінфін ще жодної такої консультації не надав…
– Так.
– А чи будуть надалі діяти і протягом якого часу індивідуальні податкові консультації ДФС, одержані платником раніше?
– Індивідуальні податкові консультації будуть переглянуті і внесені до єдиної бази податкових консультацій, розміщеної на сайті контролюючого органу. Хоча самі консультації, як і раніше, матимуть індивідуальний характер. Це робиться тому, що всі знаємо історію з індивідуальними консультаціями, які щодо одного й того ж питання могли містити різні, а часом і протилежні відповіді. Якщо в майбутньому індивідуальну податкову консультацію, якою керувався платник, буде змінено чи скасовано, то до самого платника жодних фінансових санкцій не може бути застосовано.
– Декілька пленарних тижнів поспіль до розкладу засідань Верховної Ради України включають проект закону № 0940 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування спадщини)», ухвалений у першому читанні ще в 2014 році. Ситуація життєва, особливо у зв’язку з проведенням АТО. Коли варто очікувати звільнення від сплати ПДФО спадкоємців другого ступеня споріднення?
– Я постійно подаю лист на ім’я спікера Андрія Парубія і прошу включити до розкладу засідань законопроекти, які підготовлено нашим комітетом до розгляду в другому або першому читанні. І серед них першим вказую проект № 0940. Нещодавно була на своїй батьківщині і бачила – стільки людей просто потребують прийняття цього законопроекту. Сподіваюся, найближчим часом закон буде ухвалено.
Южаніна Ніна Петрівна
Народний депутат України. З травня 2015 року голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. Заслужений економіст України.
Працювала бухгалтером, економістом, головним бухгалтером, очолювала управління аудиту в районній інспекції Державної податкової адміністрації на Київщині.
З 2003 року до обрання в парламент у 2014 р. обіймала посаду аудитор-директора ТОВ АФ «Європейська аудиторська група».
Є ініціатором ліберальної податкової реформи, яка передбачає, зокрема, зниження ставок податків, спрощення адміністрування, заміну податку на прибуток податком на виведений капітал.
Розмову вела Ольга ГЕРМАНОВА
