Інтерв’ю каналу «Рада», 17.11.2016.
— На початку тижня спікер парламенту анонсував саме на четвер можливість розгляду в парламенті змін до Податкового кодексу, які вніс уряд. Чи є вони сьогодні в порядку денному? Чи можуть вони з’явитися?
— Сьогодні в порядку денному немає цих законопроектів з дуже простої причини: насправді всі три законопроекти, які ми маємо розглянути в Комітеті і в парламенті, які пов’язані із прийняттям бюджету в тому числі, є надважливими і такими, що містять дуже багато змін. І, Ви знаєте, насамперед це законопроект 5368, про який ми говорили з вами вже цілий рік — про те, що там більша частина перейшла із законопроекту 3357, який ми анонсували в минулому році як податкову реформу.
— Це глобальне спрощення адміністрування?
— Да. Зараз іще додалася величезна частина ініціатив депутатів, які вже працювали на площадці Міністерства фінансів, і, Ви знаєте, це законопроект настільки багато містить змін, що спочатку мають в усіх змінах розібратися члени Комітету, проголосувати за рекомендацію прийняти в першому читанні, а можливо, і в цілому, саме члени Комітету, а потім уже перейти до зали. Тому що вчора (16.11) протягом дня з самого ранку підходили всі колеги мої — члени Комітету і говорили про величезні зауваження щодо окремих новацій, які впроваджуються саме в частині зміни адміністрування податків. І справді, люди шоковані, тому що всі останні роки існування Податкового кодексу підхід до адміністрування був виключно фіскальний. Зараз люди навіть не можуть зорієнтуватися, в чому справа, тому що, вичитуючи, вириваючи з контексту якісь там рядки чи норми, які все-таки продовжують фіскальну функцію нашого контролюючого органу, люди дивуються: а де ж тут лібералізація? А тому, що 90% тексту — це виключно лібералізація системи адміністрування, спрощення всіх процедур і функцій і відносин платника з контролюючим органом. Так от: якщо ми зараз саме в комітеті не установимо, що це справді законопроект, який спрямований на полегшення відносин, на полегшення взагалі існування в подальшому бізнесу, нам буде тяжко в залі говорити про це. Тому що, наприклад, блок, що стосується змін адміністрування податку на додану вартість, він є справді революційним і носить такі зміни, яких очікувала країна все життя.
Ми вчора декілька годин, мабуть, три години в Комітеті, почали заслуховувати саме зміни, які презентував міністр фінансів Данилюк, заступник міністра фінансів Капінус, і всі ті питання, які виникали у членів Комітету, колег до представників уряду, ми занотували і з цими питаннями ми розберемося на цьому тижні. Ми будемо проводити кожного дня робочі групи по блоку питань для того, щоб хоча б серед 32 наших колег – членів Комітету було повне розуміння, про що йдеться в законопроектах.
— Питання, які ставлять члени комітету, — вони не настільки критичні, аби не довелося переробляти весь цей документ?
— Ні, вони не критичні. Я думаю, що дещо ми маємо підправити навіть в Комітеті зараз до першого читання. І я сподіваюся, що ми знайдемо повне розуміння всіх тих змін, які зараз закладені, і найголовніше — щоб у нас були мінімальні зміни до другого читання, якщо в нас буде перерва між першим і другим. Тому що справді все і відразу скасувати просто неможливо. Це треба розуміти, що змінити систему адміністрування і практично її ліквідувати — це дуже добре. Але в країні ще треба збирати податки.
— Пані Ніно, скажіть, а якщо узагальнено: сьогоднішня чи цьогорічна реформа податкової системи, вона стосуватиметься лише адміністрування? Ставки податків, хоча б деякі, не будуть зачіпатися?
— Ні, тільки ті, які будуть проіндексовані відповідно до наступного законопроекту 5132, з яким також уже могли давно ознайомитися всі наші колеги, бо він поданий на заміну, доопрацьований, але зміст в ньому і суть його та ж сама залишилася. Дійсно, тут є збільшення ставок тільки на підакцизні товари, решта залишається без змін. І ще окремий блок питань, який в законопроекті 5132 заслуговує на увагу, — це ті зміни, які викликані збільшенням мінімальної заробітної плати. Тобто прив’язка штрафів, прив’язка різних операцій, які обчислювалися виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, вони теж змінюються, змінюються на 50%, тобто вдвічі: там, де 300%, до 150%. Тобто вдвічі всі ці розміри зменшуються для того, щоб для бізнесу не було справді збільшення податкового навантаження ні в чому.
Але залишається також дискусійне питання щодо збільшення податків для другої групи спрощеної системи оподаткування підприємців, які знаходяться на єдиному податку. Вчора також пролунали запитання до уряду: що робити з цим? Ми ж пообіцяли, що податки не будемо змінювати. Тому ми цю дискусію, мабуть, як одну з найголовніших маємо провести зараз в Комітеті, щоб ми хоча б консолідовано виходили з членами Комітету в зал і говорили про ці речі як такі, що ми вважаємо… А ми себе все-таки позиціонуємо спеціалістами в сфері податків та митної справи. Тому ми маємо довести все своїм колегам в залі, свою точку зору і потім дружно голосувати, підтримувати її. Якщо ми справді налаштовані на зміни, які так всі очікували.
— Пані Ніно, ви зачепили таке чутливе питання — це збільшення мінімальної заробітної плати. Я хотів би у Вас як у фахівця цієї галузі запитати: чи дійсно не буде додаткового навантаження на бізнес, адже знаємо, що зазвичай підприємці платять мінімалку, про це звітують. От, збільшення її вдвічі – це ж збільшення податкового навантаження? В уряді розраховують на те, що зарплати вийдуть з тіні. Чи не буде зворотного ефекту, коли людей будуть на неповні ставки переводити чи взагалі звільняти?
— Дивіться, міністр соціальної політики Рева, який був присутній у нас на засіданні Комітету перед цим, і нам, і колегам в залі презентував повністю статистичні дані щодо мінімальної заробітної плати по всіх регіонах України і по галузях. Єдине, чому я незадоволена цими матеріалами — що ми не отримали по регіонах і в регіонах розбивку по галузях. Можливо, таку статистику зробити неможливо, тому що, мені все-таки здається, незважаючи на те, що загальні дані говорять, що в нас в жодному регіоні немає середньої мінімальної заробітної плати менше 3200 грн, все ж таки вона є в окремих галузях у цих регіонах. І ми знаємо, що це навіть дуже близько до столиці, є в Київській області такі галузі, особливо переробна, невеликі цехи, маленькі підприємства, саме малий бізнес, який почав ставати на ноги, у них є справді заробітні плати менші, ніж 3200 грн. І для них це буде дійсно збільшене податкове навантаження. Але в цілому, в 90% просто те, що намагалися ще останнім часом, останній рік економити і при фактичній заробітній платі більше, ніж 1600 грн, платили все-таки мінімалку (там 1450 грн, яка вона була), я думаю, що ці вже намагання перестануть існувати в бізнесі, тому що більшість в результаті стабільної такої позиції уряду і влади в цілому щодо підходу до збільшення податків все-таки будуть виводити заробітну плату із тіні і база оподаткування буде розширюватись у 2017 році.
Нам головне — не нашкодити. Тому що плани бізнесу – щоб ми знали, залежать тільки від стабільності підходів, яку демонструє уряд. Як тільки ми починаємо коливатися, навіть вчора від наших колеги лунаюли такі от дивні речі щодо того, що треба дивитися знову по зміні ставки ЕСВ… Ні, забули, переступили це все, і наполегливо хочу всім сказати: не треба повертатися назад. Назад треба тільки тоді повертатися, коли ми дійсно зробили помилку, ми оцінили і визнали, що це помилка і її треба виправити. А зміна ставки ЄСВ — вона відіграє тільки позитивну роль, позитивне значення має величезне для бізнесу. Це і є той перший крок по виходу із тіні для заробітних плат. Інакше не буває.
— Пані Ніно, ну і, коротко на завершення. Коли ж, на Вашу думку, члени Комітету зможуть опрацювати всі ці згадані Вами законопроекти? Коли вони можуть винестися саме на розсуд парламентаріїв?
— Я думаю, що відповідальність членів Комітету величезна зараз перед суспільством і перед своїми колегами — парламентом.
— Тому що ці зміни зачіпають кожного громадянина?..
— Абсолютно вірно. Я думаю, що ми за п’ять днів, наступних за цим тижнем (21—25.11), розглянемо всі запитання, які були. Притому будемо розглядати —не самі між собою з’ясовувати. Це будуть зустрічі разом з урядом, з Державною фіскальною службою, тому що, колеги, треба розуміти, що всі процеси, всі функції Державної фіскальної служби, які ми змінюємо, вони мають бути проговорені, щоб ми розуміли, що держава не втратить контроль і сплата податків буде відбуватися під контролем, як це є в будь-якій країні, тому що немає ніде такої лібералізації, де держава би стояла осторонь від платників і не контролювала би сплату податків.
Тому всі процеси розбираємо. Я думаю, що ми будемо готові навіть зібратися на позачергове засідання комітету для того, щоб проголосувати після того, як всім стане відомо і не буде таких непорозумінь, що там щось недоречно, треба прибрати… Ми маємо дбати про те, щоб законопроект 5368 в цілому, от такий, як він є — прогресивний, ліберальний — і був прийнятий в залі.
— Будемо сподіватися, що на наступному пленарному тижні ці законопроекти з’являться на голосуванні. Я Вам дякую за цю розмову.
— Обов’язково. Я теж так сподіваюся.
Розмову вів Олександр Десятніков